Створення лінійних алгоритмів зі змінними

На минулому уроці ви вивчали змінні, а також її поняття. Тож зараз у мене для вас є декілька питань на повторення.

1. Що таке змінна? 

2. Де можуть використовуватись змінні? 

3. Навіщо використовуються змінні?

Вивчення нового матеріалу (правила випишіть у робочий зошит)

Повсякденне життя кожної людини полягає у вирішенні величезної кількості завдань різної складності на роботі або під час навчання. Деякі завдання є настільки простими, що при їх виконанні ми робимо певні дії автоматично, навіть не замислюючись. Рішення будь-якої задачі, навіть найпростішої, як правило, здійснюється послідовно за кілька кроків. Такого роду послідовність при вирішенні завдань називається алгоритмом. Сьогодні ми розглянемо, що таке лінійні алгоритми на прикладі програмного середовища «Скретч», як зображується їх структура, а також з’ясуємо призначення змінних у побудові лінійних алгоритмів.  

Для початку я пропоную записати визначення, що ж таке лінійний алгоритм. Тож зараз відкрийте ваші зошити, запишіть число та тему нашого заняття.

Лінійний алгоритм – це такий алгоритм, який складається з однієї чи декількох дій, що повинні бути виконані у строгій послідовності і в строгій відповідності з тим порядком у якому записані оператори програми.

(Демонстрація лінійного алгоритму на прикладі казки «Ріпка») 

Перенесіть, будь ласка, зображену схему до себе в зошит. 

Будь-який алгоритм має набір власних властивостей. Всього їх 7:

1. Скінченність. Алгоритм має завжди завершуватись після виконання скінченної кількості кроків. Приклад нескінченного алгоритму: вичерпати відром всю воду з річки.

2. Дискретність. Виконання алгоритму зводиться до виконання окремих дій (кроків) у певній послідовності. Причому, кожна команда алгоритму повинна виконуватися за скінченний проміжок часу. Виконати дії наступного розпорядження можна лише виконавши дії попереднього.

3. Визначеність. Для заданого набору значень початкових (вхідних) даних алгоритм однозначно визначає порядок дій виконавця і результат цих дій. Алгоритм не повинен містити команди, які можуть сприйматися виконавцем неоднозначно, наприклад, «Узяти дві-три ложки цукру», «Трохи підігріти молоко», «Вимкнути світло через кілька хвилин», «Поділити число x на одне з двох даних чисел a або b» тощо.

4. Результативність. Після закінчення алгоритму виконання, обов'язково одержуються результати, які відповідають поставленій меті. Результативними вважаються також алгоритми, які визначають, що дану задачу не можна розв'язати, або дана задача не має розв'язків при заданому наборі початкових даних.

5. Масовість. Під масовістю алгоритму мається на увазі можливість його застосування для вирішення великої кількості однотипних завдань. Наприклад: алгоритм виведення плям, не буде масовим оскільки для різного типу тканин різні методи.

6. Вхідні дані. Алгоритм має деяку кількість (можливо, нульову) вхідних даних, тобто, величин, заданих до початку його роботи або значення яких визначають під час роботи алгоритму. Наприклад: алгоритм для створення бутерброда потребує вхідних даних: ковбаса, хліб, масло.  

7. Вихідні дані. Алгоритм має одне або декілька вихідних даних, тобто, величин, що мають досить визначений зв'язок із вхідними даними.

Ви вже знаєте, що змінна – це певна величина, яка може набувати деяких значень (числових або текстових). Інколи при створенні алгоритмів у будь-якому програмному середовищі нам доводиться рахувати. Для цього використовуються змінні. У програмному середовищі «Скретч» змінну можна створити, завантаживши середовище виконання алгоритмів «Скретч» та обравши блок «Дані». 

Виконайте інтерактивну вправу

Виконати інтерактивну вправу