Редьярд Кіплінг (1865–1936). «Балада про Схід і Захід». «Якщо…». Протистояння і примирення Сходу й Заходу в «Баладі про Схід і Захід» Р.Кіплінга. Антитези у творі Поглиблення понять про баладу (літературну).

Як ви думаєте, про що ми будемо говорити на уроці?

Так, про дружбу, мир, любов, Схід і Захід. І сьогодні на вас чекає зустріч з письменником, творчість якого вам уже частково знайома. Це - Редьярд Кіплінг

– англійський письменник , поет, новеліст, лауреат Нобелівської премії.

Літературна вікторина

1. Розвинене почуття обов’язку. (Відповідальність)

2. Сукупність високих моральних якостей, а також повага до них. (Гідність)

3. Добра, незаплямована репутація, добре ім’я. (Честь)

4.Те,  відповідає дійсності, близьке до істини; порядок, що опирається на справедливість, чесність…(Правда)

5.Чуйність, гуманність. (Людяність)

6. Однаковий початок фраз ( або віршованих рядків ), які йдуть одна за одною.

(Анафора)

7. Протиставлення, протилежність. (Антитеза)

8.Почуття моральної відповідальності перед оточенням, суспільством. (Совість)

К л ю ч о в і  с л о в а  у р о к у: людяність, відповідальність, гідність,честь, правда, совість.

Ім’я англійського письменника, лауреата Нобелівської премії Р.Кіплінга тісно пов’язане  з Індією – далеким дивовижним  світом, куди вирушають його мужні і невтомні герої – прості солдати, відважні мореплавці – усі ті, хто живе за девізом: «Боротися, шукати, знайти і не здаватись!»

Східна філософія – улюблені теми Кіплінга. Спостерігаючи життя Індії зсередини, письменник зауважував особливу силу Сходу, засновану на суворому дотриманні одвічних традицій і моральних настанов, неймовірну близькість людини до природи, велику віру індійців не стільки в розум, скільки в інтуїцію. Відчуття різниці між Сходом і Заходом Кіплінг, завдяки прекрасному знанню Індії і своєму великому таланту, і доніс до західного читача. Але не тільки це. Письменнику вдалося показати ті риси характеру, однаково притаманні як європейцям, так і азіатам, що повинні привести їх до взаємоповаги і дружби. Один із таких творів – широко відома «Балада про Схід і Захід» (1889).

Бала́да (фр. ballade, від прованс. ballar — танцювати) — жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом.  Первісно — танцювально-хорова пісня середньовічної поезії Західної Європи з чіткою строфічною організацією.

Головні ознаки балади

 віршований, ліро-епічний твір;

 зосередження уваги на моральних проблемах;

 напружений сюжет;

 легендарність та фантастичність;

 драматична, часто несподівана розв'язка;

 присутність оповідача;

 використання діалогів і повторів;

 невеликий обсяг.

Історія написання балади

Балада написана у стилі так званих «прикордонних балад», характерних для англійської літератури. (Насамперед це балади епiчного характеру. У них знайшли вiдбиття народнi  тлумачення  iсторичних

подiй,   зокрема   феодальних    воєн    мiж    Англiєю    й Шотландiєю (так званi прикордоннi балади).

Вперше надрукована  у грудні 1889 році.

В основу балади покладений реальний випадок, що стався на північно-західному кордоні Британської Індії,а точніше – на індійсько-афганському. І хоча  більшість географічних назв та імен була змінена,достовірність подій збережена. 

Знайомство з текстом «Балади про Схід і Захід». 

Словникова робота

Резальдар – командир тубільного кавалерійського ескадрону.

Королева – королева Вікторія, роки правління якої ( 1837- 1901) були добою

                   найвищої могутності Британії.

Форт – велике укріплення зовнішньої лінії оборонних споруд фортеці.

Баладу Кіплінг написав у стилі так званих «прикордонних балад», характерних для англійської літератури. У них знайшли вiдбиток народнi тлумачення iсторичних подiй, зокрема, воєн мiж Англiєю й Шотландiєю. В основу балади покладений реальний випадок, який стався на північно-західному кордоні Британської Індії. Місцевий «абрек» Камаль із дванадцятьма бійцями вкрав лошицю Полковника. Полковничий син вирушає навздогін. Він наздогнав Камаля. Відбувся поєдинок не на життя, а на смерть. Кожний зумів побачити сміливість іншого. Усе закінчилося мирно. Камаль і Полковничий син присягнулися на дружбу, стали братами по духу. Географічні назви та імена була змінені, а достовірність подій збережена. Вперше балада була надрукована у грудні 1889 році.

