Конструктор уроків
Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.
Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.
№1:
Теоретичний блок
Суспільство Русі-України мало складну ієрархічну структуру, на чолі якої стояв великий князь київський. Він зосереджував у своїх руках найвищу політичну, військову та судову владу. В окремих землях правили удільні князі з династії Рюриковичів, які підпорядковувалися великому князю київському. До привілейованої верстви належали бояри та князівські дружинники, які становили військову еліту суспільства. Важливе місце в суспільній ієрархії посідало духівництво, яке підтримувало князівську владу та користувалося значними привілеями. Середню верству складали вільні городяни – купці та ремісники, а також вільні селяни-смерди. Особливу категорію становили ізгої – люди, які з різних причин втратили свою соціальну приналежність. Це міг бути князь без князівства, селянин без землі або купець, який збанкрутів. До залежних категорій населення належали закупи та рядовичі, які перебували в тимчасовій залежності від землевласників. Найнижчу сходинку соціальної драбини посідали холопи та челядники – особи, які повністю втратили свободу.
№2:
Теоретичний блок
Повсякденне життя мешканців Русі-України значно відрізнялося залежно від їхнього соціального статусу. Представники заможних верств мешкали у просторих теремах, оздоблених декоративною різьбою та керамічними плитками. Їхні оселі мали окремі кімнати для відпочинку та прийому гостей. Натомість прості люди жили в напівземлянках або скромних дерев'яних хатах. Внутрішнє оздоблення житла також різнилося: у багатих будинках використовували різноманітні меблі – стільці, скрині, спеціальні спальні лави-ложа з піднятими узголів'ями, які застеляли довгими ковдрами. Освітлення забезпечували свічки, олійні лампи та тріски, а опалення здійснювалося за допомогою печей. Харчування також залежало від достатку: знать частіше споживала м'ясо дичини та свійських тварин, тоді як прості люди харчувалися переважно кашами, рибою, яйцями, сиром, житнім хлібом, овочами. Основними напоями були пиво, молоко та кисіль.
№3:
Теоретичний блок
Військова організація Русі-України мала свої особливості порівняно з європейськими арміями того часу. Основу війська становили князівська дружина та боярські загони, але важливою відмінністю було широке використання не лише кінноти, а й піхоти. До складу піших воїнів часто входили селяни та міські ополченці, які мали право носити зброю. Воїни використовували різноманітне озброєння: мечі, списи (сулиці), для захисту – кольчуги та щити. Військова справа була невід'ємною частиною життя знаті – бояри та князі брали участь у військових походах практично щороку. Система військової організації була тісно пов'язана з соціальною структурою суспільства, де кожна верства мала свої військові обов'язки та права.
№4:
Теоретичний блок
Торгівля відігравала ключову роль у розвитку Русі-України. Країна активно експортувала мед, віск, хутро, шкіри, ремісничі вироби та продукцію сільського господарства. Особливе місце в експорті посідало хутро, яке було настільки важливим товаром, що навіть гроші називали "кунами" – за назвою шкурок куниць. Паралельно з хутряними "грошима" з IX століття використовувалася гривня. Імпортували переважно золото, срібло, коштовні тканини, вина, посуд, церковні предмети та зброю. Основними торговельними партнерами були Візантія, Хозарія, країни Арабського Сходу, скандинавські та європейські держави. Найважливішими торговельними шляхами були "шлях із варягів у греки", Соляний та Залозний шляхи, які з'єднували Подніпров'я з Північним Причорномор'ям та країнами Сходу.
№5:
Теоретичний блок
Міста Русі-України в XI-XIII століттях переживали період активного розвитку, їхнє населення могло сягати кількох тисяч мешканців. Вони були важливими центрами ремесла, торгівлі та культури. Більшість міст розташовувалися на берегах річок, що забезпечувало додатковий захист та сприяло розвитку торгівлі. Річки, особливо Дніпро, слугували головними транспортними артеріями для перевезення товарів. Міста були добре укріплені високими мурами, що давало їхнім мешканцям відчуття безпеки та незалежності, хоча вони й підпорядковувалися князівській владі. Міське населення складалося переважно з вільних людей – купців та ремісників, які формували особливу міську культуру та спосіб життя. Саме в містах концентрувалися основні ремісничі майстерні, торгові площі та релігійні споруди, що робило їх центрами економічного, політичного та культурного життя Русі-України.
№6:
Вільне введення тексту
Опишіть основні відмінності між життям вільних і залежних селян
№7:
Вільне введення тексту
Яку роль відігравали міста в торгівлі?
№8:
Вільне введення тексту
Чому міста будували на берегах річок?
№9:
Вільне введення тексту
Як розвивалися міста в XI-XIII ст.?
№10:
Вільне введення тексту
Назвіть основні торговельні шляхи.
№11:
Вільне введення тексту
Що означає термін "куни"?
№12:
Вільне введення тексту
Які товари експортувала Русь?
№13:
Вільне введення тексту
Хто міг входити до складу війська?
№14:
Вільне введення тексту
Чим відрізнялося військо Русі від європейських армій?
№15:
Вільне введення тексту
Яку зброю використовували руські воїни?
№16:
Вільне введення тексту
Назвіть основні соціальні верстви населення.
№17:
Вільне введення тексту
Чим харчувалися різні верстви населення?
№18:
Тестування
Пройдіть тестування.
Рефлексія від 0 учнів
Сподобався:
Зрозумілий:
Потрібні роз'яснення:
Олександр Олесь. «Похід на Царгород», «Ярослав Мудрий» (із книги «Княжа Україна»). Поетична оповідь про князів Русі-України, їхню мудрість, благородство, хоробрість, любов до рідної землі.