Тема уроку: Т. Халілов «До останнього подиху».
Мета уроку: формувати компетентності:
-предметні (знання про розвиток кримськотатарської культури й літератури, життя та творчість Т. Халілова; розуміння особливостей його прози; читацьку активність);
-ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності; комунікативні: навички спілкування в колективі; інформаційні: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; соціальні та громадянські: уміння аналізувати соціальні, моральні, політичні, історичні проблеми; любов до Батьківщини; загальнокультурні: прагнення літературної освіти; естетичний погляд.
Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок.
Основні терміни й поняття: постмодернізм, депортація.
Міжпредметні зв'язки: історія, мистецтво (художня культура).
Обладнання: портрет Т. Халілова, тексти твору «До останнього подиху», ілюстративний матеріал за темою уроку.
ХІД УРОКУ.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Слово вчителя
— Героєві гостро психологічної повісти кримськотатарського письменника Таїра Халілова — старому, який очікує на повернення сина,— смертельне душевне напруження відкриває рани пам’яті, крізь які прозирає історія вигнання його родини із землі пращурів. Дослідімо повість Т. Халілова «До останнього подиху» докладніше. (Учні занотовують до зошитів тему уроку.)
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
- Який із епізодів прочитаної повісті Т. Халілова «До останнього подиху» вразив вас найбільше? Чому?
- Чи можна назвати цей твір автобіографічним? Відповідь аргументуйте.
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Колективне складання сюжетного ланцюжка «Услід за автором»
- Складіть сюжетний ланцюжок повісті Т. Халілова «До останнього подиху».
Очікуваний результат
«Він був старий і тяжко хворий»1→ спрага → «Есфете, хлопчику мій, де ти? — кликав сина» → пролунав дзвінок → упав на підлогу і знепритомнів → марення. Спрага → спогади про матір, дитинство → у батька у візку — шлях додому → «море, як і життя, не прощає легковажності й помилок» → зустріч Я-дорослого з Я-дитиною → юне кохання до Еміне → повернення з війни. Особливий відділ. Наказ прямувати до Середньої Азії → непослух. Порожнє рідне село. Наказ → Середня Азія. Переховування. Пошуки рідних. Розповідь Абляким-аги: нічний візит озброєних людей, місяць у вагоні, спецпоселення. Смерть рідних, вивезення ЕМІНЄ до німеччини → пошуки роботи → донос. Арешт. Допити. Звинувачення. Смертну кару замінили на 25 років каторжних робіт → етап на Колиму. Табір → смерть Сталіна. Повернення. Пошуки роботи → зустріч із товаришем-зрадником → робота в геологорозвідувальній експедиції. Зустріч з ЕМІНЄ→ розповідь про гірку долю Еміне → одруження. Народження сина → «якби ти була поруч, я б не був таким нещасним» → повторний дзвінок. Спогади про сина. Поїздка до Криму — черговий душевний біль → «чи знав я щастя? важко сказати. Та й хто може похвалитися своїм щастям? У життя стільки всього намішано: і радості, і печалі...» → «в очі вдарило яскраве світло...».
Тут і далі: цитати з повісті Т. Халілова «До останнього подиху» наведено у перекладі Лідії Любимової.
2. Евристична бесіда
- Що спільного між повістю та автобіографією письменника?
- Назвіть ім’я старого у повісті. (Бекир.)
- Чи випадковим є збіг, що батька Таїра також звали Бекиром?
- За що героя було заарештовано й засуджено?
- Що допомогло героєві вижити?
- Хто такий Гюрза? Що ми про нього дізнаємося?
- Чому старий залишився самотнім?
- Де знаходиться Есфет?
- Який вислів Таїр Халілов обрав для епіграфа? (Слова Е. М. Гемінґвея з повісті-притчі «Старий і море»: «Людина створена не для поразки. Людину можна знищити, а здолати не можна»)
- Як ви вважаєте, з якою метою автор для епіграфа обрав саме цей вислів?
3. Компаративне аналізування образів героїв літературних творів. Інтерактивний прийом «Діаграма Венна»
- Створіть діаграму Венна (порівняльну характеристику) за образами старих із творів «До останнього подиху» Т. Халілова та «Старий і море» Е. М. Гемінґвея.
- Доведіть, що обидва твори — і кримськотатарського митця, і американського письменника — є близькими до філософії екзистенціалізму.
4. Узагальнювальне слово вчителя
— Таїр Халілов у своїй творчості досліджує пограничні стани людського існування, що наближує його письмо до філософії екзистенціалізму. У повісті Халілова «До останнього подиху» художньо відтворено останній день життя літнього чоловіка, прикутого до ліжка. І поки він повзе до дверей, щоб відчинити тому, хто дзвонить у його квартиру, непритомніє і знову приходить до тями, у його пам’яті прокручується все його життя: дитинство на березі моря, перше кохання, війна, депортація, життя в Узбекистані, зрада приятеля, радянська каторга, звільнення, робота в геологічній експедиції, випадкова зустріч із жінкою, яку покохав у юності, одруження, народження сина, смерть дружини, старість. Є в повісті Халілова також діалог дитячої сутності з дорослою людиною, тобто те, що Ерік Берн, визначаючи структуру особистості, називав Я-дитина і Я-дорослий. Є болісне з’ясування вигаданої радянською ідеологією і нав’язаної кримськотатарському народу національної провини, що закінчилася 1944 року їхньою депортацією з Криму й заселенням у їхні будинки людей із російської глибинки. У образі головного героя автор показав людину, яка ніколи не здається. Навіть у найважчі моменти життя Бекир не втрачає почуття гідності та глибинного зв’язку зі своїм народом і з рідною землею.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК.
1. Творча робота (запис до зошитів)
- Напишіть есе за темою «Світло (за повістю Т. Халілова «До останнього подиху»)».
2. Постановка й розв'язання проблемного питання
- Повість завершується словами: «Пересилюючи дикий біль у поясниці, він зібрав рештки сили, останнім зусиллям волі дрижачими руками судомно вчепився за косяк дверей, дотягнувся до засуву замка і зрушив його з місця. двері посунулись і, непритомніючи, він побачив, як в очі вдарило яскраве світло...». Чи можна такий фінал повісті вважати відкритим?
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Фінал твору – відкритий. Читач так і не дізнався, хто саме подзвонив у двері до старого: чи то його син, чи хтось інший. Але надія на краще є: це «яскраве світло», яке вдарило в очі немічного старого, коли він таки відчинив свої двері назустріч Майбутньому…
Домислити та напишите свою власну думку фіналу твору.
