Аналіз поезії Роберта Бернса "Моє серце в верховині..."
Паспорт твору.
Автор – Роберт Бернс
Рік написання – 1789 р.
Жанр – вірш
Лірика – патріотична
Тема – зображення краси природи рідної Шотландії
Ідея – вічний зв’язок людини з природою і Батьківщиною
Головна думка: любов до рідного краю
Художні засоби поезії:
Епітети: «любий рідний край», «пущі дикі», «буйні ріки» тощо.
Метафори: «Моє серце в верховині і душа моя, Моя дума в верховині соколом буя, Моя мрія в гори лине наздогін вітрам».
Персоніфікації: «Прощавайте, сині гори, білії сніги, Прощавайте, темні звори й світлії луги! Прощавайте, пущі дикі й тіняві гаї, Прощавайте, буйні ріки й бистрі ручаї!», «Будь здорова, верховино, любий рідний край».
Нестягнені форми прикметників: «білії сніги», «світлії луги». Інверсія: «іду я на чужину».
Фольклорні елементи у вірші:
Повтори: прощавайте, моя, моє.
Постійні епітети: білії сніги, світлії луги, тіняві гаї, буйні ріки, любий рідний край.
Традиційні образи: дума соколом буя, мрія лине.
Читаючи вірші Роберта Бернса та інших поетів, складається враження, що з тобою спілкується сам автор. У ліричних творах автор живе своїм життям у новій художній дійсності — у світі ідей, думок, образів, переживань, створених ним самим. Тут виявляється ніби друге ліричне «Я» поета. У літературознавстві це друге ліричне «Я» називають ліричним героєм.
Словникова робота.
Ліричний герой — це особа, думки й почуття якої виражаються в ліричних творах.
Ліричний герой — це умовне літературознавче поняття, яким позначається коло ліричних творів певного автора, форма втілення його осяянь, думок, переживань. Ліричний герой не ототожнюється з поетом, з його душевним станом, як було сказано вище, він живе своїм життям у новій художній дійсності.