Тема. Узгодження присудка з підметом.

Тема. Узгодження присудка з підметом.

Мета: пояснити учням як узгоджувати головні члени речення, удосконалювати вміння будувати прості речення, правильно пунктуаційно їх оформлювати; розвивати вміння логічно мислити, робити узагальнення; вихо­вувати мовленнєву культуру.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, картки, таблиця.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів

Картка 1

Знайти головні члени речення. Пояснити наявність або відсут­ність між ними тире.

Яке то щастя — свій народ у світлі бачити! (Д. Павличко) Жить — сльози лить. (Леся Українка) Життя прожити — не поле перейти (Нар. творч.)

Картка 2

Знайти і підкреслити граматичну основу речень. Пояснити по­становку розділових знаків.

Святиня — це те, що людей об'єднує, збирає докупи. (П. Загребельний) Осінній смерк, і хрест, й зів'ялі квіти — ось відповідь на всі твої питання. (Б.Лепкий) Ти наше диво калинове, кохана материн­ська мово! (Д. Білоус)

Картка З

Списати речення, підкреслити підмет і присудок; розділові зна­ки аргументувати правилами.

На гіллі рясному цвіт немов сніжинки. (Б. Симоненко) Мужик хитріший від чорта. (Нар. творч.) Весна — неначе карусель, на ка­руселі коні білі. (Б.-І. Антонич)

Картка 4

Переписати, ставлячи пропущені розділові знаки. Вставити, де потрібно, пропущені букви.

Знайти скарб це була мрія вс.го попередн..го жит..я Кульчи-ц..кого. (Ю. Смолич) Тореадори це найсміл..віші герої і ловкач.. Го­ловне тут тренування і спритність. (В. Нестайко) Качка, як відомо, птах. (Остап Вишня)

Картка 5

Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки. Встави­ти, де потрібно, пропущені букви, розкрити дужки. Поезія це діло совісне, (не)грайся нею безпричинно. (А. Ма­лишко) Без діла жить тіл..ки небо коптить. (Нар. творч.) Радість (не)поділена з другом це (не)радість навіть не (пів)радості а якась погане..ка четвертушка мізерія якась. (В. Нестайко)

II. Мотивація навчальної діяльності школярів

Проблемне завдання учням.

— Спробуйте самостійно з'ясувати, чому в реченні перший присудок вжито в однині, а другий — у множині, хоч обидва вони стосуються того самого підмета. *

Біля прилавка стояло двоє селян і переказували продавцеві, напевно, останні новини. (Я. Панч)

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Опрацювання нового матеріалу

1. Розповідь учителя.

(Учитель може запропонувати учням прочитати теоретичний ма­теріал підручника.)

Присудок зв'язаний з підметом за змістом і граматично. Форми присудка можуть уподібнюватися формам підмета в роді, числі й від­мінку: Наш народ — океан (П. Тичина); у числі й відмінку: Всі ми — діти Вітчизни своєї (В. Сосюра) тощо.

Якщо у складі підмета є кількісні числівники два, три, чотири та іменники зі значенням збірності, присудок ставиться у множині: Там три верби схилилися, мов журяться вони. (Л. Глібов)

При однорідних підметах присудок, як правило, ставиться у мно­жині: Хай живуть на світі мир, і труд, і спокій (В. Сосюра). Але мож­ливе уподібнення присудка одному з підметів, ближчому до присудка. Наприклад: Сниться мені поле, вечори барвисті, береги пахучі рідно­го Дніпра (В. Сосюра).

Якщо підмет виражений невідмінюваним іменником (географічною назвою), присудок узгоджується з родовою назвою незалежно від того, є вона в тексті чи її немає: Капрі (острів) відомий усім.

При підметах, виражених іменниками більшість, меншість, час­тина, половина, решта тощо, дієслово-присудок ставиться в однині утому самому роді, що й підмет: Більшість сприйняла цю пропозицію схвально.

При абревіатурах дієслово-присудок ставиться у тому самому роді, що й головне слово в сполученні, від якого утворено абревіатуру: Рай-во (районний відділ освіти) видав наказ про проведення спортивних змагань.

Особливим випадком зв'язку підмета з присудком є вживання форм жіночого роду при підметах, що називають осіб за фахом (усупереч гра­матичній формі): Лікар оглянула хворого.

2. Ознайомлення з алгоритмом.

Особливості узгодження присудка з підметом, вираженим словоспо­лученням або складноскороченим словом

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Тренувальні вправи.

(Учитель може запропонувати учням виконати вправи з підруч­ника.)

