Трагедія «Ромео і Джульєтта». Історія створення. Конфлікт справжнього почуття і забобонів. Оспівування чистого прекрасного кохання Ромео і Джульєтти,вплив кохання на людську особистість

П’єса «Ромео і Джульєтта» — одна з найсвітліших і в той же час найтрагічніших історій про кохання у світовій літературі. Головні герої трагедії, так, як і Попелюшка і Принц, Пігмаліон і Галатея, Ассоль та Грей, Трістан та Ізольда, стали «вічними образами», що уособлюють силу і велич справжнього кохання. Тому в наш час юних закоханих так і називають — Ромео та Джульєтта.

Часом здається, що розповіді про цих героїв – це все казки від початку і до кінця. Але виявляється, що деякі коріння цих розповідей достовірні. Хтось скаже, що і любов Ромео і Джульєтти – це теж вигадка Шекспіра. Але правда полягає в тому, що Шекспір возніс на крилах поезії історію хлопця й дівчини з італійського містечка Верона, яке існує насправді. То чи жили там колись ці юні закохані Ромео і Джульєтта? Сьогодні ми про це дізнаємося

За жанром «Ромео і Джульєтта» - трагедія.

Трагедія – це драматичний твір , що втілює непримиренний конфлікт між героями та закінчується смертю одного або декількох героїв - записати в зошит

Джерелом сюжету «Ромео і Джульєтта» є старовинна легенда , яка неодноразово переповідалася італійськими новелістами. Найперша її обробка зустрічається в Мазуччо (1476), а Луїджі да Порто (прибл.1524) переносить дію з Сієни до Верони, дає героям імена Ромео і Джульєтта. Імена ворожих одна одній сімей Монтеккі та Капулетті зустрічаються також у «Божественній комедії» Данте Аліг’єрі («Чистилище»,VІ). Джіроламо делла Корта в «Історії Верони» розповідає про трагічну загибель Ромео і Джульєтти вже як про реальну подію , що сталася нібито на початку

14 століття, за часів правління Бартоломео делла Скала. Як встановили дослідники, новелу італійського письменника Бонделло, в якій мовиться про історію Ромео і Джульєтти (1554), було перекладено спершу французькою мовою. Згодом сюжет потрапив до Англії , де поет Артур Брук за його мотивами написав поему «Ромео і Джульєтта», яка й стала безпосереднім сюжетним джерелом шекспірівської трагедії. За життя Вільма Шекспіра трагедія видавалася чотири рази (в 1597-му, 1599-му, 1609-му роках, дата четвертого видання точно не встановлена).

Переглянути відео за посиланням

“Ромео і Джульєтта” аналіз твору

Автор – Вільям Шекспір

Рік написання – 1594-1595

Жанр – трагедія

Напрям – романтизм

Тема – пристрасне кохання Ромео і Джульєтти

Ідея – людські почуття святіші за вікові станові забобони

Головні герої - “Ромео і Джульєтта”

Монтеккі: Ромео, його батьки, друзі (Меркуціо, Бенволіо), слуги;

Капулетті: Джульєтта, її батьки, Тібальт, слуги

Місце дії – Італія, Верона. Подіії відбуваються за 5 днів.

Час дії – ХV століття

Композиція 5 дій, дії поділені на сцени

“Ромео і Джульєтта” елементи сюжету

Експозиція – зіткнення Монтеккі і Капулетті, бесіда Бенволыо і Ромео, підготовка до балу в будинку Капулетті;

зав’язка – зустріч Ромео і Джульєтти на балу у Капулетті і зародження любові;

кульмінація – сцена в склепі, коли кожен герой, вважаючи свого коханого померлим, приймає рішення піти з життя;

розв’язка – розповідь брата Лоренцо і примирення сімей.

Основна думка трагедії Шекспіра “Ромео і Джульєтта” – в тому, що для справжнього кохання немає нічого неможливого, не існує ніяких перешкод. Закоханим не можна було зустрічатися, їх сім’ї ворогували, але вони зустрічалися, вони кохали один одного. Трагедія закінчилася сумно – Ромео і Джульетта загинули через те, що їх ворогуючі сім’ї заважали їм бути разом, вони не розуміли, що існує щире, чисте кохання, не дивлячись ні на що.

