Мета:
сприяти формуванню читацьких смаків;
розширювати читацькі інтереси учнів;
розвивати зв'язне мовлення, пам'ять, логічне мислення;
виховувати інтерес до читання художньої літератури та бережливе ставлення до книжок.
Конструктор уроків
Мета:
сприяти формуванню читацьких смаків;
розширювати читацькі інтереси учнів;
розвивати зв'язне мовлення, пам'ять, логічне мислення;
виховувати інтерес до читання художньої літератури та бережливе ставлення до книжок.
Вітаю, десятикласники.
Сьогодні на уроці ми познайомимося із твором "Пригоди Олівера Твіста" Чарльза Діккенса.
Чарльз Діккенс мріяв про високоморальне суспільство. Він орієнтувався на читання його книг уголос, у колі рідних і друзів, як було прийнято у Вікторіанській Англії. Для розвитку та зміцнення цієї просвітительської моральної традиції він заснував у 1850 році журнал «Домашнє читання», був його редактором і найголовнішим автором.
Саме любов до бідних, знедолених людей спонукала Діккенса взятися за перо й так правдиво писати про їхню долю, що за його книгами навіть парламент змушений був ухвалювати рішення.
1
Знайомство з письменником.











2
3
Ідейно-художній аналіз твору.
Паспорт твору
Літературний рід: епос
Жанр: соціально-психологічний роман, авантюрно-пригодницький роман, “роман-виховання”
Стиль: реалізм
Тема: зображення Олівера Твіста, сироти із знедоленим дитинством, який не втратив людської гідності та віри в моральні цінності, незважаючи на всі випробування; реалістичне зображення кримінального світу, його деромантизація.
Ідея: людина добра від природи, і добро остаточно переможе зло.
Головні герої
Олівер Твіст
Бідл Бамбл
Білл Сайкс,
Ненсі
містер Браунлоу
Фейгін
Монкс.
Проблематика «Пригоди Олівера Твіста»
виховання;
знедолене дитинство;
соціальна нерівність та несправедливість;
злочинність, “соціальне дно” суспільства;
добро і зло.
Риси авантюрно-пригодницького роману в романі “Пригоди Олівера Твіста”:
стрімкість розвитку подій;
загострення пристрастей;
викрадення і переслідування;
таємниці та загадки, їх розв’язки;
щасливий фінал.
Характерні риси твору «Пригоди Олівера Твіста»
Дослідження причин та умов формування характерів, розкриття особистості персонажів через взаємини з іншими людьми, виявлення «потаємних» та «явних» причин їх вчинків.
Увага до внутрішнього світу героїв і разом із тим тенденція до їх схематизації, гротескного шаржування, до підкорення характеру персонажа певній ідеї.
Підкреслення протиставлення довірливих, добрих душ злим, негативним (або двом началам у душі).
Використання іронії, сатири, гротеску.
Детальні описи зовнішності персонажів, їх житла, мови, подробиць побуту.
Насиченість оповіді символами; одухотворення світу речей, пов’язаних зі спогадами, переживаннями героїв.
Роман Ч. Діккенса «Пригоди Олівера Твіста» — ще одна спроба автора показати сучасникам тіньові сторони життя й не тільки розчулити, але й примусити замислитися над їх першопричиною. Письменник бачить початок зла не у фактичних таємницях походження Олівера, а в соціальних законах часу. Твір деякою мірою став відповіддю молодого Діккенса-ліберала на новий закон про бідних, прийнятий британським парламентом у 1834 році.
Здавна турбота про бідних, сиріт, немічних, самотніх старих була в Англії справою церкви й релігійної громади. Із запровадженням нового закону й без того куца парафіяльна благодійність перетворилася на глум над самою ідеєю милосердя. Притулок для бідняків, робітний дім у більшості парафій перетворився на справжню в’язницю, на місце невимовних страждань. Найтяжчою в цих умовах була доля дітей. Утім, щоб звільнити парафію від зайвого клопоту і витрат, зацікавлена й жорстока доглядачка «дитячої ферми» місіс Менн і тупий служака, парафіяльний сторож Бамбл, і шановані члени опікунської ради, які готові були передати Олівера садистові-сажотрусу, що замучив уже не одну дитину.