У баладі розповідається про зіткнення двох чоловіків, які представляють дві ворожі сили, і водночас про протистояння Сходу і Заходу.

Немає Заходу без Сходу, а Сходу — без Заходу, адже світ різнобарвний і багатоликий, і завдання справжньої людини — бути толерантним, поважати це розмаїття. Можна подолати протистояння різних ідей, якщо люди будуть поважати один одного і дотримуватися законів честі. Ідея балади висловлена у словах "той, хто вчора ворогом був, сьогодні товариш нам!" Герої протиставлені один одному. Камаль емоційний і гарячкуватий. Полковничий син урівноважений і стриманий.Та виявилось, що між героями більше спільного, ніж відмінного. Вони сміливі, не бояться ризику і дотримуються кодексу честі. Полковничий син не може не вирушити в погоню за викрадачем батькової лошиці, а Камаль не може вбити відчайдушно хоробру людину. Полковничий син, дотримуючись законів честі, з гідністю приймає дарунки й дарує сам.

Твір відповідає вимогам жанру "балада": наявний історико-героїчний зміст; сюжет напружений, динамічний. Сюжет побудований на зіткненні різних характерів і нагадує невеликий драматичний твір. «Балада про Схід і Захід» - це віршований, ліро-епічний твір невеликого обсягу. У ньому Кіплінг зосереджує увагу на моральні проблеми. Розв'язка для всіх є несподіваною.

Аналіз балади

Автор – Редьярд Кіплінг

Рік написання – 1889

Рід літератури – ліро-епос

Жанр – балада (Ознаки балади у творі: наявний зачин, поетична мова, яскраві герої, перемога добра та порозуміння).

Тема – протистояння та примирення Сходу і Заходу.

Ідея – ствердження миру і злагоди між народами, незважаючи на різницю в вірі, поглядах, мові.

Головні герої:

Камаль – вожак повстанців. Сильний, сміливий, не боїться ночі, вправний, вкрав найкращу лошицю Полковника, хороший вершник, скочив легко в сідло, дуже швидко оминає всі небезпечні місця.

полковничий син – молодий юнак, сміливий, безстрашний, один кинувся наздоганяти Камаля і його воїнів, не думав про свою безпеку, хоробро повернув за Камалем у провалля.

автор-оповідач.  Розповідь ведеться від імені оповідача, який начебто збоку дивиться на все, що відбувається.  

син Камаля,

воїни-повстанці,

солдати королівської армії.

Тема: Розповідь про конфлікт двох ворожих світів,  які представляють різні інтереси.

Ідея:  Люди повинні об’єднатися та припинити ворожнечу, адже лише згуртовуючись світ побачить мир та злагоду, зуміє припинити конфлікт. Сильні мають давати прихисток слабким.

Основна думка: Не існує заходу без сходу, і навпаки. Світ єдиний, яскравий та різноманітний. Основне завдання кожної особистості – зрозуміти та зуміти поважати це розмаїття, подолати протистояння.

Гуманістичний пафос твору – синтез двох начал — Заходу і Сходу, двох світоглядів, цивілізацій двох народів.

У творі порушуються проблеми не тільки тогочасної політики Британії щодо східних країн, на першому плані – проблема співіснування різних цивілізацій народів, людей і держав взагалі. Тут автор виступає у ролі Громадянина Світу, якому болить доля всієї Людської Нації.

В основу своєї концепції Кіплінг покладає моральний критерій, тому не випадково на початку і в кінці твору згадується Бог і Страшний Суд. Біблійні асоціації підкреслюють авторську думку про моральну відповідальність усіх і кожною та те, що відбувається на Землі. Зло, насильство, війна приводять лише до руйнування людства і людської цивілізації. А мир, взаєморозуміння, злагода можуть запобігти найжорстокішому конфліктові. Автор закликає людей, незважаючи на різницю їхніх релігій і світоглядів, звернутися до вічних цінностей, адже Бог як моральний ідеал є одним для всіх.

Події в баладі розвиваються дуже швидко.

