Щоденник дослідної роботи. Закладання і проведення дослідів

Методика проведення дослідів.

Перед закладанням досліду потрібно провести заняття на тему: « Методика закладання і проведення польового досліду» і ознайомити юннатів з поняттями: дослідна ділянка, облікова площа, захисна смуга, повторність досліду, варіанти . досліду, виключка.

При складанні робочого плану учні повинні ознайомитися з біологічними особливостями піддослідної культури, агротехнікою її вирощування.

Колективно розробляють робочий план досліду:

• Тема досліду.

• Мета і завдання досліду.

• Схема досліду.

• Місце проведення досліду і площа.

• Методика проведення досліду ( після агротехнічних заходів, зміст спостережень і досліджень ).

• Необхідне обладнання і матеріали.

• Список необхідної літератури.

Польовий дослід – це дослідження життя рослин в польових умовах на спеціально відведених ділянках для встановлення кількісного впливу умов, або прийомів вирощування на врожай сільськогосподарських рослин та його якість.

Дослідна ділянка – це частина поля, виділена для проведення досліду. Від правильного вибору дослідної ділянки в значній мірі залежать точність досліду і достовірність його результатів. Рельєф повинен бути рівним. Не слід закладати досліди на ділянках з близьким заляганням грунтових вод, поблизу шляхів, ярів.

Варіанти досліду. У кожному досліді обов’язково повинен бути варіант, з яким порівнюють прийоми і фактори, що вивчають. Цей варіант називають контрольним або просто контролем.

Повторність досліду. Щоб домогтися більшої достовірності результатів, дослід потрібно повторити 2 – 3 рази і більше. Урожай збирають і записують окремо з кожного варіанта в усіх повторностях і виводять середнє арифметичне.

Форма і розмір дослідної ділянки. Точність досліду залежить від форми ділянки і її розміру. При видовжених формах ділянок підвищується точність досліду. Крім того, на такій ділянці зручніше виконувати агротехнічні заходи.

Для дослідів з овочевими культурами розмір ділянки 10 – 20 м2.

Щоденник дослідницької роботи

• Особовий склад ланки.

• Вирощувана культура.

• Сорт.

• Тема досліду.

• Його мета.

• Схема досліду, площа ділянки.

• Місце проведення досліду.

• Характеристика рельєфу, грунту.

• Особливості рослини.

• План агротехнічних заходів.

• Схема фенологічних спостережень.

• Результати досліду.

• Висновки.

Оформлення реферату.

Реферат – короткий виклад змісту одного або декількох документів з певної теми.

• Титульний аркуш – назва навчального закладу, повна назва роботи, ПІБ виконавця,клас,

ПІБ керівника, рік і місце виконання.

• Зміст-сторінка роботи,яка містить назву та номери сторінок усіх розділів,підрозділів та

пунктів; заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки в тексті і розміщуються

один під одним.

• Вступ-обгрунтовується актуальність теми,її практичне значення, визначається об’єкт,

предмет, мета і завдання дослідження; розглядаються методи за допомогoю яких воно

проводилось, розкривається структура роботи, її основний зміст.

Розділи і підрозділи основної частини-кожний розділ висвітлює самостійне питання, а

підрозділ окрему частину цього питання; відмічається головна ідея, розкривається теорія питання та досвід практичної роботи.

Висновки- підсумок проведеної роботи, подаються у вигляді окремих положень, методичних рекомендацій, які відповідають поставленим завданням; відмічається не тільки позитивне та недоліки, а також конкретні рекомендації щодо їх усунення.

Список використаної літератури- відображає обсяг використаних джерел та ступінь вивчення досліджуваної теми, бібліографічний опис джерел використаних під час роботи над темою.

Додатки- підвищують рівень довіри до результатів роботи,свідчать про їхню достовірність, містять допоміжні матеріали у вигляді тестів, таблиць цифрових даних, схем,карт, графіків, ілюстрованого матеріалу та ін.