Строки перельоту зимуючих птахів.

Переліт зимуючих птахів (відліт у теплі краї) в Україні розпочинається наприкінці серпня і триває до жовтня-листопада, залежно від виду та погоди. Лелеки відлітають у серпні-вересні, ластівки — у вересні, а качки та гуси — у жовтні-листопаді

. Основна причина міграції — зникнення їжі (комах, ягід, плодів) та замерзання водойм, що змушує їх долати тисячі кілометрів.

Основні строки та особливості перельоту:

• Серпень: Активний відліт починають лелеки білі (середня дата 7–13 серпня).

• Вересень: Відлітають ластівки (сільські, міські), стрижі, солов'ї, шпаки.

• Жовтень: Завершують міграцію водоплавні птахи (качки, лебеді) та граки.

• Напрямок: Більшість летить на південь Африки або в Південну Азію.

Навесні птахи повертаються швидше: першими прилітають граки (березень), за ними — жайворонки та зяблики.

Переліт зимуючих птахів (відліт у теплі краї) в Україні розпочинається наприкінці серпня і триває до жовтня-листопада, залежно від виду та погоди. Лелеки відлітають у серпні-вересні, ластівки — у вересні, а качки та гуси — у жовтні-листопаді

. Основна причина міграції — зникнення їжі (комах, ягід, плодів) та замерзання водойм, що змушує їх долати тисячі кілометрів.

Основні строки та особливості перельоту:

• Серпень: Активний відліт починають лелеки білі (середня дата 7–13 серпня).

• Вересень: Відлітають ластівки (сільські, міські), стрижі, солов'ї, шпаки.

• Жовтень: Завершують міграцію водоплавні птахи (качки, лебеді) та граки.

• Напрямок: Більшість летить на південь Африки або в Південну Азію.

Навесні птахи повертаються швидше: першими прилітають граки (березень), за ними — жайворонки та зяблики.

ПЕРЕЛЬОТИ ПТАХІВ

Ще в далеку давнину люди звернули увагу на щорічні перельоти птахів. Це явище в житті природи справді дуже цікаве. З настанням осінніх холодів багато птахів, що жили влітку в наших лісах і на наших полях, зникають і з’являються інші, яких літом ми не бачили. А навесні зниклі восени птахи знову з’являються. Де ж вони були і чому повернулись до нас ? Хіба не могли вони залишитись там, куди відлетіли на зиму ?

Зникають одні птахи на зиму і з’являються інші не тільки на півночі. Птахи роблять сезонні перельоти і на півдні і навіть поблизу екватора. На півночі птахів примушує відлітати похолодання і недостача їжі, на півдні — зміна вологих і посушливих сезонів. Характерно, що на півночі і в помірному кліматі, там, де розмножуються птахи, вони проводять меншу частину року, а більшу частину року витрачають на перельоти і на життя в місцях зимівлі. 1 все ж таки перелітні птахи щороку повертаються в ті місця, де войи вивелись, де розмножувались торік. Якщо птах не повернувся навесні на батьківщину, здебільшого можна вважати, що він загинув.

Чим краще птах знаходить свою батьківщину,— те місце, де він вивівся,— тим імовірніше, що він виживе, виведе потомство, а отже, буде збережений і вид. Будь-яка тварина найбільш пристосована до тих умов, де вона народилась. Та коли на батьківщині умови життя змінюються — настає похолодання, зникає їжа, — птах змушений перелетіти в тепліші і багатші на їжу місцевості.

Птахи, що роблять такі подорожі, називаються перелітними. Але є птахи, які цілий рік знаходять на батьківщині відповідні умови для існування. Вони не роблять перельотів, це осілі птахи. Осілими мешканцями наших лісів є, наприклад, глухар, рябчик, повзик. Деякі птахи в сприятливу зиму залишаються на батьківщині, а в суворі зими роблять більш-менш значні переміщення. Це так звані кочові птахи. До них належать горішанка, кукша і деякі птахи, що гніздяться високо в горах (в холодну пору року вони спускаються в долини).

