Тема. МОДЕРНІСТСЬКА ПРОЗА ПОЧАТКУ ХХСТ. М.О.БУЛГАКОВ " МАЙСТЕР І МАРГАРИТА"

Тема. Життєвий   і творчий шлях М.Булгакова.  Майстер і Україна. Конфлікт митця з владою в умовах тоталітарної радянської системи.

Епіграфи до уроку: «Все життя цього неспокійного і блискучого письменника було, по суті, нещадної сутичкою з дурістю і підлістю, сутичкою заради чистих людських помислів, заради того, що людина повинна бути і не сміє не бути розумною і благородною».

К. Паустовський

«… Люди выбирают разные пути. Один, спотыкаясь, карабкается по дороге тщеславия, другой ползёт  по тропе унизительной лести, иные пробираются по дороге лицемерия и обмана. Иду ли я по одной из этих дорог? Нет! Я иду по крутой дороге рыцарства и презираю земные блага, но не честь!»

М.Булгаков, п'єса «Дон Кіхот»

https://youtu.be/J46u4WC1ECQ

Людині часто доводиться перебувати в ситуації вибору. А вам  припадало вибирати? (Безумовно, продукти на сніданок, що надіти, який фільм подивитися, яку модель телефону купити…). Але вибір може бути й більш важливим, серйозним, усвідомленим. Це вибір шляху, життєвих принципів, ціннісних орієнтирів... Сьогодні на уроці ми почнемо розмову про життя й творчість Михайла Булгакова, людину нелегкої долі, яка не міняла своїх поглядів за модою чи вигодою, залишалася вірною протягом усього життя законам гідності, талановитого митця, свідка й літописця великих і трагічних подій у житті своєї батьківщини, одного з геніальніших та величніших авторів ХХ сторіччя.

Ознайомтесь із життєвим і творчим шляхом письменника, складіть його психологічний портрет ,  використавши джерела:

1. Химинець А.А. http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju

2.  М.Булгаков. Саме цікаве в блогах. https://www.liveinternet.ru/tags/

3. Київський меморіальний будинок-музей М.Булгакова. http://primetour.ua 

4. Три великих кохання Булгакова. https://www.umoloda.kiev.ua/number/3074/196/105637/

5. М.Булгаков. Сім’я і дитинство. http://abook.life-super.com/index.php?

6. Постаті. Михайло Булгаков. http://1576.ua/people/3740

7. Перша Київська гімназія. https://belinka-club.livejournal.com/180738.html

8.  М.Булгаков. Фотоколаж. https://yandex.ua/images/search?from

9. М.Булгаков. Вікіпедія.  https://uk.wikipedia.org/wiki/

10. https://yandex.ua/images/search?from=tabbar&text=Булгаков%20біографія

Тема. М.Булгаков. Роман «Майстер і Маргарита»  як « роман – лабіринт» зі складною філософською проблематикою. Культурні та літературні джерела твору. Взаємодія трьох світів у романі: світу радянської дійсності, біблійної давнини та фантастичної «дияволіади». Особливості композиції («роман у романі») та оповідної структури. 

Роман «Майстер і Маргарита» — вершина творчості письменника. Твір, глибину якого не можна вичерпати. Американський літературознавець        М. Крепе у книжці «Булгаков і Пастернак як романісти» писав: «Роман Булгакова для російської літератури справді в найвищому ступені новаторський, а тому і нелегко дається до рук. Тільки критики наближаються до нього зі своєю стандартною системою мірок, як бачать, що щось не так, а дещо зовсім не так. Фантастика натикається на чистий реалізм, міф — на історичну достовірність, теософія — на демонізм, романтика — на клоунаду».  Цей роман не має аналогів навіть в європейській літературі.

«Майстер і Маргарита»  - « роман – лабіринт» зі складною філософською проблематикою. І сьогодні на уроці ми  говоритимо про проблематику твору, його культурні та літературні джерела, особливості композиції  та заємодію трьох світів у романі.

Ми продовжимо з вами пошуки відповіді на питання «Що, на думку Булгакова і його героїв, має справжню ціну в житті?». Головною проблемою своєї країни він вважав відсутність культури і темноту, ставав на захист „розумного, доброго, вічного”, і це спонукало його до творчості, настільки багатогранної, що твори митця й нині сприймаються і розуміються по-різному.

ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ РОМАНУ

Редакції твору

Відомо шість редакцій твору. Спершу письменник хотів написати «роман про диявола» — сатиричну фантасмагорію із вставною новелою про Христа і Пілата. Варіанти назв роману були такі: «Чорний маг», «Копито інженера», «Жонглер з копитом», «Син В (...)», «Гастроль (Воланда)», «Інженер з копитом» тощо. 1931—1932 рр. у роман увійшли образи Майстра і Маргарити, а 1937—1938 рр. з'явилася остаточна назва — «Майстер і Маргарита».

Джерела роману.

2. Реальні факти життя Булгакова та історії СРСР у 1920—1930 рр

Життя в СРСР у 1920—1930 рр.,крах релігії як цілого пласту духовного й культурного життя, мистецькі організації, побут городян, репресії, долі митців тощо. Життя Москви та Києва, двох міст, з якими найбільше пов'язана діяльність митця. У фігурі Майстра вбачаються автобіографічні риси ( травля Майстра й Булгакова в літературних колах, історія кохання Майстра й Маргарити – Булгакова й Олени Сергіївни).

Враження від творів мистецтва («Демон», «Шестикрилий Серафим» М. Врубеля, полотна В. Васнєцова у Володимирському соборі у Києві, художня панорама «Голгофа» тощо).

Книжні. Е. Ренан «Життя Ісуса», Г. Сенкевич «Куди йдеш», А. Франс «Прокуратор Іудеї», Й. В. Ґете «Фауст» (звідти взято ім'я Воланд – «лукавий»), Гофман «Малюк Цахес», «Золотий горнець», твори М. Гоголя, філософія В. Соловйова, твори Ф. Достоєвського , зокрема « Ідіот» ( прослідковується зв'язок Ієшуа з князем Мишкіним).

Міфологічні. Євангельські легенди про Ісуса Христа, Понтія Пілата, Іуду та ін. Біблійні міфи про Диявола та поєдинок Христа з ним. Слов'янські міфи про відьом, демонів, нечисту силу. Європейські міфи (німецька легенда про народження Пілата, швейцарська легенда про неспокій Пілата і його муки . Гелла – вапір, на Лесбосі цим ім'ям називали передчасно загиблих дівчат, які перетворювалися на вампірів тощо).

Апокрифи (різні трактування долі Іуди, Пілата та інших біблійних персонажів. Зокрема Азазелло – грішний ангел, який навчив людей виготовляти зброю та прикраси, Бегемот – підручний Сатани, що мешкав у невидимій пустині на сході від саду,де жили праведні, й наділяв людей тваринними нахилами)

Як бачите, роман « Майстер і Маргарита» не вкладається у звичні жанрові схеми. Літературознавці вбачають у ньому ознаки модерністського роману, проте дехто бачить підстави називати його побутовим, оскільки в ньому широко представлено каптину московського побуту 30 рр. хх ст.. Можна вважати його фантастичним, містичним,філософським, сатиричним, любовно-ліричним, але все ж більшість дослідників схиляються до визначення твору як роман-міф.

Роман –міф звертається до давніх сюжетів ( у нашому випадку до новозавітніх) і здебільшого вступає з ними в полеміку. Так записи Левія Матвія оцінюються Ієшуа як такі, що не відповідають дійсності. Відповідно, й текст роману будується як « істинна» версія подій. У Булгакова достовірність подій засвідчує їх очевидець – Воланд.

Основні ознаки роману-міфа такі:

• багатомірність: їх перша сюжетно-образна реальність – сучасність чи історія, скрізь яку « просвічується» міф;

• потужна система символів;

• ідея реальності міфологічного світу ( на відміну від романтиків, у яких цей світ був недосяжною метою);

• система двійників.

Звернемося до композиції твору. 

«Роман у романі» — прийом, який дає змогу Булгакову вставити в роман про сучасне письменнику життя і про долю Майстра (написаний в дусі фантастичного реалізму) роман з античного життя (роман-міф), який нібито пише герой — Майстер. На перший погляд це два абсолютно не пов’язаних одне з одним оповідання ні за змістом, ні навіть за виконанням. Виникає враження, що їх справді писали різні люди: яскраві фарби, фантастичні образи, химерний стиль у сучасних картинах і дуже точний, строгий, навіть дещо урочистий тон у романі про Понтія Пілата, який витримується в усіх біблійних главах. Композиція роману побудована за принципом контрапункту, тобто поєднання різних, відносно незалежних сюжетних ліній, які розвиваються з різною швидкістю. Це зумовлює певну поліфонію твору, його узагальнювальний характер. Особливістю композиції є також те, що епічна оповідь поєднується з ліричними відступами, у яких виявляється авторська позиція. Булгаков майстерно поєднує «московські» та «єршалаїмські» розділи твору: він використовує майже дослівні повтори тих самих речень наприкінці розділу і на початку наступного. Дія фабул відбувається відповідно у 29 і 1929 роках від Різдва Христового, й таким чином, вони розвиваються ніби одночасно. Це дає змогу письменникові розглядати сучасність із позиції вічності та крізь призму християнських цінностей.