— У наведених реченнях узгодьте присудок з підметом. Вибір форм присудка вмотивуйте. Виділені дієслова розберіть як частину мови. 1. Під віконцем три сестри (пряло, пряли) пізньої пори. (О. Пушкін)

2. Трохи людей (одійшло, одійшли) ліворуч і (стало, стали). (Ю. Янов-ський) 3. Решта (збиралися, збиралося), ставши одразу напружено по­хмурими, діловито злими. (Олесь Гончар) 4. Дуб із дубом (став, стали) пядом, (гомонів, гомоніли) древнім ладом. (А. Малишко)

2. Гра «Редактор».

— Уявіть собі, що ви працюєте в редакторському відділі. Вам при­несли матеріал, і ви маєте його вичитати і в разі потреби виправити.

На території Київо-Печерського історико-культурного Заповідника знаходиться Державний музей книги і друкарства України, створений 1972 р., у Міжнародний рік книги. Перших відвідувачів музей прий­няв в квітні 1975 р. В травні 200 р. музей було відкрито удруге після сильного переоформлення і створення новой експозиції.

Музей розташований у будинку минулої друкарні Київо-Печерської Лаври, заснованої знаменитим вченим, просвітитилем Єлисеєм Плете-нецьким.

У фондах музея зберігаються понад 52 тисячі експонатів, що роз­повідають про історію книги і друкарства України від давніх часів до теперішніх днів. Багато людей приходить до цього музея.

3. Робота за варіантами.

Варіант І

— Чи можна в даному реченні присудок поставити у формі однини? Тут його зі сльозами радості на очах зустріли дружина й Галя.

(Ю. Збанацький)

Варіант II

Чи можна вданому реченні присудок «підійшли» поставити у формі однини?

До наметів підійшли кореспондент і листоноша, втомлені після нічного переходу.

4. Робота біля дошки.

— Запишіть речення, вибравши форму узгодження в числі присуд­ка з однорідними підметами.

1. Іноді глибоку тишу (порушує, порушують) стукіт дятла чи ше­рех збитої білкою кедрової шишки. (О.Донченко) 2. Наука і труд, знання і школа манливо (кличе, кличуть) до мети. (Я. Усенко) 3. І (пливе, пливуть) тоненькими, поплутаними струмочками не то думка, не то мрія. (М. Івченко) 4. Не вітер, а буря над землею в замети (клали, кла­ла, клав) білий сніг. (Л. Первомайський)

5. Самостійна робота.

— Перепишіть речення. Поясніть вибір присудкової форми. Під­кресліть підмети.

Варіант І

1. Мирне врегулювання конфлікту (схвалює, -ють) більшість на­родів Землі. 2. В класі (сиділо, -ли) п'ятнадцять учнів. 3. Усі п'ятдесят книжок (придбано, -ні) вчора. 4. Майже сто делегатів (узяло, -ли) участь в роботі конференції. 5. Понад 50 інженерів (працює, -ють) над удоско­наленням проектів. 6. (Минуло, -ли) десять хвилин. 7. За день у залах Державної картинної галереї (може, -уть) побувати понад 20 тисяч чо­ловік. 8. Багато повітряних куль (летить, -ять) на тих висотах, де літа­ють транспортні і пасажирські літаки. 9. Кілька зірок (світить, -ять) на темному небі. 10. На новій виставці (побувало, -ли) кілька тисяч відві­дувачів. 11. У районі (працює, -ють) 73 пересувні бібліотеки. 12. На ад­ресу ювіляра (надійшло, -ли) понад 2000 вітальних телеграм.

Варіант II

1. Наступного дня Блаженно з Хаєцьким справді звідкись (привів, -вели) Чернишеві коника. (О. Гончар) 2. Серпень з вереснем (стискає, -ють) один одному правиці. (М. Рильський) 3. Батько з сином (розмов­ляв, -ли) допізна. 4. На всяких місцях (лежало, -ли) з п'ять розгорну­тих книжок і журналів. (/. Нечуй-Левицький) 5. До хору (записалося, -лися) понад сто чоловік. (Ю. Збанацький) 6. Чотири українські фронти (рухалось, -лись) на захід чотирма залізними потоками. (О. Довженко) 7. Хіба мало людей (приходило, -ли) сюди? (М. Стельмах) 8. Вийшов­ши на битий шлях, ... вони розділилися: меншість (подалась, -лись) до Печерського, а більшість — до Дніпра. (3. Тулуб)

VI. Підбиття підсумків уроку

VII. Домашнє завдання

1. Придумати завдання-«пастку» для однокласників на вивчені пра­вила узгодження присудка з підметом.

2. Виконати вправу з підручника.