Аналізуємо твір
Паспорт твору (записати у зошити)
Автор: невідомий український поет з тих часів, можливо лицар, що був у Ігоревій дружині.
Рік написання: XII століття (1187р.)
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр “Слово про похід Ігорів”: героїчна поема (на думку деяких літературознавців — повість, літописна повість).
Тема “Слово про похід Ігорів”: зображення невдалого походу новгород-сіверського князя Ігоря на половців 1185 р.
Ідея “Слово про похід Ігорів”: заклик руських князів до єднання для спільної боротьби проти зовнішніх ворогів.
Основна думка: тільки в єдності — сила; «золоте слово» — любов до Батьківщини, збереження її єдності.
Напрям – орнаменталізм
Головні герої:
князь Ігор,
Святослав Ольгович – небіж Ігора, князь рильський
Всеволод Святославович – брат Ігора, князь курський та трубецький;
Ярославна (дружина Ігоря);
половці Овлур, Гзак і Кончак.
Руська земля – є центральним образом твору.
Композиція “Слово про похід Ігорів”
Експозиція: підготовка Ігоря з дружиною князів до військового походу, зловісні знаки.
Зав’язка: бій з половцями.
Кульмінація: поразка руської дружини; Ігор потрапив у полон. Всеволод загинув під час бою
Розв’язка: втеча Ігоря з половецької неволі.
“Слово про похід Ігорів” ідейно-художній аналіз
Як тільки до Ігоря долучився брат Буй-Тур Всеволод зі своїми хоробрими воїнами, тоді рушили вони в степи. Та на небі показалися зловісні знаки, що їх поет уважає за ворожбу нещастя. Сонце притьмилося, звіялася буря, військо почало непокоїтись. Але Ігор став перед військом і гукнув голосно:
— Браття! Лучче згинути в поході, аніж завертатися собі на сором! Ходім аж до Дону, щоб шолом води з нього зачерпнути, або копіє (спис) зломити і вмерти.
І рушили далі. Вдосвіта стали над річкою Каялою, що впадає до Озівського моря (тепер ця річка зветься Калміжа) вишикувалися в ряди й загородили степ червоними щитами, наче муром.
Це було в п’ятницю рано. Кончак і Іза, половецькі хани, виступили зі своїм військом, і почалася страшна битва. Першого дня наші князі побили половців, забрали в них багато майна й хоругв, що їх воїни кинули до ніг хороброму Ігореві Святославовичеві.
Настала ніч, і здавалося, що половці вже повтікали. Але досвіта в суботу вони знову кинулися в битву й билися розпачливо. Списи ломилися, мечі щербилися, дудніла земля над Каялою, бо з-над Дону й Донця йшли з войовничими вигуками нові сили половців своїм на поміч. Билися знову цілу суботу, і знову битва була невирішеною.
А в неділю рано зійшлися знову, та вже не було сили у хоробрих лицарів. До полудня майже всі погинули, а князів узяли половецькі хани в неволю. Взяли Ігоря, і Всеволода, і Володимира, і Святослава.
Поет каже, що від того посумніла вся українська земля, а київський князь Святослав мав тої ночі страшний сон, який віщував йому, що його сили (себто поддані йому князі) Ігор і Всеволод у велику біду потрапили. А як дійшла до Києва страшна звістка про битву над Каялою, то заплакала вся Україна й заридала Ігорева дружина, княгиня Ярославна у Путивлі. Поет закликає всіх українських князів, щоб пішли помститися за Ігоря, бо половці й до них незабаром доберуться. І справді, відразу після тієї трагічної битви. Половці знову кинулися на Україну і спустошили її аж по сам Київ.
Та князь Ігор не довго був у половецькій неволі. Йому пощастило познайомитися з половчином Овлуром, і той допоміг князеві втекти з неволі на Україну.
Невідомий поет описує його втечу і те, як половці пустилися рано за ним у погоню, але не здогнали. Ігор летів птахом і щасливо дістався у Новгород. І тоді зраділа вся Україна. І два роки пізніше визволилися з неволі й інші князі та повернулися додому.
А половці вже й не нападали, бо були дуже ослаблені тою битвою, а з Азії загрозу становив їм інший народ монгольського походження — татари, що потім розбили їх зовсім, і самі почали знищувати Україну.
Половці — вороги Русі
Половці були кочовиками, які жили на південних степах. Вони не мали постійних міст, але були сильними воїнами. Їхні напади були жорстокими, і Русь довго боролася з ними. У творі половці — це не просто вороги, а символ зовнішньої загрози, яка об’єднує руські землі.
.png)