Місця зимівлі у перелітних птахів постійні, але там вони не так точно додержуються вузьких районів, як при гніздуванні. Зрозуміло, що птахи зимують там, де природні умови схожі з умовами життя на батьківщині: лісові — у лісистих місцевостях, прибережні — по берегах рік, озер і морів, степові — у степах. Так само й під час перельотів птахи додержуються звичних і сприятливих для них місць. Лісові птахи роблять перельоти над лісистими місцевостями, степові — над степами, а водяні рухаються вздовж річкових долин, над озерами і морськими узбережжями. Птахи, що гніздяться на океанічних островах, роблять перельоти над відкритим морем. Перетинають великі морські простори і деякі материкові птахи. Наприклад, мартини трипалі, які гніздяться на берегах Польського п-ва, зимують у північно-західній Атлантиці і досягають західного узбережжя Гренландії. Іноді птахам доводиться переборювати під час перельоту незвичні для них місцевості, наприклад пустині. Птахи стараються швидше проминути ці місця і летять на великих просторах «широким фронтом».

Осінній відліт починається після того, як молодняк навчиться літати. Перед відльотом птахи часто збираються в зграї і кочують іноді на великі віддалі. Місця з холодним кліматом птахи залишають восени раніше, ніж тепліші місця; навесні на півночі вони з’являються пізніше, ніж на півдні. Кожний вид птахів відлітає і прилітає в певний час, хоч, звичайно, погода впливає на строки відльоту і прильоту.

Птахи одних видів летять поодинці, інших — групами або зграями. Для багатьох видів характерний певний порядок розміщення птахів у зграї. В’юрки та інші горобині летять безладними групами, ворони — рідкими ланцюжками, кроншнепи і кулики-сороки — «шеренгою», гуси і журавлі — «кутом». У більшості птахів самці і самки летять одночасно. Але у зяблика, наприклад, самки відлітають восени раніше від самців, а у лелек самці прилітають навесні на батьківщину раніше від самок. Молоді птахи іноді відлітають на зимівлю раніше від старих. Одні птахи летять удень, інші (наприклад, дрібні горобині) — уночі, а вдень зупиняються на годівлю.

Перелітні птахи летять звичайно невисоко: великі види — не вище 1000 ж, середні — не вище 300 м. Багато дрібних горобиних летить зовсім низько над землею. Висота польоту залежить від умов: птахи летять нижче при зустрічному вітрі, великій хмарності, у дощ і туман. Вони завжди стежать за тим, щоб не втрачати з поля зору землю. Швидкість руху перелітних птахів також відносно незначна. На неї, зрозуміло, має великий вплив вітер, сила і напрям якого можуть уповільнити або прискорити рух птахів. Коли вітру зовсім немає, малий яструб летить з швидкістю близько 40 км/год, ворона — приблизно 60 км/год, шпак — близько 70 км/год, качки і гуси — близько 80 км/год, ластівка близько 110 км/год.

Дійсна ж швидкість польоту птахів, тобто швидкість при звичайному середньому вітрі, коливається від 40 до 80 км/год. У дрібних пташок (крім ластівок) вона менша, ніж у великих птахів.

При такій швидкості польоту птахи могли б за відносно короткий час досягти області зимівлі або гніздування. Проте переліт звичайно розтягається на довгий час. Вважають, що птахи при далеких перельотах покривають за день від 150 до 200 км. Таким чином, наприклад, горобині птахи витрачають на переліт від Європи до Центральної Африки два, три і навіть чотири місяці. Під час весняного перельоту птахи звичайно летять швидше, ніж під час осіннього. Наприклад, сорокопуд-жулан летить восени близько трьох місяців, а навесні —два місяці.

Деяким птахам доводиться покривати під час перельотів дуже великі відстані. Полярні крячки з крайньої півночі Америки летять зимувати за 10 000 км на південь американського континенту, на південь Африки і навіть в Антарктику. Бджолоїдки, які гніздяться в Азії, зимують у Південній Африці.

Напрям перельотів визначається не тільки місцезнаходженням зимівлі і гніздування, але й сприятливими для живлення і відпочинку місцями, що лежать на їх шляху. Тому далеко не всі птахи в Північній півкулі летять восени з півночі на південь. Багато північноєвропейських птахів летить восени на захід та південний захід і зимують у Західній Європі.

