Урок з елементами інтерактивних технологій «Мікрофон», «Брейн-ринг»

Тема уроку: Осінні пісні Поля Верлена. Естетичні погляди у вірші «Поетичне мистецтво». Зображення пейзажів природи і душі в «Осінній пісні»

Мета - формувати компетентності: предметні (знання про життя та творчість поета- символіста П. Верлена, зацікавленість ними; навички аналізу ліричного твору; потяг до прекрасного; любов до поезії; естетичний смак); ключові (уміння вчитися: пізнавальну активність, критичне мислення; комунікативну: навички спілкування в колективі й толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційну: уміння визначати роль деталі в тексті; навички роботи з книгою; загальнокультурну: читацькі інтереси; світогляд).

Тип уроку: урок опанування нових знань

Обладнання: портрет П. Верлена, видання його творів, ілюстрації до них, аудіозапис Фрагмента «Сентиментальної прогулянки»

Епіграф:

Плачеться в моєму серці,

як дощить над містом.

Поль Верлен

Перебіг уроку

1. Організаційний момент

2. Оголошення теми і мети. Мотивація навчальної діяльності

3. Актуалізація опорних знань

Учитель. Які настрої, почуття у вас викликає пізня осінь?

Який давньогрецький міф пояснює прихід цієї пори року? («Деметра і Персефона»).

Щороку, коли Персефона покидає свою матір на одну третину року, повертаючись до свого чоловіка Аїда в підземне царство, Деметра богиня родючості землі, поринає в сум та вбирається в темний одяг. І вся природа сумує.... Жовтіє на деревах листя, і зриває його осінній вітер, відцвітають квіти, пустіють лани, і ллє дощ, що нагадує сльози матері - Деметри...

Ці сумні осінні пейзажі майже завжди акомпанували почуттям, світобаченню і світосприйняттю поета, творчий шлях якого ми сьогодні простежимо і поезію якого спробуємо зрозуміти. Але для того, щоб зрозуміти поезію Поля Верлена, треба зрозуміти його душу. Бо поезія Верлена це історія його душі, це інтимна сповідь, це щоденник його настроїв і переживань.

В одному із сонетів своєї першої збірки Поль Верлен писав: «...моя душа народилася для жахливих катастроф. Це пророцтво 22-річного поета повністю підтвердилося його життям, в якому були і спроба добропорядного сімейного існування, і порив до боротьби за політичну волю (працював у бюро комунарської преси в революційному уряді), і трагічна дружба з А. Рембо, і роки ув'язнення, і пошуки Бога, і безпритульність, і злидарювання, і падіння на дно паризької богеми.

Особистісне у великого митця багато в чому визначалось епохальним, власні катастрофи катаклізмами доби,

Як сказав німецький поет Генріх Гейне: «Світ розколовся, і тріщина пройшла крізь серце поета»,

Бо поет-це людина надзвичайно тонко і глибоко відчуваюча, людина, яка прагне до краси і гармонії, - гармонії світу, гармонії людських відносин. Ось. чому будь-який відступ від цієї гармонії зло, жорстокість, несправедливість, бездуховність, фальш- боляче вражають серця митців і народжують вірші в одних - гнівні та тривожні, а в інших повні відчаю та туги. Саме до останніх належав і Поль Верлен. Цей біль душі і породжує образ «осіннього серця», зі струн якого линуть сумні осінні пісні.

Отже, тема сьогоднішнього уроку: «Осінні пісні Поля Верлена».

Епіграф як ключ до теми навчальна мета уроку.

(Відкривається частина дошки, де записано тему уроку та епіграф.)

Учитель. Поет ніби відчував осінь на душі.

4. Лекція з елементами евристичної бесіди у співавторстві з учнями всього класу. Свої перші вірші Верден почав писати ще в шкільні роки. Перший сонет «Пан Прюдом» він надрукував, коли йому було 19 (1863). Читання сонету напам'ять учнем із творчої групи:

Який поважний він: мер, голова родини!