ТЕЗАРІУС

Хронотоп (грецьк. chrоnos — час, topos — місце) — взаємозв'язок часових і просторових характеристик зображених у художньому творі явищ. Час у художньому світі (творі) постає як багатовимірна категорія, в якій розрізняють фабульно-сюжетний час і оповідально-розповідний (нараційний) час. У такий спосіб виявляють розбіжність між тим, коли згадані, описані події відбулись і коли про них повідомив оповідач або розповідач як свідок і учасник цих подій чи тільки інформатор, який певним чином довідався про них. Художній час твору залежить від його наповненості важливими подіями та їх просторової осяжності.

Художній простір у творі також не збігається з місцем розгортання подій чи перебування персонажів: локальний інтер'єр, пейзаж розмикаються у широкий світ засобами ретроспекції (згадки, спогади, сни, марення). Характер і особливості X. залежать від родожанрової структури твору, невіддільні від його суб'єктивної системи і є важливим чинником стильової визначеності художнього твору.

Хронотоп роману. Події в московській частині роману відбуваються у Страстний тиждень з 1(середа) по 4 травня 1929 року, а нічний політ доводиться в ніч на Пасхальну неділю 5 травня. Єршалаїмські події - суд над Ієшуа і страта відбуваються в п'ятницю 14 нісана. Попутно згадується, що Ієшуа приїхав в Ершалаїм в середу, 12 нісана, а закінчуються єршалаїмські події вранці в суботу 15 нисана. За староєврейським календарем це могло бути у 29-ому р. Таким чином, події у сучасному світі та єршалимських главах розділяють 1900 років.

Роман «Майстер і Маргарита» часто називають романом-лабіринтом. Іноді читачеві здається, що рухатись на його сторінках можна в різних напрямках, але врешті-решт все сходиться в одній точці — заключному акорді грандіозного фіналу.

Така художня структура твору — не просто витвір фантазії митця. Змальовуючи різні світи, Булгаков наголошував на розриві між ними. Люди живуть на Землі і не думають про Бога, про Всесвіт. Злободенні проблеми відсунули на другий план вічні цінності. Чи не означає це, що світ утратив свою духовну ціль і летить у прірву...

У побудові роману вбачається вплив  філософа Григорія Сковороди, у трактаті якого «Потоп зміїний» викладено концепцію про існування трьох світів: земного, космічного й біблійного; кожен із них має дві сторони — зовнішню (ту, що всі бачать) і внутрішню (невидиму). Використання мотивів Сковороди допомагає письменнику розкрити прихований зміст життя і показати його справжню сутність.

Заповніть таблицю, вписавши імена представників кожного з світів, їх роль у творі, зробіть висновки, що хотів донести М.О.Булгаков до читачів.

ТРИ СВІТИ В РОМАНІ

У романі утверджується ідея високих людських цінностей — добра, справедливості, кохання, волі. Душі улюблених героїв Булгакова непідвладні ні дияволу, ні земній владі. І це має стати запорукою майбутнього духовного відродження світу.

Запишіть у порядку убування, які людські цінності, на ваш погляд, Булгаков вважає найголовнішими:

Честь, любов, здоров'я, влада, багатство, розум, совісливість, краса, благородство, порядність, добро, внутрішня свобода.

Тема. Трагізм долі митця (майстра) у творі. Проблеми кохання й творчості. Засоби комічного й трагічного в романі.

" Більшовики не заважають писати вірші, але вони заважають почувати себе майстром... Майстер той, хто відчуває стрижень усієї своєї творчості і тримає ритм у собі", - такі гіркі висновки зробив на початку 20 -х років минулого століття поет Олександр Блок.

Можливо, саме ця думка підштовхнула Михайла Булгакова на створення історії про Майстра, якого намагалася зломити влада. Очевидно, що й автобіографічні факти з життя знайшли втілення у романі: Булгаков поставив і намагався вирішити проблему вільного митця в невільному тоталітарному суспільстві. Чи можна знайти спасіння від гоніння в творчості й коханні? На ці та інші питання шукаймо відповіді на сторінках роману .

