Конструктор уроків
10
2
171
32
0
1
Навчальна:
ознайомити учнів із поняттям реалістична поезія;
коротко схарактеризувати життєвий і творчий шлях Павла Грабовського;
проаналізувати вірші «Швачка», «Я не співець чудовної природи…»;
з’ясувати, як поет розкриває поняття прекрасного.
Розвивальна:
формувати навички аналізу ліричного твору;
розвивати вміння визначати тему, ідею, художні засоби.
Виховна:
виховувати повагу до людини праці;
формувати почуття соціальної справедливості.
Сьогодні ми зануримося у світ реалістичної поезії та живопису.
Ви дізнаєтеся:
як Павло Грабовський показував справжню красу у житті простих людей;
чому образ швачки у його вірші «Швачка» важливий для розуміння людської гідності;
чому поет відмовляється оспівувати лише красу природи у вірші «Я не співець чудовної природи…»;
як художник Киріак Костанді через картину «У люди» показує будні й турботи звичайної людини.
На уроці ми будемо аналізувати вірші та картину, обговорювати поняття прекрасного з позицій реалізму, а також спробуємо відчути, як художник і поет бачать світ через життя простих людей.
1
В українській літературі реалізм бере початок із другої половини ХІХ ст., прийшовши на зміну романтизму. Однією з особливостей українського реалізму є пошук ідеалу, який відповідає високим морально-етичним стандартам. Реалісти правдиво зображали героїв у типових обставинах; характер і вчинки пояснювали умовами їхнього життя та походженням.
Зачинателем українського реалізму вважають Т. Шевченка (пізній період творчості). Естетика реалізму позначилася на поетичній творчості І. Франка, П. Грабовського й ін.
П. Грабовський спростовує теорію чистого мистецтва, тобто «мистецтва для мистецтва», коли художник слова оспівує лише красу як таку. На його тверде переконання, поетична творчість має служити людям, боронити справедливість, особливо дбати про пригноблених людей, людей тяжкої праці. Згадаймо його «Швачку»: в інтонаціях ліричного героя звучить співчуття знедоленій жінці, біль через її безвихідне, нужденне існування. Тож у поезії «Я не співець чудовної природи...» митець висловлює свій маніфест: «Де плачуть, там немає вже краси!»
Реалістична поезія прагне показати світ таким, яким він є насправді. Поет не прикрашає дійсність і не вигадує казкових сюжетів, а звертає увагу на реальні події, проблеми й радості людей.
Наприклад, замість опису чарівних палаців чи вигаданих героїв, поет пише про селянську працю, життя робітників, про труднощі й боротьбу народу.
Це допомагає читачеві впізнати себе й своє життя у віршах.
Героями реалістичної поезії стають прості люди — трудівники, матері, діти, воїни.
Поет показує їхню щоденну працю, турботи, радощі й страждання.
У цьому є особлива сила: читач бачить, що його життя має значення, що навіть буденність може бути темою для мистецтва.
У романтичній поезії прекрасне часто пов’язане з природою: горами, морем, зорями. Реалісти ж шукають красу в іншому:
у силі людського духу;
у праці, яка творить майбутнє;
у боротьбі за свободу й справедливість;
у здатності людини залишатися гідною навіть у важких умовах.
У вірші «Швачка» прекрасне — це образ простої жінки, яка тяжко працює, але її стійкість і гідність викликають захоплення.
У вірші «Я не співець чудовної природи…» поет прямо говорить: його завдання — не милуватися красою природи, а показати правду життя народу, його страждання й прагнення до кращого.
2
Павло Арсенович Грабовський (1864–1902) — визначний український поет-лірик, перекладач, публіцист та громадський діяч, який провів близько 20 років у сибірських засланнях і тюрмах за революційну діяльність. Його творчість, просякнута мотивами боротьби за волю, стражданнями народу та витонченою лірикою, включає збірки «Пролісок», «З півночі», «Кобза».
Основні моменти біографії:
Походження та освіта: Народився 11 вересня 1864 р. у с. Пушкарне (Сумщина) в бідній сім'ї пономаря. Навчався в Охтирській бурсі та Харківській духовній семінарії, звідки був виключений у 1882 р. за участь у революційному гуртку.