За час перельотів і зимівлі гине дуже багато птахів. Наприклад, у Каспійському морі і в Закавказзі щозими гине багато тисяч качок від браку кормів, від великих морозів, глибокого снігу і особливо від бур на морі. Водоплавні птахи часто гинуть від нафти, яку розливають на Каспійському морі пароплави. Нафта маже пір’я, на нього налипає пісок, і птахи вже не можуть літати. На півдні України зміна дощів і похолодань нищить багато дрохв. Під дощем їх пір’я намокає і потім змерзається від холоду.

Багато було догадок і припущень про те, чому птахи відлітають на зиму і як вони знаходять дорогу під час перельотів. У деяких птахів, наприклад у зозуль, спочатку відлітають молоді, а потім дорослі, старі птахи. Отже, молодим ніхто не показує дороги на зимівлю.

Немає сумніву, що при перельотах велике значення має інстинкт, тобто вроджена здатність до певної поведінки, яка передається в спадок. Ніхто не вчить птаха будувати гніздо, та коли він уперше будує його, то робить це так само, як і всі птахи його виду. Співочий дрізд вимазує лоточок глиною, а дрізд білобровий цього не робить. Ремез будує з рослинного пуху складне гніздо у вигляді торбинки, підвішеної до гілок дерева.

Складний ланцюг зовнішніх подразнень викликає в організмі тварини ряд пов’язаних між собою відповідей на подразнення — безумовних рефлексів. У сукупності ці безумовні рефлекси називаються інстинктивними діями тварини (див. ст. «Поведінка тварин»). Зникнення звичної для птаха їжі, зміна погоди, температури повітря, вологості— усе це примушує птаха відлітати на зимівлю.

Але чому ж птахи не залишаються на місці зимівлі назавжди ? Адже там тепло і багато їжі! Чому вони, переборюючи тяжкі перешкоди, повертаються на місця гніздувань ? Наука ще не може повністю з’ясувати це явище. Але почасти його можна пояснити внутрішніми змінами в організмі птаха. Коли настає період розмноження, різні залози внутрішньої секреції виділяють в організм птаха особливі речовини — гормони. Під впливом гормонів у внутрішніх органах самки починають дозрівати яйця. Це, мабуть, і спонукає птаха до перельоту. Можливо також, що тут позначається і вплив мінливих умов зовнішнього середовища.

У місцях зимівлі клімат не залишається сталим і змінюється на гірше для птахів, що зимували там. Наприклад, полярна сова гніздиться в тундрі, де літо холодне, клімат вологий і є багато лемінгів, якими вона живиться. Зиму сова проводить у лісостепу середньої смуги. Чи може ця сова залишитись на літо в жаркому сухому степу, де немає вдосталь звичної для неї їжі? Звичайно, вона полетить у рідну тундру. Можливо, через це й не гніздяться в Африці наші сірі журавлі та інші перелітні птахи.

Коли птахи летять удень, вони можуть визначити напрям польоту по помітних точках повороту ріки, гори, групи дерев і по сонцю. Під час далеких перельотів найбільше значення мають, очевидно, не наземні, а небесні орієнтири: сонце—удень, місяць і зірки — вночі.

Багато птахів, щоб не загубитися в польоті, особливо вночі, подають незвичайні звуки, кричать і навіть співають. Крім того, птах користується голосом як «ехолотом». Своїм дуже тонким слухом птах уловлює звук, що відбивається від предметів. Тому він не наштовхується в темряві на дерева або скелі і, можливо, навіть визначає висоту над землею.

Учені вивчають перельоти птахів. Насамперед науці допомагають у цьому безпосередні спостереження. Наприклад, влаштувавши кілька спостережних пунктів на морському узбережжі, де пролітають зграї птахів, можна встановити швидкість перельоту зграй, кількість птахів у них і т. д.

Спостереженням встановлюють також строки прильоту навесні і відльоту восени, а ці строки повторюються рік у рік дуже точно. Крім того, дуже добрі результати дає кільцювання птахів.

Перельоти птахів наука вивчає вже давно, але в цьому явищі природи є ще дуже багато недослідженого. Орнітологія — наука про птахів — будує свої висновки про перельоти на порівнянні багатьох окремих спостережень. Спостерігати перельоти птахів і підмітити в них щось цінне для науки може кожний юннат (див. ст. «Спостереження за птахами в природі»).