Урок: Творення прикметників. Перехід прикметників у іменники

І. Прикметники можуть переходити в іменники. При цьому прикметники втрачають власні ознаки й набувають ознак іменників: називають предмет, виконують роль підмета чи додатка, відповідають на питання хто? що?.

ПОРІВНЯЙМО:

ІІ. Перехід прикметника в іменники буває повним, коли прикметник завжди вживають в ролі іменника: лісничий, набережна, операційна, пальне. Такі іменники можуть мати при собі означення. Наприклад. 1. Слідом рушив у ніч темну самотній подорожній. 2. Співаємо мамину колискову?

Вправа 1. Прочитайте прислів’я. Знайдіть прикметники, які перейшли в іменники. Поясніть лексичне значення цих слів, визначте їхню синтаксичну роль.

1. Дурні воду каламутять, а спритні рибку хапають. 2. Лінивий двічі ходить, а скупий двічі платить. 3. Ситий голодного не розуміє.

ІІІ. Деякі прикметники залежно від контексту можуть мати як значення прикметника, так і значення іменника. Таке мовне явище відносять до неповного переходу в іменники.

ПОРІВНЯЙМО:

1. У віночку молода дівчина почувалася захищеною (прикметник). — На заручинах молода перев’язувала старостів рушниками (іменник). 2. Беззбройний сміливець дужчий за озброєного боягуза (прикметник). — Мужність беззбройного переважає силу зброї (іменник)

ВИКОНАЙТЕ ВПРАВИ 2 і 3 В ЗОШИТАХ

Вправа 2. Спишіть прислів’я. Підкресліть прикметники, що перейшли в іменники, як члени речення.

1. Смирний плаче, а бойкий скаче. 2. На боягузливого і вуж — змія. 3. Темному й сонце не поможе.

Вправа 3. Подані слова введіть у прості речення так, щоб в одному випадку це були іменники, в іншому — прикметники.

Мудрий, сильний, знайома