Висновок
Митець змальовує життя Бакетів, їхню боротьбу з бідністю, стосунки в родині. На початку твору зображує світ, який поділяється на багатих і бід них. Бакетам не вистачало грошей навіть на харчування. Вони їли лише картонляні й капустяні страви. Чарлі постійно ходив голодний, і нерідко мати й батько віддавали йому свою їжу, але Чарлі ніколи цим не користувався, бо завжди дбав про інших.
Бабусі й дідусі були змушені спати на старенькому ліжку. Однак стосунки в сімействі Бакетів були напрочуд теплими, довірливими, добрими.
Головна чеснота Чарлі – його добре серце. Бідність родини не позначилася на його характері. Щовечора хлопчик приходив до стареньких – дідуня Джо та бабусі Джозефіни, дідуся Джорджа й бабуні Джорджини, ділився з ними своїми мріями, слухав розповіді про минуле життя.
Це були найщасливіші моменти для хлопчика та його рідних. Випробування бідністю і голодом Чарлі та його родина з гідністю витримали.
Опинившись серед солодкого світу, Чарлі та його дідусь Джо не втрачають сердечності й порядності. Хлопчик, захоплений красою цукеркових див, не випускає руки дідуся, хвилюється за тих дітей, які потрапили в небезпеку. Спостережливий Віллі Вонка виділив Чарлі серед дітей.
Господар виробництва уважно стежив за маленькими гостями, адже головною метою організованої ним екскурсії на фабрику було знайти серед дітей найбільш чемного, розумного й доброго. Таким виявився головний герой повісті – Чарлі Бакет. У фіналі твору він як справжній казковий герой отримав у винагороду царство шоколаду – фабрику Віллі Вонки.
Важливо залишатися нормальною людиною, незважаючи ні на що. Адже Чарлі не просто отримав у свою власність шоколадну фабрику, він, можна сказати, виграв конкуренцію у інших дітей, які, загалом-то, йому поступалися.
.png)