

Поняття «Руська земля» вжито в «Слові о полку Ігоревім» 20 разів. Смисловий контекст його вживання свідчить про те, що автор мав на увазі не тільки південну Русь, а й усю сукупність східнослов’янських земель, територію давньоруської народності, увесь державний простір Київської Русі.
Авторові «Слова…» дорога Руська земля, люди, які живуть на ній і створюють її могутність, хоча вони страждають і зазнають багато зла й горя від князівських усобиць і половецьких нападів. Він добре знав життя та прагнення простого люду, хліборобів-ратаїв і був виразником загальнонародних інтересів і поглядів.
Крім того, автор «Слова…» задумується над історичною долею Руської землі: Він охоплює події руського життя" за півтораста років і веде свою розповідь, «свьівая слави оба поли сего времени», тобто переходячи від сучасності до історії, зіставляючи минулий час із теперішнім, що допомагає йому глибше й виразніше висловити основну ідею твору.
Отже, Руська земля — основний художній образ «Слова о полку Ігоревім».
Завдяки своєму широкому ідейно-художньому світогляду автор зумів у цьому образі охопити й подати, по суті, усю велику Русь як єдине ціле в просторі й часі.