Заслання: Через політичну діяльність неодноразово арештовувався (з 1886 по 1902 рр.). Був засланий до Сибіру (Балаганськ, Вілюйськ, Якутськ, Тобольськ), де провів більшу частину дорослого життя.
Творчість: Попри важкі умови, активно писав вірші та перекладав (збірки «Пролісок» 1894, «З півночі» 1896, «Кобза» 1898). Підтримував зв'язки з Іваном Франком та Борисом Грінченком. Його поезія — це голос пригноблених, що закликає до боротьби за правду.
Смерть: Помер від туберкульозу 12 грудня 1902 р. у Тобольську (росія), де й похований.
🔎 Провідні мотиви творчості:
соціальна несправедливість;
доля простої людини;
краса людської праці;
громадянська позиція митця.
У романтиків прекрасне — це природа, мрія, ідеал.
У реалістів — це правда життя, людина праці, моральна сила.
👉 Для Грабовського прекрасне — у стражданні й гідності простої людини.
Перегляньте відео
3
Прослухайте
Прочитайте
Рученьки терпнуть, злипаються віченьки…
Боже, чи довго тягти?
З раннього ранку до пізньої ніченьки
Голкою денно верти.
Кров висисає оте остогиджене,
Прокляте нишком шиття,
Що паненя, вередливе, зманіжене,
Вишвирне геть на сміття.
Де воно знатиме, що то за доленька
Відшук черствого шматка,
Як за роботою вільна неволенька
Груди ураз дотика.
Паспорт твору
Автор вірша – Павло Грабовський
Рід літератури: лірика
Вид лірики – громадянська
Жанр: лірична поезія
Напрям (течія): реалізм
Тема: зображення важкої, виснажливої та малооплачуваної праці жінки-трудівниці.
Ідея: засудження соціальної несправедливості, співчуття до знедолених людей.
Головна думка: важка праця простої людини знецінюється, тоді як її життя проходить у злиднях і стражданні.
Настрій твору: сумний, трагічний, співчутливий.
Проблематика: соціальна нерівність, жіноча праця, людська гідність, бідність.
Образи: швачка, паненя (як символ панства), голка, шиття, руки, втомлені очі.
Головний образ: швачка — символ знедоленої, експлуатованої жінки. Це збірний образ української жінки-робітниці. Вона самотня у своєму горі, її праця механічна й нескінченна («голкою денно верти»). Вона працює заради «черствого шматка» хліба, розуміючи, що результат її зусиль — лише забаганка для іншого, яку завтра викинуть на смітник.
Римування: перехресне (абаб)
Художні засоби:
епітети – «раннього ранку», «пізньої ніченьки», «остогиджене, прокляте нишком шиття», «черствого шматка», «вільна неволенька», «вередливе, зманіжене паненя».
метафори – «кров висисає… шиття»,
риторичне запитання: «Боже, чи довго тягти?»
зменшено-пестливі слова: рученьки, віченьки, ніченьки.
✔ у працьовитості;
✔ у терпінні;
✔ у внутрішній гідності.
Поет підносить звичайну жінку до рівня морального ідеалу.
4
А епос
Б лірика
В драма
Г ліро-епос
А пейзажна
Б інтимна
В громадянська (соціальна)
Г філософська
А балада
Б поема
В ліричний вірш
Г роман
А змалювання краси природи
Б зображення тяжкої праці бідної жінки
В історичні події
Г кохання
А романтизований ідеал
Б узагальнений образ людини праці
В казковий персонаж
Г сатиричний тип
А у зовнішності
Б у багатстві
В у моральній стійкості та працьовитості
Г у природній гармонії
Перевір себе:
1 — Б
2 — В
3 — В
4 — Б
5 — Б
6 — В
.png)
5
Запишіть слово «ШВАЧКА» вертикально. До кожної літери доберіть слово-асоціацію або характеристику, яка відображає образ героїні однойменного вірша Павла Грабовського. Це може бути риса характеру, емоція, символ чи цінність.