Моторошні сцени перебування малого Олівера в робітному домі Діккенс супроводжує авторським коментарем, головна інтонація якого — вбивчий сарказм та іронія.
4
Герої твору
Персонажі “Пригоди Олівера Твіста” легко поділяються на героїв і лиходіїв, причому перші обов’язково піднесено ідеальні, безгрішні та правильні, а другі — зловісні, похмурі й маніакальні.
До позитивних героїв роману належать, крім самого Олівера Твіста, містер Браунлоу, місіс Мейлі та її названа дочка Роза, доктор Лосберн, місіс Бедвін. Усіх їх об’єднують одні й ті самі риси: жертовність, сентиментальність, чутливість, м’яка, неагресивна вдача й добрий гумор. Вони милі, приємні люди, які вміють співчувати й відгукуватися на чужий біль. Разом із тим ці герої різні.
Місіс Мейлі — практична, розсудлива, зі становими забобонами (забороняє синові одружуватися з Розою через її невідоме, «темне» походження);
Роза — чиста, наївна, самовіддана дівчина, готова пожертвувати щастям заради спокою своєї благодійниці;
Містер Браунлоу — дивак (посеред вулиці читає книгу, нічого не помічаючи навколо себе, «наче сидів у кріслі у своєму кабінеті» замість того, щоб вимагати для Олівера покарання чи принаймні хоча б підозрювати його, він залишає хлопчика у себе).
Лікар Лосберн — детектив за покликанням, діяльний, енергійний, може потрапляти через це навіть у небезпечні ситуації.
Героям позитивним протистоять негідники: Фейгін, Білл Сайкс, Монкс, містер Бамбл та ін. Злодії, награбувавши грошей, здатні тільки пиячити або битися одне з одним. Вони боягузи й здатні на зраду. Їх побут, кімната з павуками й мишами, з трухлявими віконницями, хаосом і занедбаністю найкраще характеризують примітивізм їх духовного світу.
Фейгін — хитрий лицемір, який очолює банду кишенькових злодіїв. Його мова улеслива, коли заманює новачків, удавано ласкава («Старий єврей усміхнувся, низько вклонився Оліверові й, стискаючи його руку, сказав, що сподівається з часом ближче зійтися з ним»; «— Любі хлоп’ята, любі! — сказав єврей.— Що ж ти приніс, Пронозо? — Двоє гаманів,— відповів молодий джентльмен») Разом із тим він радіє, що повісили п’ятьох його спільників, і тепер не треба ні з ким ділити здобич, ніхто його не викаже поліції.
Білл Сайкс — грубий, жорстокий убивця, у якого не залишилося нічого людського. Навіть його пес такий самий «злочинний». Злочинець не має жалю ні до жінки, яка його віддано кохала, ні до своїх спільників («Ти ніколи нічого не чуєш,— злісно засміявся Сайкс,— підкрадаєшся і зникаєш нечутно, щоб ніхто не помітив. Шкода мені, що ти не був тим собакою, Феджіне, за півхвилини до цього!», «Із мене тобі не вдасться насміятись, хіба що на шибениці. Я тебе тримаю за хвіст, і щоб я пропав, коли випущу. Пам’ятай! Як я встрягну, то потягну й тебе за собою!»)
5
Складання анкети головного героя роману

Ім’я | Олівер Твіст |
Вік | Від народження до підліткового віку та юності |
Батьки | |
Освіта | |
Зовнішність | |
Заняття | |
Характер |
6
Творче конструювання.
Продовжте історію Олівера Твіста за умови, що:
а) його не прийняли в будинку місіс Мейлі;
б) не відкрилася таємниця його народження;
в) містер Браунлоу не взяв участі в долі Олівера
7
Рефлексія.
"Акрослово"
На кожну літеру надайте змістовну характеристику :
О -
Л -
І -
В -
Е -
Р -
Т -
В -
І -
С -
Т -
8
Домашнє завдання.
Поділіть життєвий шлях Олівера Твісте на етапи та запишіть у зошити. Схарактеризуйте якості, що з’являються в ньому на кожному з етапів.
Дякую всім за вашу активну участь на уроці!
Рефлексія від 3 учнів
Сподобався:
Так: 3
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 3
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 3
Так: 0