У першій половині ХІХ століття більшість українських земель — Наддніпрянщина, Слобожанщина, Південь — перебували під владою Російської імперії, яка запровадила тут загальноросійський адміністративний устрій та проводила політику русифікації. Селяни зазнавали кріпосного гніту, а українська культура та мова обмежувалися в освіті й публічному житті. У цих умовах виникали селянські повстання, найвідомішим з яких став рух під проводом Устима Кармелюка. Він очолював загони повстанців на Поділлі, які нападали на маєтки поміщиків, роздавали майно бідним і боролися за справедливість. Кармелюка в народі називали «українським Робін Гудом», а його боротьба стала символом опору соціальному та національному гнобленню.