Пантофлі нині взує квітчасті, як весна,

Препишним комірцем аж вуха напина,

А погляд в царство мрій, здається так і лине

Та байдуже йому, що спів бринить пташиний

Що зелено навкруг і що блакить ясна:

У нього про дочку турбота головна,

Щоб заміж видати ось прагнення єдине.

У думках - пан Прюдом, юнак такий статечний

Заможний, з черевцем, і в поглядах безпечний

Не те, що там якийсь патлатий віршомаз

із лобуряк отих нестерпних, що якраз

Добрягу нашого їх вибрики бентежать

Ще більш, аніж його одвічний ворог- нежить.

Еврістична бесіда:

До якого художнього засобу вдасться Поль Верлен у сонеті? (До сарказму поєднання гніву з гіркою посмішкою).

Що є об'єктом сарказму? Що викликає обурення

(Аморальність, духовна убогість).

Учитель. Це був перший протест поета проти буржуазного середовища, яке, за висловом Теодора де Бонвіля (сучасника Верлена) теоретика «мистецтва для мистецтва», «цінувало найбільше у житті 5-франкову монету», І саме у цьому середовищі Верлену довелося жити і творити.

Поет подібний теж до «владаря блакиті

Шо серед хмар летить, мов блискавка в

Але, мов у тюрмі, в юрбі несамовитій

Він крила велетня волочить по землі.

Ці рядки з Бодлерівського вірша «Альбатрос», котрий був улюбленим твором Поля Верлена, стали пророцтвом його поетичної долі Бодлер сильно вплинув на Верлена своєю книгою «Квіти зла», спрямованою проти буржуазного суспільства. Вона наповнила серце молодого поета похмурими, трагічними мелодіями, розвіяла юнацькі ілюзії і романтичні мрії.

Назва першої збірки «Сатиричні пісні» (1866) могла бути запозичена з вірша Бодлера «Епіграф до засудженої книги». Згідно з уявленнями астрологів, Сатурн - похмура, сумна планета, і Верлен зараховував себе до людей, народжених під нею, які не мають щастя у житті. Перший розділ збірки «Сатиричні пісні» називається «Меланхолію».

Настрій осіннього смутку та безнадії відтворено в одному із віршів цієї ж збірки «Осіння пісня»

Читає вчитель:

Неголосні

Млосні пісні

Струн осінніх

Серце тобі

Топлять в журбі,

В голосіннях

Про що йде мова: про осінь як пору року чи про стан душі поета ?

(Учні отримують надруковані тексти вірша, ще раз перечитують його і відповідають на запитання). Учитель узагальнює відповіді учнів,

Це водночас і осінній пейзаж, і пейзаж душі («осінь на душі»). «Мертвим листком» осіннього листопаду стає душа поета. У Верлена душа -ino- буття пейзажу, а пейзаж «стан душі». Між «природою і душею» і «душею» і «речами» взагалі в поезії Верлена існують відносини тотожності. Це важлива особливість його лірики. (Особливості лірики записуються учнями в зошит).

Відповідність, подібність станів душі і природи вже намічалась у творчості Бодлера, але Верлен відчував й інтуїтивно, тому органічно вводить у свою поезію. Слідом за ним цей прийом буде використовувати школа французьких символістів, а згодом і українські символісти (М. Вороний, О. Олесь, ранній П. Тичина та ін.), на яких вона вплинула.

Елементи порівняльного аналізу перекладів,

Чи відчувається ця мелодійність вірша Верлена в перекладах? І яким чином це досягається? Учні відповідають на запитання, користуючись роздатковим матеріалом:

Осіння пісня

Неголосні

Млосні пісні

Струп осінніх

Серце тобі Топлять в журбі,

В голосіннях.

Блідну, коли Чую з імли

Б'є годинник

Линуть думки

В давні роки

Мрій дитинних.

Вийду надвір Вихровий вир

В полі млистім

Крутить, жене,

Носить мене

3 жовтим листям.

Переклад Г. Кочура

Осіння пісня

Ячать хлипкі

хрипкі скрипки

листопада... Їх

тужний хлип

І серця глиб

Просто пада.

