Позакласне читання №2. Григорій Квітка-Основ'яненко "Салдацький патрет" (9 клас)

Експрес - опитування.

1. Що вам відомо про життя та творчість Квітки-Основ’яненка?

2. Яке справжнє прізвище письменника?

3. До якого напряму звертався майстер слова?

4. Які твори письменника вам відомі? Назвіть головних героїв.

Цікаві факти про письменника

1. Справжнє ім’я – Григорій Квітка. Псевдонім письменник взяв від назви слободи Основа, де він народився.

2. Його вважають засновником прози в новій українській літературі та батьком жанру соціально-побутової комедії.

3. Народився він у заможній дворянській родині. Та довго соромився свого панського походження.

4. Квітка-Основ’яненко був розумним та здібним, хоча навчався він лише вдома та в школі при монастирі. Там найменше дбали про науку і стежили лише за щоденним відвідуванням церковних богослужінь.

5. Григорій був музично обдарованим – грав на флейті та фортепіано.

6. У дитинстві через хворобу осліп. Лікарі й знахарі нічим не могли допомогти, та у 6 років раптово зір повернувся.

7. Можливо, саме через таке зцілення він мріяв стати ченцем. І у 22 роки хлопець таки став послушником Курязького монастиря (селище Подвірки біля Харкова). Там Григорій мав пройти через 4 роки ревних молитов. Та не молитвою єдиною… послушник мав тяжко працювати. Його чекали важка праця у холоді та бруді, він мав доглядати за кіньми, хоча їх він боявся з дитинства.

8. Ченцем Григорій так і не став – згодом попросив звільнити його з монастиря… Він повернувся до світського життя, був активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Він був одним із засновників та директором Харківського професійного театру, Благодійного товариства.

9. Саме він був ініціатором створення Харківської губернської бібліотеки, для відкриття якої сам зібрав кошти.

10. Григорій Квітка створив Харківський інститут шляхетних панночок, на який пожертвував “майже весь свій статок”. Там навчалися 20 дітей дворян губернії. За 5 років він домігся, щоб інститут утримувався за державні кошти. Квітку обрали членом інститутської ради, й він опікувався закладом, вирішуючи купу господарських питань.

11. У Харкові Квітка був одним із найвпливовіших людей. Він багато зробив для розвитку міста як культурного центру. Окрім благодійницької та просвітницької діяльності митець займався ще громадською та державною: обіймає посади судді, повітового предводителя дворянства, головує палатою карного суду.

12. Свій перший твір опублікував лише у 49 років.

13. Найвідоміші твори Квітки-Основ’яненка: “Конотопська відьма”, “Сватання на Гончарівці”, “Мертевецький Великдень”, “Сердешна Оксана”, “Маруся”, “Пан Халявський” чи “Козир-дівка”.

14. Квітка-Основ’яненко не виїздив із Харкова все своє життя.

15. Писав Квітка-Основ’яненко швидко, майже завжди без чернеток! Літературній роботі присвячував від 2 до 4 годин в день, а за листок з видавця просив по 150 рублів.

Знайомство з твором.

Скласти план до твору "Салдацький патрет"

Ідейно-художній аналіз твору.

Паспорт твору.

Автор – Квітка-Основ’яненко

Рік написання – 1833

Жанр – оповідання

Напрям – сентименталізм

Провідна думка – не кожен спроможний правильно оцінити й сприйняти зразки мистецтва на належному рівні.

Герої твору :

• маляр Кузьма Трохимович

• Домаха

• пан

• Терешко-швець

Сюжет твору

Оповідання «Салдацький патрет» має підзаголовок “латинська побрехенька, по-нашому розказана”.

Якийсь-то пан захотів поставити в себе на «огороді» портрет солдата, щоб його птиці жахалися. Прочувши, що в Борисівці живе «скусний» маляр Кузьма Трохимович, пан замовив йому солдатського портрета. Вправний художник підготував картину, а щоб переконатися в її якості, вивіз власноруч мальований «патрет» солдата-москаля на ярмарок, поставив його на видному місці, а сам слухав, що говорять люди про його роботу.

Він так був схожий на справжнього, що перекупки підносили йому бублики, з ним загравали дівчата, а розгадав несправжність солдата швець, який побачив недоліки насамперед у погано змальованих солдатських чоботях. Таку «критику» маляр Кузьма Трохимович не лише стерпів, а й тут же взявся підправити чоботи. А от коли швець почав шукати вади ще і в солдатському «мундирі» (не так рукави пришиті), то тут вже маляр не стерпів і відрізав: «Швець, знай своє шевство, а у кравецтво не мішайся!».

Портрет у творі виконує подвійну функцію.

З одного боку, він — витвір народного мистецтва і сприймається як реальність, з іншого — це штучність, копія дійсності.

Крім того, він створює безліч комічних ситуацій: чим довше перебуває на ярмарку, тим більше народу долучається до розваги, при цьому портрет є високим зразком народного малярства. Мальований солдат сприймається як справжній, але постає як декорація. Народ спочатку сприймає його як живу реальність і до нього йдуть з подарунками, пропозиціями. Поведінку персонажів об’єднує одне — неготовність сприйняти побачене як витвір мистецтва.

Складна, майстерно створена ідейно-художня система, оригінальна за жанровою структурою. За композицією оповідання схоже з вертепною драмою: має 11 самостійних епізодів чи портретів, об’єднаних спільним образом Кузьми Трохимовича. При цьому письменник орієнтується на народну казку про різнотипні пригоди героя й на літературні твори з ланцюговою композицією.

Оповідь хоча й близька до усно-анекдотичної, але вона докладна, розважлива, спокійна за темпом. Оповідач постає мудрою, досвідченою, добродушною людиною з народу. Дуже помітне використання розмовного стилю на початку оповідання. Багато коротких, обірваних речень, питальних і окличних.

Ефект живої розмови зі слухачем досягається неодноразовими звертаннями до нього. Твір насичений простонародними словами, діалектизмами, зворотами. Враховуючи бурлескність твору, вживається багато емоційно-забарвлених фразеологізмів. Використаний гротеск — образ самого Кузьми Трохимовича.

• Етнографічність:

  Твір насичений деталями побуту, одягу, звичаїв українського народу. Квітка-Основ'яненко детально описує ярмаркову метушню, поведінку різних верств населення (селян, купців, циган), що створює яскравий колорит епохи.

• Соціальна критика:

  Через зображення ярмарку автор показує соціальні контрасти, суперечності тогочасного суспільства. Зокрема, висвітлюється прагнення селян заробити гроші на "подушне", а також негативні явища, такі як обман та пияцтво.

• Психологізм:

  Квітка-Основ'яненко влучно передає емоції та мотиви персонажів, їхні бажання та прагнення. Наприклад, Матвія Шпонь, який весело гуляє після продажу солі, або селян, які намагаються вторгувати якомога більше.

• Художні засоби:

  Автор використовує яскраві зорові та слухові образи, динаміку та діалоги для створення живої картини ярмарку.

Творча робота

Скласти характеристику Кузьми Трохимовича.

Як змінюється характер та поведінка головного героя протягом твору?

Пошукова робота

Проаналізуйте використання автором фразеологізмів у творі "Салдацький патрет"

Рефлексія.

"Сенкан"

Скласти сенкан до образів Кузьми, Домахи, Терешка (на вибір)

Домашнє завдання.

Напишіть рецензію на твір, скориставшись поданою пам'яткою.