Всеосвіта

Головне меню порталу

Головне меню порталу

Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Cтворення лепбуку: етапи, способи, інструменти
»
Взяти участь Всі події

Просвітницькі ідеї у творі Дж. Свіфта "Мандри Лемюеля Гуллівера"

Зарубіжна література

Для кого: 9 Клас

7 проходжень

4 запитань

11.09.2022

2480

0

Вміст уроку:

Опис, який учні побачать перед початком тестування

Визначити ключові ідеї Просвітництва, виявити їх у романі Дж. Свіфта «Мандри Лемюеля Гуллівера».

Завдання №1 Теоретичний блок

Доброго дня.

Оголошення теми уроку:

Просвітницькі ідеї у творі Дж. Свіфта "Мандри Лемюеля Гуллівера".

Вивчення нового матеріалу.

— Перші памфлети Дж. Свіфта «Битва книг» і «Казка діжки», соціальна гострота й злободенність яких набули всеосяжного узагальнення, побачили світ 1704 року. У «Битві книг» Свіфт висловив свої погляди на завдання літератури. Обов'язок письменника він убачав у тому, щоби приносити користь людям і збагачувати їх ідеями. В алегоричній формі цю думку висловлено у вставному епізоді про павука та бджолу: сховавшись у темному кутку, павук плете своє павутиння, уникаючи денного світла й людей; натомість бджола розриває павутиння, летить назустріч квітам і людям — збирати солодкий мед, необхідний людині.

Свіфт — майстер алегорії. У своїх памфлетах він розповідає про реальне, буденне, використовуючи незвичайні форми й образи. Алегорію як сатиричний прийом письменник застосував і в «Битві книг». Місце дії — бібліотека. Бібліотекар Бентлі, який надає перевагу новим авторам, розкладає їхні твори на найзручніших полицях. Книги давніх авторів зчиняють бунт. Починається бій між «давніми» й «новими»: «старі» — Гомер і Піндар, Платон і Арістотель — поводяться гідно й мужньо; «нові» діють хоч і з запалом, проте не завжди розсудливо. «Давніх» підтримують боги Олімпу, «нових» — богиня Критика, донька Невігластва й Пихи, разом зі своїми дітьми — Марнославством, Безсоромністю, Галасливістю, Тупістю й Педантизмом. Триває бій. Хто переможе? Є підстави вважати, що Свіфт підтримує «давніх», але з притаманною йому схильністю до містифікації письменник повідомляє читачам, що завершення рукопису загубилося, а тому результат битви невідомий.

Завдяки памфлету «Казка діжки» — сатирі на тих, хто бере участь у невпинних релігійних чварах,— Свіфт зажив ще більшої слави. У памфлеті зображено прибічників трьох найпоширеніших в Англії форм християнства — католицизму, лютеранства (англіканської церкви) й кальвінізму (пуританства). Сам Свіфт витлумачував назву памфлету так: «Серед моряків існує звичай: зустрівшись із китом, вони кидали в море порожню діжку, щоб цією забавкою відвернути його увагу від корабля». Розвиваючи цю думку в «Передмові» до памфлету, Свіфт зауважує, що корабель можна розглядати як «емблему держави». «Діжка», яка має відвернути увагу від «корабля-держави»,— це релігійні суперечки. Утягуючи народ у ці чвари й у такий спосіб відвертаючи його увагу від нагальних проблем, держава дбає про власну безпеку.

ядро памфлету — у притчі про трьох братів, кожен з яких уособлює одну з форм релігії: Петро — католицизм, Мартін — англіканську церкву, Джек — пуританство. Зображення братів має алегоричний характер. Перед смертю батько (християнство) залишає у спадщину кожному зі своїх синів жупан і заповідає дуже охайно носити це вбрання. Батько благає дітей дотримувати його настанов і попереджає, що весь їхній «майбутній добробут залежить від цього». Упродовж перших 7 років брати свято виконували батьків заповіт і були щасливими. Але потім, намагаючись долучитися до великосвітського життя й здобути прихильність дам — герцогині Корисливості, мадемуазелі честолюбності та графині Пихи,— брати знехтували батьковим заповітом. Відтак Петро оголосив: оскільки він старший, то саме його слід вважати єдиним батьковим спадкоємцем. Він наказав величати себе «паном Петром», потім — «отцем Петром» і «вельмишановним паном Петром», захопився спекуляціями, придбавав і перепродавав земельні ділянки. Петро розбагатів, але зрештою втратив розум. Невдовзі брати посварилися і після «великого розриву» (церковна реформація у XVI ст.) так і не помирилися. Мартін і Джек, які страждали від тиранії Петра, вирішили «реформувати свій одяг за батьковими настановами». Але якщо Мартін відпоров аксельбанти і торочки, намагаючись не пошкодити жупана, то Джек, «розлютившись і знавіснівши», роздер свій жупан навпіл. Обурення Джека не мало меж, ненависть до Петра душила його; він, як і старший брат, з'їхав з глузду. Отже, Свіфт нещадно викриває крайнощі пуританства й католицизму.