Наприклад:
Ш – шляхетність
В – витривалість
А – альтруїзм
Ч – чесність
К – краса
А – активність
6
Прочитайте
Я не співець чудовної природи
З холодною байдужістю її;
З ума не йдуть знедолені народи, –
Їм я віддав усі чуття мої.Серед ясних, золочених просторів
Я бачу люд без житнього шматка…
Блакить… пташки… з-під соловйових хорів,
Мов ніж, вража скрізь стогін мужика.Нехай кругом розумний лад та втіха, –
Не здужа їх мій мозок осягти,
Бо скільки кривд, бо скільки всюди лиха,
Як хижий звір, братів гризуть брати.Нехай людці, що до вітхнення вдатні,
Співають нам на всякі голоси
Про райські сни й куточки благодатні, –
Де плачуть, там немає вже краси!
Нехай вони, кохаючись “на лоні”,
Мук забуття вишукують дарма,
Їх не заспать: у серця відгомоні
Озветься світ з турботами всіма!
Паспорт твору
Автор – Павло Грабовський
Рік написання – 1894
Жанр: Вірш-маніфест.
Вид лірики – громадянська
Рід літератури: лірика.
Тема: розповідь про знедолені народи
Ідея: поет не має права оспівувати лише красу природи, коли народ страждає; справжнє мистецтво повинне служити людям і говорити про соціальну несправедливість
Головна думка: там, де панують біль, кривда і страждання, поет мусить бути голосом народу, а не співцем абстрактної краси
Віршовий розмір: п’ятистопний ямб (з пірихієм).
Римування: перехресне
Ліричний герой: поет-громадянин, співчутливий до долі простого люду
Настрій: тривожний, болісний, викривальни
Художні засоби
Епітети: «чудовної природи», «холодна байдужість», «знедолені народи», «ясних, золочених просторів», «хижий звір», «куточки благодатні», «житнього шматка», «соловйових хорів», «розумний лад».
Метафори: з ума не йдуть знедолені народи, я віддав усі чуття мої, світ з турботами озветься
Порівняння: «мов ніж, вража скрізь стогін мужика», «як хижий звір, братів гризуть брати»
Уособлення: «блакить… пташки… вражають», «світ з турботами озветься»
Антитеза (протиставлення): краса природи ↔ людське горе; ясні, золочені простори ↔ люд без житнього шматка
Повтори:«Нехай»
У вірші «Я не співець чудовної природи» розкривається тема ролі художнього слова в житті людей, обов’язків поета-громадянина, трактування поняття прекрасного.
Вірш був опублікований у збірці «Пролісок», потім у переробленому вигляді війшов до книги поезій «Кобза».
свідомий;
небайдужий;
готовий служити народові.
✔ боротьба за правду;
✔ любов до знедолених;
✔ служіння людям.
7
.png)
8
А епос
Б лірика
В драма
Г ліро-епос
А інтимна
Б пейзажна
В громадянська
Г гумористична
А мрійник, який милується природою
Б байдужий спостерігач
В поет-громадянин, що служить народові
Г казковий персонаж
А не любить природу
Б вважає природу негарною
В страждання народу для нього важливіші
Г не вміє описувати природу
А прославлення краси світу
Б заклик до боротьби за справедливість
В утвердження громадянського обов’язку митця
Г возвеличення кохання
А романтичної мрії
Б особистих переживань
В служіння народові
Г втечі від реальності
Перевір себе:
1 — Б
2 — В
3 — В
4 — В
5 — В
6 — В
9
Я зрозумів(ла) тему уроку.
Можу пояснити, що таке реалізм, громадянська лірика та ліричний вірш.
Знаю, у чому проявляється краса людини праці у поезії Грабовського та у картині К. Костанді.
Я зрозумів(ла) частину матеріалу, але ще не все.
Мені потрібні додаткові пояснення або приклади.
Мені складно зрозуміти тему уроку.
Потрібна допомога, щоб зрозуміти громадянську лірику та образи персонажів.
10
Вивчіть напам’ять один із віршів П. Грабовського.
Уявіть, що ви організовуєте аукціон із продажу творів живопису. Вам потрібно якнайкраще прорекламувати картину К. Костанді «У люди». Створіть рекламний допис для соцмережі, розкривши в ньому цінність згаданої роботи (5–7 речень).
Рефлексія від 2 учнів
Сподобався:
Так: 2
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 2
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 2
Так: 0