Інтерактивна вправа
Рольова гра « Інтерв’ю з письменником»
Шолом – Алейхем. Доброго дня, дорогі друзі. Я дуже радий, що можу познайомитися з вами, українськими школярами.
Учениця. Пане Шоломе – Алейхеме, розкажіть, будь ласка, про себе. Яким було Ваше дитинство?
Шолом – Алейхем. Народився я 2 березня 1859 року в Україні, у м.Переяслав (тепер Переяслав-Хмельницький), у родині крамаря Нохума Рабиновича. Тому справжнє моє ім’я -- Шолом Нохумович Рабинович. Шолом-Алейхем - мій літературний псевдонім, так при зустрічі вітаються євреї. У перекладі ці слова означають:«Мир вам».
Мій батько був людиною м'якого характеру, любив сім'ю , тому виховував нас, своїх дітей, добрими, чемними людьми.
Через деякий час після мого народження наша сім'я переїхала з Переяслава у містечко Воронків Полтавської губернії (тепер село в Бориспільському районі Київської області) , що знаходилось неподалік. Там і пройшло моє дитинство.
Шкільні ж « університети « розпочались із хедеру – єврейської початкової релігійної школи. А далі було навчання в Переяславському повітовому училищі, яке я, до речі, закінчив з відзнакою, і спроба вступити до Житомирського вчительського інституту (адже єврейський юнак з малозабезпеченої родини не мав жодного шансу на навчання в якомусь іншому вищому навчальному закладі, але й туди я не потрапив ).
Учениця. Ви мріяли стати письменником?
Шолом – Алейхем. Це сталося мимоволі. Після принизливих прохань і голодування мені вдалося знайти місце вихователя дочки багатого орендаря Елімелеха Лоєва у Софіївці. На новому місці до мене ставилися прихильно, до того ж до моїх послуг була чимала бібліотека. Саме тоді я й почав писати.
Учениця. Пане Шоломе – Алейхеме, про що Ваші твори? Звідки Ви брали сюжети для своїх творінь?
Шолом – Алейхем. Моє життя – основа моїх творів. Чимало сторінок, написаних з великою любов'ю, я присвятив батькові. А моє рідне містечко стало безсмертним під узагальненою назвою Касрилівка (від поширеного в єврейському бідняцькому середовищі імені Касрил).
Учениця. У Ваших творах особлива увага приділяється світу дитинства. Чим це зумовлено?
Шолом – Алейхем. Герої моїх дитячих оповідань, незважаючи на безрадісні умови життя, все ж усміхаються та жартують. Життя дітей відображено в повісті «Хлопчик Мотл» (1907–1916), збірках «Оповідання для дітей» (1886–1916), «Пісня пісень» (1909–1911). Останнім твором своєрідного триптиха (перші два — «Стемпеню» та «Йоселе-Соловей») із життя єврейської художньої інтелігенції став роман «Мандрівні зорі» (1909–1911). Мої книжки сприймалися як твори, сповнені любові до «маленької» людини, яку мені вдалося зобразити в ореолі щирого співчуття та сумного гумору.
Учениця. В чому особливість Ваших творів?
Шолом – Алейхем. Більшість подій, про які я пишу, відбуваються в Україні. Мені завжди подобалася українська народна пісня. До того ж мене глибоко вразила поезія Тараса Шевченка. Можливо, через це мої твори забарвлені українським колоритом, у них подано описи української природи, використано українську лексику, фольклор.Утім, українські міста та їхнє населення у творах відіграють хіба що роль декорацій, на тлі яких розгортається драма єврейської громади.
Учениця. Що Ви можете сказати про Ваш творчий доробок?
Шолом – Алейхем. До моєї літературної скарбниці входять десять романів, двадцять п’єс, сотні повістей та оповідань, багато статей. Мої твори перекладені десятками мов світу.
Учениця.Ми вдячні Вам за цікаву змістовну розповідь. До зустрічі на сторінках ваших книг.
Шолом – Алейхем. Дякую вам за вашу допитливість, цікавість до моєї творчості, щирість у розмові.
Бажаю вам успіхів!
Читайте!
Співпереживайте – і ніколи не втрачайте надію!
.png)