Заповніть таблицю "Знаємо – Хочемо дізнатися – Дізналися"

Образ Маргарити

Маргарита у романі Булгакова... стала

прекрасним, узагальненим та поетичним

образом Жінки, яка Кохає. Цей образ

постає понад шаром сатиричної

повсякденності втіленням живої,

гарячої любові...

Л. Яновська

Прекрасна Маргарита – це невід’ємна частина грандіозного твору «Майстер і Маргарита». Її образ асоціюється зі свободою, зі справжнім коханням, з істинною творчістю. Образ Маргарити дуже  близький і дорогий авторові, можливо, тому в ньому простежуються риси дружини Булгакова - Олени Сергіївни Булгакової.

Ім'я героїні має певне значення, особливий символічний сенс. У російській мові XVIII століття воно означало «перли», «перлина». Зовнішнього портрета Маргарити автор не дає. Ми чуємо звук її голосу, її сміх, бачимо її руху. Неодноразово Булгаков описує вираз її очей. Всім цим він хоче підкреслити, що для нього важливий не зовнішній вигляд, а життя її душі. Літературознавець Б.В. Соколов вважає, що Маргарита Булгакова зовні нагадує Маргариту Валуа - про це свідчить вигук товстуна, учасника Варфоломіївської ночі, який окликнув її «Світлою королевою Марго». Предками Маргарити були французькі королі. Тому-то вона задовольняє всім трьом вимогам традиції, встановленої Воландом при проведенні «весняного балу повного місяця, або балу Сатани». Як відомо, господиня балу мала називатися Маргаритою, бути місцевою уродженкою і мати королівське походження. Про це не раз говориться в романі: домробітниця Наташа звертається до своєї господині «королева моя французька», Коров'єв говорить про неї: «Є речі, в яких зовсім невідомі ні станові перегородки, ні навіть кордони між державами. Натякну: одна з французьких королев, що жила в шістнадцятому столітті, треба думати, дуже здивувалася б, якби хто-небудь сказав би їй, що її чарівну прапрапраправнучку я після багатьох років буду вести під руку в Москві з бальних залах ». . Третя попередниця героїня роману Булгакова - Маргарита з роману Гете «Фауст». У Маргарити в характері й долі мало спільного з героїнею Фауста. Їх відмінності підкреслено в епізоді з Фрідою, у якої вона вимолює прощення і доля якої нагадує долю Маргарити Гете. Всі три Маргарити - попередниці, переносять нас у французьке і німецьке середньовіччя і, отже, в готику. «У Майстрі і Маргариті» Булгакову вдалося показати «справжню, вірну, вічну любов», яка природним чином прояснює головну думку роману. Любов Маргарити і Майстра незвичайна, зухвала, безрозсудна - і цим якраз приваблива. Булгаковська Маргарита - Символ жіночності, вірності, краси, самопожертви в ім'я любові. У образі Маргарити яскраво відображені творча сміливість, зухвалий виклик Булгакова стійким естетичним законам. З одного боку, в уста Маргарити вкладено найпоетичніші слова про Творця, про його безсмертя, що стане йому нагородою. З іншого - адже це саме кохана Майстра літає на мітлі над бульварами і дахами Москви, трощить шибки, запускає «гострі кігті» у вухо Бегемота і називає його лайливим словом, просить Воланда перетворити домробітницю Наташу в відьму, мститься нікчемному літературному критику Латунському...

Образ Маргарити неоднозначний: з одного боку, вона заступниця покараних, захисниця і месниця за Майстра. З іншого — зруйнувала свою першу сім’‎ю, до того ж відьма, дещо цинічна у своєму ставленні до людей. Проте більшість дослідників тлумачить її образ як певний ідеал вічного, непроминущого кохання. Маргарита чи не єдина (крім, звісно, творчості) опора Майстра в земному житті.  До позитивних рис героїні належить милосердя, адже вона Домагається прощення спочатку для Фріди, а потім і для Понтія Пілата. Маргарита оберігає Майстра і в космічному вимірі, з’‎єднавшись із ним у потойбіччі, у подарованому Воландом останньому притулку.

Кадр з кінофільму «Майстер і Маргарита» (режисер В. Бортко, 2005 р.)

За Булгаковим, саме милосердії й кохання бракувало сучасному йому суспільству.