У цьому творі автор піднімає вічні проблеми кохання, життя і смерті, батьків та дітей.

Сюжет

У старовинному місті Вероні жили дві багаті і впливові сім’ї: Капулетті і Монтеккі. Протягом багатьох років вони ворогували між собою і чимало синів, сильних і мужніх, було вбито в жорстоких сутичках. Щоб зупинити ці кровопролитні побоїща, правитель Верони видав указ, згідно з яким смертна кара наздожене того, хто порушить перемир’я двох сімейств. Однак так чи інакше сутички тривали. Єдиний син Монтеккі, прекрасний юнак Ромео, був закоханий в Розалінду. Щоб відвернути друга від романтичних мрій, Меркуціо запропонував йому пробратися на костюмований бал-маскарад, влаштований Капулетті для місцевої знаті. Одягнувши маски, юнаки вільно проникли на торжество, де Ромео тут же закохався в красуню Джульєтту. Навіть звістка про те, що вони належать ворогуючим сім’ям, не зупинила палкого юнака. Тим часом Тібальт дізнався під маскою Ромео і, оскаженілий його нахабством, вирішив провчити його. Однак Капулетті заборонив племіннику псувати свято. Тієї ж ночі Ромео прокрався в сад Капулетті і зізнався Джульєтті у своїх почуттях. Закохані вирішили вже на наступний день зв’язати себе узами шлюбу. Священик Лоренцо з радістю погодився повінчати закоханих: він вірив, що цей союз покладе край багаторічній ворожнечі. Закохані таємно повінчалися. Відправившись на пошуки друзів, Ромео натрапив на Тібальта, який давно хотів поквитатися з ним. Меркуціо став на захист друга, але був убитий. Розлючений Ромео смертельно поранив Тібальта, за що був вигнаний Веронським герцогом з міста. Тим часом Капулетті мав намір віддати дочку заміж за графа Паріса. У розпачі дівчина звернулася до священика Лоренцо. Той дав їй настій з трав, здатний ввести в летаргічний сон на дві доби. Він також написав листа Ромео, щоб він таємно проник в родовий склеп і відвіз свою дружину. Однак посильний запізнився – Ромео дізнався сумну звістку про смерть коханої. Він помчав у склеп, де сказав останнє “прости” і випив отруту. Через деякий час Джульєтта прокинулася і, побачивши мертвого Ромео, встромила собі в серце кинджал. Смерть двох закоханих настільки всіх вразила, що Монтеккі і Капулетті добровільно припинили давню ворожнечу. Висновок

У своєму творі Шекспір показав не тільки силу пристрасної, всеперемагаючої любові, але і безглуздість давньої, кровної ворожнечі між сімействами. Вона, немов отрута, багато років руйнувала життя людям, які навіть не пам’ятали справжню причину взаємної ненависті. На жаль, двом закоханим довелося принести себе в жертву, щоб покласти край цій міжусобиці.

Які б не були взаємні образи, необхідно вчитися прощати один одного заради щасливого життя майбутніх поколінь.

Переглянути відео за посиланням

Тільки юні, чисті, не пов’язані забобонами люди можуть так любити. І тільки відважна натура діє так рішуче, прагнучи з’єднати свої життя, хоча доля невблаганно розводить їх. Сюжет трагедії для сучасної людини фантастичний , але почуття, так точно і пронизливо передані Шекспіром, реальні. Скільки Джульєтт втрачало своїх Ромео через расові, станові, національні забобони. «Вестсайдська історія», «Вам і не снилось», «Мадам Батерфляй»… Цей сюжет в літературі буде до тих пір, поки людство любитиме.

Свій урок хочу завершити словами:

Любов – не кара, але й не гра.

Вона не квітка, що зів’яне швидко.

Любов – це дар. І бог сам вибира.

Хто заслужив оце пізнати диво.

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=6983041