Тарас ШЕВЧЕНКО. «Кавказ» Пристрасний відгук на тогочасну загарбницьку імперську політику. Продовження теми національновизвольної боротьби. Узагальнена ідея поеми — неприйняття насильства, поневолення людей, осуд загарбницьких воєн.

МЕТА:

Предметні компетентності : виразно читає та коментує фрагменти поеми; визначає епізоди з ліричним, іронічним забарвленнями; коментує використання контрасту в поемі; пояснює узагальнену ідею твору та її актуальність.

Ключові компетентності : висловлює судження про зв’язок творів Т.Шевченка із сучасністю; добирає самостійно джерела інформації для просування індивідуальним освітнім маршрутом.

НЛ–1,2,3,4 Емоційно-ціннісне ставлення Усвідомлення важливості почуття солідарності з боротьбою інших народів за визволення від гніту; засудження загарбницьких війн, пропаганда неприйняття насильства, поневолення людей.

Тип уроку: формування навичок та вмінь

Обладнання: підручник, зошит, текст поеми "Кавказ", тести.

ХІД УРОКУ:

• І.Організаційний момент ( тема, мета)

• ІІ.Мотивація навчальної діяльності ( мотиваційна карта побажань)

• ІІІ. Актуалізація опорних знань : тести, уривок поеми "Сон"напам'ять.

• ІV. Вивчення нового матеріалу:

  Прочитати теоретичний матеріал підручника - с. 232-236

• V. Первинне застосування знань:

  Прочитати поему "Кавказ"

• VІ. Застосування знань і дій у стандартних умовах:

  Аналіз змісту поеми - тема, ідея, художні засоби, образи - запис у зошити

• VІІ. Творчий пренос знань і навичок у нові ситуації:

  Тести за змістом поеми "Кавказ"

• Підсумки уроку:

  рефлексія - однохвилинне есе "Образ Прометея як втілення свободи.Неприйняття насильства, поневолення людей, осуд загарбницьких воєн у поемі" -qr-code

• Домашнє завдання:

  читати матеріал с. 232-236, читати поему "Кавказ", аналіз змісту

Тарас Шевченко — Кавказ (аналіз, паспорт твору)

Аналіз твору

Літературний рід: ліро-епос.

Жанр: сатирична поема з елементами лірики та героїки

Напрям, течія: реалізм.

Система віршування: силабо-тонічна з певними відхиленнями (силабіка).

Віршовий розмір: різний у різних частинах.

Римування: різноманітне.

Строфа: нестрофічна будова.

Провідний мотив, мотиви: "кожному своє", "прометеїзм", "свобода як найвища соціальна й духовна цінність", "правдиві ідеали", "задовольнися малим", "смерть", "майбуття", "людська ненаситність", "імперська політика", "облудна, сатанинська влада".

Тема: зображення загарбницької політики російського самодержавства, реакційної ролі церкви й прогнилої дворянської моралі.

Ідея: "Борітеся — поборете!" — заклик до об'єднання зусиль народів для боротьби проти спільного ворога — російського царату; співчуття поневоленим, схвалення патріотичної, мужньої боротьби горців; утвердження безсмертя народу.

Композиція: вір складається з п'яти частин (звернення до Бога, народів Кавказу, до правлячого класу, до Христа, знову до кавказців, до Якова де Бальмена), розділених інтервалами та зміною тональності, що відображають характерне для сонати протистояння двох тем (викриття соціально-політичної системи Росії щодо Кавказу й співчуття поневоленим народам) і вказують на різну призмати-ку (погляди) війни на Кавказі ліричного героя, з одного боку, і царя, з іншого. Цетральним у поемі є монолог загарбника, який подає картину "перевернутого світу", яким намагається спокусити кавказців.

Художні засоби виразності: різноманітні, особливо ж епітети, гіперболи, метафори, риторичні фігури. Основна роль у творі належить засобам творення комічного: бурлеску, іронії, сарказму, сатирі, гротеску, які в сукупності наскрізь пронизують твір, перетворюючи його на полум'яну інвективу царизму, деспотизму, клерикалізму, шовінізму.

Образи та символічні образи: людей: ліричний герой — людина, яка бачить облудність царської політики, співчуває й підтримує кавказців, жалкує про невдачу свого народу й вірить у прийдешність кращих часів; російський цар — зосердя всього лихого, повний антипод моральності, чесності, шляхом підступу, обману й погроз намагається забрати в кавказців свободу; міфологічних істот: Прометей — титан, що приніс людям вогонь і за це був покараний "вічним повторенням" — щодня орел розбиває йому груди, а за ніч все заростає; природи: Кавказькі гори, Сибір; предметів і явищ: чурек, сакля; тюрми та ін.

Символічні образи: Прометей (символ нескореності, розп'ятий за бунт, за любов до людей); Ісус Христос (символ терпіння, розп'ятий за любов до людей); Кавказ (символ свободи); чурек (хліб) і сакля (хата) (символи свого, незалежності).

Примітки та корисна інформація: Мова поеми наповнена гіперболами, використаними у градації риторичними питаннями й окликами. Сатирична метафора "війна — царське полювання" розгортається в сарказмі й іронії панегірика царю— "батюшке" та його "хортам, і гончим, і псарям". Шевченко протиставляє цареві справжніх славних героїв, борців за волю. Так на контрасті створюється напружена поезія: від сарказму — до лірики, від іронії — до уславлення. Поетика твору підпорядкована завданню втиснути у невеличкий обсяг величезну картину життя в Російській імперії, цілий калейдоскоп образів і роздумів. Тому мова твору афористична і лаконічна. Значна частина сатири написана чотиристопним ямбом.

https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=741

прочитай поему "Кавказ"

Напиши однохвилинне есе "Образ Прометея як втілення свободи. Неприйняття насильства, поневолення людей, осуд загарбницьких воєн у поемі"