Від їх плачу

Я весь тремчу

І ридаю, Як дні ясні.

Немов у сні.

Пригадаю.

Кудись іду

У даль бліду.

З гір в долину,

Мов жовклий дист

Під вітру свист

В безвість лину.

Переклад М. Рильського

Осіння пісня

Довгі ридання

Скрипок Осінніх

Ранять моє серце

Томлінням

Одноманітним....

Аж задихаюсь

І блідну, коли

Дзвонить годинник:

Я згадую

Колишні дні І плачу

І я виходжу

На вітер лихий.

Що носить мене

Туди-сюди,

Неначе

Пожовклий лист.

Учитель. Хто з перекладачів, на наш погляд, краще відтворив звукову, словесну, образну, поетичну, емоційну структуру вірша?

Саме у Верлена будуть учитися символісти музичності, яка для нього була природною. Чимало вніс Верлен у поетичну техніку. Вигадливість у побудові строфи, незвичність у римуванні, розмовна природність, невимушеність, сміливість усе це надає вишуканості його віршам і створює незліченні труднощі для перекладу. Усі свої відкриття в поезії Поль Верлен відображає на у вірші «Поетичне мистецтво», що був написаний 1874 року, а надрукований у 1882 році. Виразне читання вірша учнем з творчої групи:

Найперше - музика у слові!

Бери ж із розмірів такий,

Що плине, млистий і легкий,

А не тяжить, немов закови.

Не клопочись добором слів,

Які б в рядку без вад бриніли,

Бо наймиліший спів - сп'янілий,

Він невиразне й точне сплів.

В нім - любий погляд з-під вуалю,

А нім - золоте тремтіння дня

Й зірок осіння метушня

На небі, скутому печаллю.

Люби відтінок і півтон.

Не барву - барви нам ворожі:

Відтінок лиш єднати може

Сурму і флейту, мрію й сон.

Винищуй дотепи гризькі ті,

Той ум жорстокий, ниций сміх,

Часник із кухонь тих брудних

Від нього плач в очах блакиті.

Хребет риториці скрути

Та ще як слід приборкай рими:

Коли не стежити за ними,

Далеко зможуть завести.

Хто риму вигадав зрадливу?

Дикун або глухий хлопчак

Скував за шаг цей скарб, що так

Під терпугом бряжчить фальшиво?

Так музики всякчас і знов!

Щоб вірш твій завше був крилатий,

Щоб душу поривав - шукати

Нову блакить, нову любов.

Щоб мчав, де далеч не похмура,

Де чари діє вітерець,

Де пахне м'ята і чебрець...

А решта все - література.

Переклад Г. Кочура

Вимоги автора давати в поезій голос нйтоншим, найневиразнішим враженням та емоціям збіглися з пошуками молодих поетів, які, підхопивши віри. перетворюють його на своєрідний літературний маніфест імпресіоністів та символістів.

І у наступній збірці його віршів з парадоксальною назвою «Романси без слів» (1874) знову відчуваємо сум, тугу, плач серця. Знову осінь повертається до його душі. Один із віршів цієї збірки починається рядками, які стали епіграфом до сьогоднішнього уроку:

Так тихо серце плаче,

Як дощ шумить над містом.

Домашнє завдання:

1. Прочитати вірші: «Нічний ефект», «Сонце на спаді», «Містичні вечорові зблиски», «Вечірня зоря» (із збірки «Сатиричні пісні»); «Це закохане томління», «Так тихо серце плаче»

2. На прикладі декількох віршів із різних збірок проілюструйте особливості поезії Верлена.

Підсумки уроку.

На сьогоднішньому уроці ми лише наблизилися до великої таємниці Всесвіту поетичної душі, яка завжди була загадкою як для сучасників будь-якого поета, так і для нащадків; наблизилися до розуміння душі, яка так прагнула земної гармонії, і, не знаходячи їй в оточуючому світі, страждала і плакала від болю, нагадуючи плач скрипки, смичком якої була доля поета, що зривала з її струн сумні осінні пісні...

5.docx