Художні засоби

 епітети – сміливий, сильний, легка, гарячий, вороний, шия горда та ін.

порівняння – мчав швидше пташиних зграй; мчала, мов лань; наче дзвін; як шибениця міцний; мов олень; мов зранений бик

метафори – погляд горів, сміявся смерті в лице; серце б’є

Головний художній прийом «Балади про Схід і Захід» – це антитеза, яка допомагає втілити провідну ідею вірша – Ідею миру.

Автор уславлює у баладі ідею примирення, порозуміння представників різних світів, різних культур, різних цивілізацій,Сходу і Заходу; дружніх стосунків, хоробрості та мужності.

Зачин: ліричний вступ («Захід є Захід, а Схід є Схід…»)

Зав’язка: викрадення Камалем лошиці Полковника.

Розвиток подій: погоня Полковничого сина за викрадачем

Кульмінація: Полковничий син падає з коня і Камаль рятує його. Кульмінаційний момент в баладі затягується. Зі сфери вчинку переходить у сферу моралі. Під час переговорів Камаль і Полковничий син проникаються повагою один до одного. Переговори завершуються подарунками: «Вовк вовка тут перестрів! Лошиця твоя. І краще я жертиму стерво гниле, Ніж тому, хто сміявся смерті в лице, заподіяти зможу зле»; «Я мусив честь берегти. В дарунок від батька лошицю візьми — бо справжня людина ти!». Камаль повертає лошицю і додає до неї сідло, вуздечку й стремена, а також посилає свого сина — найцінніше, що в нього є — служити полковнику. А Полковничий син дарує Камалю свій пістолет. Завершується клятвою на солі, хлібі, траві, ножі та на імені Господа.

Розв’язка — примирення ворожих таборів.

Характеристика образів

Символічні образи: кінь, сіль, хліб, ніж, небо, земля. У міфології кінь завжди був символом нестримних пристрастей та інстинктів, символом сонця і водночас потойбічного світу (інакше — Сходу і Заходу), символом смерті й воскресіння, швидкості, волі, вірності, відданості. Хліб — символ добробуту, гостинності, життя, святості, щастя, здоров’я та багатства, астральної тріади — місяця, сонця, Господа (тобто — возз’єднання Сходу і Заходу через моральні заповіді). Сіль — символ гостинності, щирості, дружби, пізнання. Ніж — символ помсти, смерті, сили, духовної снаги, зла, віри, захисту рідної землі. У баладі ніж із засобу боротьби перетворюється на символ єднання (присяга на ножі). Земля — символ вітчизни, духовності, життя, багатства й водночас позитивного і негативного начал, світла й темряви. Небо — символ духовного, божественного начала, протиставленого грішному земному.

Висновок

Балада має кільцеву композицію. Рядки з початку балади повторюються в кінці. Весь твір – ніби відповідь на головне питання. Зіткнення двох ворогів – представників двох цивілізацій – Заходу і Сходу змальовано не як протистояння цивілізації і дикунства, а  як сутичку двох рівних противників, двох вовків із різних зграй ( «вовк вовка перестрів»)

У міфології Схід і Захід символ життя-смерті, світла-пітьми, добра-зла, початку-кінця, Бога-диявола. Захід сонця пов’язувався, за древніми віруваннями, із місцем перебування мерців. Саме на Заході, за стародавніми міфами багатьох народів, знаходився вхід у потойбічний світ. А Схід — сторона світу, де сонце сходить, тобто де починається життя

Схід і Захід у баладі Кіплінга стають символом вічної непримиренної боротьби різних начал у світі. Однак автор знаходить місце на Землі, де з’єднуються Захід і Схід, це не стільки місце географічне, скільки духовне — це людська душа, де стає можливим подолання протиріч, смерті, ненависті, темряви.

Кращі людські якості – хоробрість, сила, гострий розум,щедрість , доброта, взаємоповага, взаєморозуміння – інтернаціональні. Автор не протиставляє представників різних цивілізацій Сходу (Камаля) і Заходу (Полковничого сина), а  змальовує сутичку двох рівних і достойних  противників.

Р. Кіплінг зумів піднятися до високого гуманістичного осмислення ідеї примирення Сходу і Заходу, ідеї миру і дружби. Людина повинна залишатися собою у найскладніших ситуаціях, простягати руку допомоги, боротися  до кінця, цінувати життя.

Тема та ідея балади?