Творення прикметників. Перехід прикметників у іменники

І. Прикметники можуть втрачати спроможність виражати ознаки предмета, набувши здатності називати предмети та явища. Такі прикметники переходять в іменники.
Порівняйте: учительська кімната — запросили до учительської; чергова
зустріч — відповідальний черговий.
ІІ. Прикметники, що перейшли в іменники, відповідають на питання іменника. У реченні вони є підметом або додатком: Колискова — це оберіг дитини. Пам’ятаймо мамину колискову!

ІІІ. Перехід прикметника в іменники буває повним, коли прикметник завжди вживають у ролі іменника: лісничий, набережна, операційна, пальне. Такі іменники можуть мати при собі означення: Ось пiшов собi звичайний подорожнiй (О. Теліга).
ІV. Деякі прикметники залежно від контексту можуть мати як значення прикметника, так і значення іменника. Таке мовне явище відносять до неповного переходу в іменники.

Порівняйте: У віночку молода дівчина почувала себе захищеною (прикмет- ник). — На заручинах молода перев’язувала старостів рушниками (іменник). Беззбройний сміливець дужчий за озброєного боягуза (прикметник). — Мужність беззбройного переважає силу зброї (іменник).

Виконайте вправи 3 і 4 в зошиті.

Вправа 3.

Спишіть прислів’я. Підкресліть прикметники, що перейшли в іменники, як члени речення.

1. Хворому і мед не смачний, а здоровий і камінь їсть. 2. Ледачий двічі робить, а скупий двічі платить 3. Ситий голодному не товариш.

Вправа 4.

Подані слова введіть у прості речення так, щоб в одному випадку це були іменники, в іншому — прикметники.

Лютий, вихідний, знайома

Виконайте онлайн тест. Час виконання - не більше 15 хвилин.