Аналізуючи зміст повісті “Пісня над піснями” (Част.1 “Бузя”. Част.2 “За зеленню”) слід зазначити, що розповідь ведеться від імені Шимека-хлопця, який розповідає про своє перше кохання до дівчини Бузі в той час, коли їм обом (разом) ще не було й двадцяти.
Старший брат Шимека втопився, його дружина вдруге вийшла заміж і виїхала. Бузя, їхня дочка, жила у батьків Шимека. Хлопчик навчався в хедері (єврейській релігійній школі для хлопчиків) і тому знав багато уривків з Біблії, завжди згадував “Пісню пісень”- рядок за рядком; “О, ти прекрасна, моя кохана, ти прекрасна! Очі твої, як два голуби, коси схожі на кізочок, що спускаються з гори...”
Одного разу (напередодні Пасхи) Шимеку було надзвичайно легко, добре, йому здавалося, що за спиною виросли крила і він ось-ось підніметься в небо і полетить. Весь двір постав перед ним у новому вигляді: двір — замок, будинок — палац, він - принц, Бузя — принцеса. Навіть дрова, що безладно лежали біля будинку, - це кедри і буки, що згадуються в “Пісні пісень”. Навеселившись та награвшись, Бузя запитала “А до якого часу ми тут будемо?” “Доки не згасне світло дня і не щезнуть тіні із землі,” - відповів їй Шимек словами із “Пісні пісень”.
Його заповітним бажанням було піднятися з Бузею в висоту до самих хмар і полетіти за океан в країну карликів, потомків багатирів царя Давида.
Найбільша радість для Шимека — вночі перед Пасхою йти з батьком у синагогу.
Шимек дивився на Бузю і розповідав про те, як він летить у небі, спускається з вершини, йде лісом, перепливає невелике джерело, щоб врятувати прекрасну царівну, яку вкрали з-під вінця, зачарували і посадили в кришталевий замок.
Шимек повинен був її звільнити. Йому здавалося, що вона звертається до нього словами з “Пісні пісень”: “Біжи, мій коханій, будь схожим на сарну чи молодого оленя на горах бальзамічних...”Шимек і Бузя шукали зелень, щоб принести батькам до свята Швуєс. Зелень не принесли, але батьки були раді, що вони повернулися живі та здорові).
3-я част. “Цієї ночі”
4-та част. “Субота після Швуеса”