Одним з методів маніпуляцій суспільною свідомістю є пропаганда. Пропаганда — форма комунікації, спрямована на поширення фактів, аргументів, чуток та інших відомостей для впливу на суспільну думку на користь певної спільної справи чи громадської позиції. Пропаганда є цілеспрямованою, її тактика має на меті зміну системи цінностей і поведінки. Пропаганда впливає на ставлення до певних явищ або груп людей. Спеціалісти, які займаються ідеологією і пропагандою, пристосовують настрої медійної аудиторії до своїх цілей, а аудиторія за браком часу сприймає спрощену інформацію швидше, ніж інформацію в деталях, яку потрібно переосмислювати. Пропаганда може ґрунтуватися частково на правдивій інформації. Пропаганда спирається на авторитет, до якого звертаються, він може бути релігійним або політичним діячем, діячем науки, також він може бути вигаданим. Для створення ілюзії правдивості пропаганди використовують документи, оцінки експертів.
Практичні маркери інформації та пропаганди:
Перелік питань | Інформація | Пропаганда |
На кого направлено? (Об’єкт) | Аудиторія, жителі одного міста, села, країни. Певна група: пенсіонери, виборці, студенти | Аудиторія, жителі одного міста, села, країни. Певна група: пенсіонери, виборці, студенти |
Для чого? Мета? | Передати | Нав’язати |
Спрямований на передачу інформації або на виклик почуттів? | Закликає до загальної обізнаності людини | Маніпулює емоціями / почуттями |
До чого мотивує? | Поінформованість, інтерес, вивчення | Гордість, радість, почуття приналежності, бажання діяти, ненависть, страх, жах |
Які методи комунікації? | Опис, передача, відображення, порівняння | Образа, «словесна позолота», перебільшення, перемикання уваги, маніпулювання авторитетом, символами, повторення |
Яке ставлення до предмета, про який говорить / пише? | Нейтральне | Позитивне / негативне |
Який тип інформації? | Точна, повна, відкрита | Неточна, часткова, прихована |
Результат для аудиторії? | Обізнаність | Залучення до дії, зміна поглядів |
Інформація пропаганди подається аудиторії на емоційному піднесенні. Наприклад, щоб привчити медіа-аудиторію до військової інформації, інформації про насильство, тяжкі злочини, то в медійному просторі постійно повідомляють про найбільш тяжкі злочини, тим самим привчаючи аудиторію до такого роду інформації. Через певний період населення перестає реагувати на страшні новини, бо наступає психологічний ефект звикання. У результаті такі події висвітлюють як буденні, що можуть супроводжувати нас постійно, це створює в медійної аудиторії уявлення про такі події, як про щось малозначне, що не потребує особливої уваги й суспільного обговорення. Особливий вплив у практиці пропаганди відіграє ефект присутності під час передачі пропагандистської інформації. Це ведення репортажу з місця подій, ілюзія бойової обстановки, ефект переживання журналіста, що хвилюється, ведучи репортаж з місця подій, і це створює натуральність повідомлення та викликає довіру в аудиторії. Довіра замінюється на сліпу віру.
Пропаганда є засобом інформаційної війни, яка ведеться з метою послаблення моральних сил суперника й посилення власних. Вона має масовий вплив на населення. Засобами інформаційної війни можна маніпулювати настроями населення та формувати масову свідомість, так об’єднуючи людей навколо спільної ідеї чи боротьби зі спільним ворогом з метою відволікання від інших назрілих проблем.
Пропаганда використовується для дегуманізації та створення ненависті до відповідного ворога — як зовнішнього, так і внутрішнього. Пропаганда передбачає спотворення інформаційних потоків, створенням хибного образу у свідомості. Це може відбуватися з використанням принизливих зображень і термінології.
Здебільшого медіа використовують для розпалювання конфлікту. Особливо небезпечні масові конфлікти, що мають політичне забарвлення та розв’язуються за рахунок організованої збройної боротьби. Серед таких конфліктів наймасштабніші — світові війни. Ці конфлікти набули своєї сили не лише завдяки ідеям та амбіціям окремих політичних вождів, а й завдяки добре поставленій пропаганді.