Урок на тему: «Творення прикметників; перехід прикметників в іменники (практично). Особливості творення присвійних прикметників» проводиться з метою:
🎯 1. Формування мовної компетентності
Учні вчаться:
правильно утворювати прикметники від інших частин мови (іменників, дієслів),
розрізняти присвійні прикметники (мамин, татів, бабусин),
розуміти, як прикметники можуть переходити в іменники (наприклад: бідний → бідний (як іменник)).
🧠 2. Поглиблення знань про будову слова
Урок допомагає учням:
закріпити знання про основу і суфікси,
побачити роль словотворчих засобів у творенні нових слів.
✍️ 3. Практичне застосування
Через вправи й тренувальні завдання учні вчаться:
утворювати й уживати прикметники в усному й писемному мовленні,
уникати помилок у творенні присвійних прикметників і неправильного вживання прикметників-іменників.
🧩 4. Збагачення мовлення
Оволодіння різноманітними прикметниками розширює словниковий запас, робить мовлення точнішим і виразнішим.
👥 5. Розвиток критичного та аналітичного мислення
Учні:
зіставляють форми прикметників і іменників,
аналізують структуру слова,
розрізняють граматичну й лексичну природу слова в різних контекстах.
🗣️ 6. Підготовка до комунікативних ситуацій
Знання теми необхідне для:
опису людей, предметів, явищ,
створення зв’язних текстів (опису, розповіді),
успішного складання контрольних, диктантів, переказів тощо.
💬 У результаті учні:
✅ розуміють, як утворюються прикметники,
✅ вміють переходити від одного виду слова до іншого,
✅ практично застосовують знання у мовленні та письмі,
✅ свідомо будують правильні мовні конструкції.
Отже, цей урок — важливий етап у формуванні граматичної та комунікативної грамотності учнів.