Прочитайте поезію.
«Добре вмирати тому»
Добре вмирати тому, хто, боронячи рідну країну,
Поміж хоробрих бійців падає в перших рядах.
Гірше ж немає нічого, як місто своє і родючі
Ниви покинуть і йти жебракувати в світи,
З матір’ю милою, з батьком старим на чужині блукати,
Взявши з собою діток дрібних і жінку смутну.
Буде тому він ненависний, в кого притулку попросить,
Лихо та злидні тяжкі гнатимуть скрізь втікача.
Він осоромить свій рід і безчестям лице своє вкриє
Горе й зневага за ним підуть усюди слідом.
Тож як справді не знайде втікач поміж людом ніколи
Ані пошани собі, ні співчуття, ні жалю —
Будемо батьківщину і дітей боронити відважно.
В битві поляжемо ми, не пожалієм життя.
О юнаки, у рядах тримайтесь разом серед бою,
Не утікайте ніхто, страхом душі не скверніть.
Духом могутнім і мужнім ви груди свої загартуйте,
Хай життєлюбних між вас зовсім не буде в бою.
Віком похилих, у кого слабі вже коліна, ніколи
Не покидайте старих, з битви утікши самі.
Сором несвітський вам буде тоді, як раніше за юних
Воїн поляже старий, в перших упавши рядах,-
Голову білу безсило схиляючи, сивобородий,
Дух свій відважний оддасть, лежачи долі в пилу,
Рану криваву свою не забувши руками закрити,-
Страшно дивитись на це, соромно бачить очам
Тіло старе без одежі! А от юнакові — все личить,
Поки ще днів молодих не осипається цвіт.
Чоловікам він був милий, жінок чарував за життя він —
Буде прекрасний тепер, впавши у перших рядах.
Отже, готуючись, кожен хай широко ступить і стане,
В землю упершись міцніш, стиснувши міцно уста.
(Переклад Г. Кочура)
Аналіз змісту

Паспорт твору
Автор – Тіртей (давньогрецький поет)
Рік написання – 7 століття до н. е.
Рід літератури – ліро-епос
Жанр – елегія (повчальний вірш,що містить заклик,роздум)
Лірика – декламаційна
Тема — заклик до боротьби за свободу свого народу.
Форма - гекзаметр + пентаметр.
Ідея – заклик до боротьби за свободу свого народу
Головна думка – Краще вмерти за вітчизну, ніж бути втікачем, а потім жебракувати по світу. Головне для воїна – чесно загинути в бою за батьківщину, захищаючи її до останнього подиху, ніж вкрити себе безслав’ям боягуза)
Мотив - вірність громадянському обов’язку і особистій відповідальності
Римування - відсутнє (білий вірш)
Настрій твору - піднесений, героїчний.
Образи та символи твору
Хоробрий воїн - може загинути, але ця смерть почесна, тому що вона заради батьківщини та своєї сім’ї. Для ліричного героя вірша «Добре вмирати тому…» є страшнішим за смерть безчестя і сором.
Воїн-зрадник - буде вигнаний з полісу, стане жебраком і буде поневірятися разом із своєю сім’єю, не знайде ані пошани, ані жалю, ані співчуття
Батьківщина, поле бою — символи честі, обов’язку, свободи.
Художні засоби
Епітети – хоробрі бійці, родючі ниви, матір мила, батько старий, дітки дрібні, жінка смутна, голова біла, лихо та злидні тяжкі, рана кривава.
Метафори - лихо та злидні гнатимуть скрізь втікача, горе й зневага за ним підуть усюди слідом, духом могутнім і мужнім ви груди свої загартуйте; днів молодих не осипається цвіт.
Інверсія – батьком старим, діток дрібних, лихо та злидні тяжкі гнатимуть скрізь втікача.
Звертання – О юнаки, у рядах тримайтесь разом серед бою,
Антитеза - Добре вмирати… / Гірше ж немає…