Дехто вважає, що прочитати художню книжку або подивитися кінофільм за її мотивами — це те саме. Насправді, читаючи книжку, людина активно використовує процеси мислення, замислюється над прочитаним, домальовує в уяві картини, що виникли зі словесних образів. Перегляд кінофільму, телепередачі дозволяє лише пасивно спостерігати, споживати готовий продукт — як його уявили режисери-постановники, артисти, оператори й навіть політики. Тому таке інфантильне споживання поступово спричиняє бездуховність, пасивність, байдужість і, зрештою, залежність від усіх тих, хто замовляє подібну продукцію. Прозріння, як у творі Рея Дуґласа Бредбері «451° за Фаренгейтом», буває гірким, а інколи має навіть дуже сумні наслідки для особистості та суспільства.
Спробуємо проаналізувати як змінюються міста в результати катастроф або бездіяльності людей.
Велике місто, що бурхливо розвивалося, може перетворитися на покинуту всіма, здичавілу пустелю за кілька років, місяців, а можливо, навіть днів чи годин. Таких випадків траплялося у світі немало. Але чому раптом вируюче життям місто стає примарою? Причин на те кілька. Змусити людей назавжди покинути свої оселі може або природний катаклізм, або техногенна катастрофа, або війна, або різкий спад економіки. життя в таких містах-примарах зупиняється, вони поступово починають заростати бур’янами й обростати легендами.
Прип’ять, Україна. У ніч на 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС сталася найбільша у світі ядерна техногенна катастрофа. Масштаби забруднення були величезні. Незабаром стало зрозуміло, що необхідно терміново евакуювати все населення міста Прип’ять, що знаходилося за 2 км від станції. О 14 годині 27 квітня до під’їздів будинків було подано автобуси та спеціально обладнаний автотранспорт. Через 2,5-3 години місто спорожніло. Усе населення (а це приблизно 50 тисяч осіб) назавжди полишило свої помешкання. Місто Прип’ять перетворилося на примару...
Вароша, Кіпр. Колись перспективний курорт Вароша — сьогодні місто-примара на півночі Кіпру. Однак іржаві шезлонги, перекошені парасольки, недобудовані готелі й безкрає море, як і раніше, приваблюють допитливих шукачів пригод. Але чому місто Вароша так і не стало місцем відпочинку для тих, хто любить позасмагати на пляжі й поніжитися на сонечку? 1974 року під час греко-турецького конфлікту на Кіпрі курортне місто окупували турки. Греки-кіпріоти змушені були покинути свої оселі. Вони сподівалися незабаром повернутися, але час минав, а жодного рішення щодо долі цього міста так і не було ухвалено. Місто безлюдне дотепер: його оголошено забороненою зоною й обнесено колючим дротом. Місто Вароша перетворилося на примару...
Сан-Жі, Тайвань. Сан-Жі планували зробити дуже дорогим курортом, але розвиток пішов за іншим сценарієм. Причина, через яку призупинили будівництво, так і залишилася невідомою. Уся історія міста оповита таємницею. Ходять чутки, що забудовників спіткала велика кількість смертельних випадків. Хтось вважає це місце проклятим. Є навіть ті, хто стверджує, що бачили там примар. Та й саме місто Сан-жі перетворилося на примару...