“Микита Кожум’яка” дещо відрізняється від традиційної форми побудови драматичного твору, хоча й має його елементи. Має схожість і з казкою. Найперше тут діє казковий персонаж, наділений надзвичайною силою. Як і в казках, найбільшого напруження набуває розповідна частина твору, у якій описано битву за правду, справедливість, чесність.
Отже, за своїми жанровими ознаками “Микита Кожум’яка” – це драма-казка.
Будь-який драматичний твір, як правило, має поділ на дії та картини. Народна казка “Кирило Кожум’яка” не поділена на дії, але можемо легко їх визначити. Поділ на картини у драматичних творах, зокрема в драмі-казці “Микита Кожум’яка”, викликаний тим, що зображене може відбуватися в різних місцевостях.
Теоретичний практикум.
Гіпербола – поетичне перебільшення. Наприклад, Іван-богатир приніс додому панську комору зі збіжжям, названий батько одним поглядом спалив млин, хлопець м’яв шкіру і роздер її, вирвав шматок м’яса з бика тощо.
Знайти гіперболи у творі Олександра Олеся “Микита Кожум’яка”.
· “Їхні руки з криці куті…”.
· “І, як звірі, в гніві люті”.
· “Вже з трьох літ боров мене”.
· “Раз колись коня мій син перекинув через тин”.
