Образ короля Ліра з балади
“Король Лір та його дочки”
Король Лір – символ трагічної батьківської любові.
Король Лір з фольклорної балади є образом вічним.
Риси характеру короля Ліра: чесний, поважний, мирюлюбний, мирний правитель, авторитарний (не допускає обговорень, не терпить заперечень), гординя, егоїзм.
Король Лір на початку твору показаний жорстоким егоїстом, що вимагає покори та великої любові не тільки від підданих, а й від своїх дочок. Шлях страждання та спокути змінюють героя, у фіналі твору ми бачимо люблячого батька, людину, що картає себе за учинену ним несправедливість.
Король Лір на початку твору | Король Лір у кінці твору |
Сильний правитель | Жебрак, якому дочка повернула владу |
Жорстокий батько | Люблячий батько |
Людина, що легко піддається лестощам | Пройшов важкий шлях від засліплення лестощами до прозріння |
Недалекоглядний егоїст | Людина, що усвідомила свою провину та важко картає себе за це |
Лір, не дивлячись на свій норов, беззаперечно довіряє своїм дітям. Розкривається ще одна риса героя: наївність і довірливість.
Регана принизила свого батька передусім як короля, володаря держави, відмовивши йому в атрибуції влади. Тим самим вона виказала йому й свою зневагу як дочка. З гнівом та образою звинувачує дочку в несправедливості. Король Лір гнівлива людина, проте він гостро відчуває несправедливість та повстає проти неї.
Середня дочка принизила свого батька ще більше — не як короля, а як людину, запропонувавши йому жити зі слугами та споживати недоїдки. Вона, дійсно, змія — холодна, жорстока, з отруйним жалом ненависті.
Слова старшої та середньої дочок щодо готовності прийняти смерть заради батька виявилися суцільною брехнею, насправді сестри холодні та бездушні егоїстки.
Жебраком король Лір став не тільки фізично, він жебрак як батько і як король, тому що власними руками позбавив себе влади, привів до влади дочок-зрадниць та вигнав ту, яка любила його по- справжньому.
Втративши корону, дім та дітей, старий Лір нарешті збагнув щирі почуття Корделії, її чисту душу. Король Лір, опинившись на вулиці, не йде до Корделії, тому що усвідомлює страшну несправедливість, що скоїв як батько проти власної дитини.
Душевна рана, яку причинили йому власні доньки, та страшна несправедливість, яку батько вчинив проти власної дитини, стали причиною божевілля короля Ліра.
Корделія побачивши короля, бідного жебрака, залишається вірною своїм словам, вона поводить себе як слухняна дитина, незважаючи на жорстокість батька у ставленні до неї.
Корделія готова заради батька на все. Вона повернула короля Ліра на царство та віддала за батька життя. Але король Лір не пережив смерті Корделії. Біль від втрати єдиної дитини, що залишилися йому вірною, та усвідомлення того, що він певною мірою винен у її смерті, й спричинили смерть героя. Горе, що спіткало короля, це покарання за його жорстокий вчинок проти власної дитини.
Художні засоби
Фразеологізми: Голови покласти; що то було мов медове, та незадовго стало квасом
Епітети: Прегарні й свіжі, облесними, лукава, люта, палкії, вірная
Порівняння: Мов сирота, мов гарний цвіт з чужого поля
Характерні ознаки балади у творі “Король Лір і його дочки”
невеликий обсяг;
напружений драматичний сюжет;
невелика кількість подій та героїв;
поєднання епосу (розповідь про події) та лірики (зображення почуттів);
зв’язок із фольклором (мотиви, образи);
велика роль описів, пейзажів.
ВИСНОВКИ
Староанглійська балада “Король Лір та його дочки” цікава та повчальна. Головні проблеми цього твору є актуальними навіть сьогодні. У короля було три доньки, але спадок він поділив серед двох найулесливіших, а найменшу – вигнав з дому.
Та на жаль, старші доньки були дуже хитрими, і старий батько не отримав гідного піклування. Він був вимушений звернутися до наймолодшої доньки по допомогу. Вона була доброю та люблячою, тому прийшла до батька на допомогу. Шкода, що і в наш час є діти, які не поважають батьків, не віддають їм свою любов та турботу.