У численних сатиричних відступах Свіфт аналізує інші аспекти життя Англії: наприклад, у «Відступі стосовно критиків» він нищівно характеризував продажних критиків, порівнюючи їх із віслюками.

Демократичні погляди письменника відбито у памфлетах «Листи сукнаря», написаних у відповідь на запровадження в Ірландії неповноцінної мідної монети, право на карбування якої придбав англійський купець Вуд, який розбагатів, грабуючи ірландців. Памфлет написано простою мовою, від імені дублінського сукнаря, який дорікає ірландцям за інертність, доводить безпідставність зазіхань англійців, пояснює значення подій, що відбуваються в країні, і попереджає про їхні наслідки.

Завдання №2 Теоретичний блок

Словникова робота (запис до зошитів)

Фантастика — це різновид художньої літератури: твори, у яких автор зображує надзвичайні, нереальні явища, особливий, вигаданий світ, що є його творчою уявою. Фантастика — це ще й художній прийом із використанням вигаданих понять та образів.

Особливий різновид пригодницької літератури становлять детективи — твори, яким притаманна заплутана інтрига, що тримає читача в постійному напруженні. Детектив (від англ. detective — агент розшуку; латин. detectio — викриваю, виявляю) — прозовий твір, ускладнений сюжет якого побудовано або на розкритті загадкового злочину, або на детальному з'ясуванні таємничих і прихованих обставин, пов'язаних із діями персонажів. Детективом також називають людину, яка розплутує кримінальну справу й розшукує злочинця.

Памфлет (у перекладі з фр.— летючий листок) — твір викривального змісту, що засуджує недоліки сучасного політичного, суспільного, культурного життя.

Завдання №3 Теоретичний блок

Опрацювання статті підручника з теми

Колективне створення Створення порівняльної таблиці

«Ліліпутія та Англія часів Дж. Свіфта»

Ліліпутія та Англія часів Дж. Свіфта

Ліліпутія

Англія часів Дж.Свіфта

Імператор Ліліпутія

Король Георг І, який правив Англією протягом 1714-1726 років

Імператорський палац

Королівський палац у Лондоні

Державні нагороди — синя, червона, зелена шовкові нитки

Ордени Підв’‎язки, Бані (Купола.), Св. Андрія

Політичні партії тремексенів та слемексенів, відрізнялися одна від одної тим, що прибічники однієї з них «дуже полюбляють низькі підбори, а іншої — високі».

Політичні партії Англії — віги та торі

Наступник ліліпутського трону, що мав один високий підбор, а другий низький і тому навіть трохи шкандибав

Сучасники Свіфта впізнавали принца Уельського, який загравав з представниками і торі, і вігів, не знаючи, кому віддати перевагу

Щоб дістати міністерську посаду, треба було взяти участь у змаганнях танцюристів на канаті

Міністерські посади діставали люди, які мали найбільше грошей або добре підлещувалися

Сторічна війна між Ліліпутією та Блефуску

Сторічна війна між Англією і Францією

Теоретичних суперечки ліліпутів про те, з якого кінця слід розбивати яйце

Боротьба різних релігійних конфесій

Завдання №4 Теоретичний блок

— Отже, спочатку роман «Мандри Гуллівера» ми сприймаємо як смішну, веселу казку про велетня і пігмеїв, але швидко розуміємо, що йдеться про найголовніше — про людину й суспільство. Автор показує мізерність державного життя, безглуздя політичної метушні і нездарність політиків. Саме ці Просвітницькі ідеї втілив у своєму твір письменник Дж. Свіфт.

Опис, який учні побачать після проходження тестування

Молодці

Опис уроку (учням цей опис не показується):

Визначити ключові ідеї Просвітництва, виявити їх у романі Дж. Свіфта «Мандри Лемюеля Гуллівера».

Рефлексія від 6 учнів

Сподобався

6 0

Зрозумілий

6 0

Потрібні роз'яснення

6 0
Нещодавно скористалися