СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ЯК ДОБА В ІСТОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА КУЛЬТУРИ

СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ЯК ДОБА В ІСТОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА КУЛЬТУРИ Хронологічні межі. Тисячоліття, що віддаляє давній світ від Нового часу, в історії людства називають Середньовіччям (або середніми віками). Розвиток літератури в добу Середньовіччя мав свою специфіку на Заході й Сході. У Єв! ропі цей період охоплює приблизно IV–XV ст. — з моменту краху Римської імперії до повного утвердження феодального способу виробництва (хоча в деяких країнах уже в XIII–XIV ст. формуються засади Відродження). У схід! них країнах процес феодалізації розпочався раніше, ніж у Європі, але й затяг! нувся на кілька століть пізніше. Хоча розвиток людської цивілізації в епоху Середньовіччя був неоднорідним у різних країнах, утім, є дещо спільне, що дає змогу говорити про середні віки як особливий етап духовної культури людства. Ознаки Середньовіччя як епохи літератури та культури. У середні віки художня література розвивалася в умовах утвердження феодальних відносин. Старі суспільні норми поступалися новим, складалася нова ієрархія станів, які створювали свою культуру. Грандіозні історичні події (релігійні війни, пе! рерозподіл територій, міграція народів, пошук нових земель, формування міст та ін.) відображені в яскравих образах і сюжетах середньовічних творів. Виняткову роль у розвитку різних видів мистецтва, у тому числі й літе! ратури, відігравали світові релігії — християнство, іслам, буддизм. Їх ут! вердження сприяло формуванню ідеологічних засад культури, основою якої став релігійний світогляд. Високий авторитет Біблії та Корану в ті часи зу! мовив розробку релігійних тем, сюжетів і образів у художніх творах. У середні віки виникла нова теоцентрична концепція1, згідно з якою людина вважалася залежною від божественної волі й мала підпорядкувати все своє життя пошуку вищих духовних цінностей. Прагнення запровадити в життя нові релігійні поняття та норми поведінки обумовило морально!етичні проблеми в літературі, а також заглиблення митців у внутрішній світ людини. СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ У середні віки утворилися п’ять нових культурних зон: індійська, східноазіатська, близькосхідна, візантійська, західноєвропейська. Зауважте! 1 Теоцентрична концепція (грецьк. Theos — Бог, латин. сentrum — центр кола) — філо! софська концепція, за основу якої взято розуміння Бога як абсолютного, досконалого, най! вищого буття, джерела всього життя й будь!якого блага.

Ніколенко О. М. Зарубіжна література : підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О. М. Ніколенко, М. О. Зуєнко, Б. В. Стороха. — К. : Грамота, 2016. — 288 с.