Опрацюйте поданий матеріал та створіть конспект
1. Поняття про реалізм. Історія формування
У першій половині XIX століття в європейській літературі формується новий художній напрям — реалізм. Його поява була відповіддю письменників на глибокі зміни в житті суспільства.
Реалізм — це літературний напрям, який прагне правдиво, об’єктивно й всебічно відтворювати дійсність, зображати життя таким, яким воно є насправді, без прикрашання й ідеалізації.
У центрі уваги письменників-реалістів перебуває людина в типових життєвих обставинах — у родині, на роботі, в суспільстві, серед інших людей. Автори намагаються зрозуміти, як умови життя, соціальне середовище, історична епоха впливають на характер і долю особистості.
На відміну від романтизму, де часто зображували виняткових героїв у незвичайних обставинах, реалізм звертається до повсякденного життя, до звичайних людей різних соціальних верств.
Історичні умови формування реалізму
Формування реалізму було зумовлене низкою історичних і духовних чинників.
1. Розвиток науки й філософії
У XIX столітті активно розвиваються:
природничі науки;
історія;
соціологія;
філософія.
Люди дедалі більше прагнули раціонального, наукового пояснення світу, а не емоційного або ідеалізованого. Ці ідеї вплинули й на літературу: письменники почали досліджувати суспільство, аналізувати причини людських учинків, спираючись на факти й спостереження.
2. Загострення соціальних проблем
XIX століття — це доба:
Письменники бачили:
Тому література реалізму стає соціально спрямованою: вона викриває несправедливість, звертає увагу читача на проблеми суспільства, змушує замислитися над ними.
3. Розчарування в ідеалах романтизму
Романтизм проголошував культ почуттів, мрій, ідеалу, протиставляв особистість дійсності. Однак життя показало, що мрії не завжди змінюють реальний світ.
Письменники дедалі частіше відмовлялися від романтичної ідеалізації та зверталися до:
Так реалізм став продовженням і водночас запереченням романтизму.
Час формування реалізму
Як літературний напрям реалізм формується у 30–40-х роках XIX століття. Саме в цей період з’являються твори, які стали зразками нового художнього мислення та заклали основи реалістичної традиції в літературі різних країн Європи.
Представники реалізму
Серед найвідоміших письменників-реалістів:
Оноре де Бальзак — створив масштабну «Людську комедію», у якій показав життя французького суспільства в усіх його проявах;
Стендаль — зосереджувався на внутрішньому світі особистості та впливі суспільства на людину;
Чарльз Діккенс — правдиво змалював соціальні проблеми Англії, долю бідних і знедолених;
Гюстав Флобер — прагнув художньої точності та об’єктивності;
Лев Толстой — поєднав соціальний аналіз із глибоким психологізмом.
Їхні твори стали класичними прикладами реалізму в світовій літературі.
2. Характерні ознаки реалізму
1. Зв’язок із дійсністю
Однією з головних ознак реалізму є тісний зв’язок із реальним життям. Письменники-реалісти прагнули показати дійсність такою, якою вона є, без прикрашання, ідеалізації чи фантазійних елементів.
У творах реалістів:
зображуються справжні умови життя людей;
показуються реальні проблеми суспільства;
увага зосереджується на повсякденних турботах людини: праці, родині, матеріальному становищі, стосунках між людьми.
Таким чином, література реалізму стає своєрідним дзеркалом епохи, у якому відбивається життя суспільства.
2. Типовість образів і ситуацій
Для реалізму характерним є принцип типовості. Це означає, що письменники створюють типових героїв у типових обставинах.
Герої-реалісти:
не виняткові особистості, а представники певних соціальних груп (чиновники, селяни, підприємці, робітники, інтелігенція);
мають риси, притаманні багатьом людям свого часу.
Ситуації, у яких опиняються персонажі, також типові:
Завдяки цьому читач розуміє, що вчинки героїв — не випадкові, а зумовлені реаліями життя.
3. Аналітизм
Ще однією важливою рисою реалізму є аналітизм, тобто прагнення письменника глибоко аналізувати життя й людину.
У реалістичних творах:
докладно з’ясовуються причини вчинків персонажів;
автор показує, що ж саме змусило героя діяти так, а не інакше;
досліджуються суспільні процеси, які впливають на долі людей.
Реалісти не просто розповідають історію, а пояснюють її, розкривають закономірності розвитку суспільства.
4. Вплив соціального середовища на людину
Реалізм виходить з переконання, що людина формується під впливом соціального середовища.
Письменники показують, що:
характер героя залежить від виховання;
життєвий шлях зумовлений матеріальними умовами;
соціальний статус, професія, оточення впливають на світогляд людини.
Таким чином, доля персонажа розглядається у тісному зв’язку з суспільством, а не як результат лише особистого вибору.
5. Психологізм
Важливою рисою реалізму є психологізм — уміння письменника глибоко розкривати внутрішній світ людини.
У реалістичних творах:
детально зображуються думки, почуття, переживання героїв;
аналізуються мотиви їхніх учинків;
показуються внутрішні конфлікти особистості.
Письменник прагне зрозуміти не лише що робить герой, а й чому він так чинить, що відбувається в його душі.
6. Критичний пафос
Реалізм часто має критичний пафос, тобто спрямованість на викриття недоліків суспільства.
У творах:
засуджується соціальна несправедливість;
викривається лицемірство, жорстокість, жадібність;
піддаються критиці моральні вади людей і суспільних інститутів.
Мета письменника-реаліста — не просто показати проблему, а змусити читача замислитися над нею.
7. Дослідження життя суспільства в цілому
Реалізм не обмежується зображенням окремої людини. Письменники прагнуть показати життя суспільства в цілому.
У центрі уваги:
родина як основа суспільства;
місто або село;
держава та її закони;
соціальні інститути (школа, церква, суд, армія).
Таким чином, реалістичний твір часто перетворюється на широку картину життя епохи.