Продовжити аналіз роману «Поліанна», охарактеризувати взаємини головної героїні з її друзями, проаналізувати образи друзів Поліанни; допомогти учням зрозуміти багатогранність образу головної героїні; показати роль дружби в її житті; розвивати вміння та навички зіставляти образи, аргументувати цитатами з тексту, складати план до порівняльної характеристики героїні; виховувати співчуття, доброту, вміння дружити, знаходити цінності та орієнтири у дружбі і житті, здатність до позитивного світосприйняття, моральні якості, акцентувати увагу на значенні справжніх цінностей у житті кожної людини.
Конструктор уроків
- Всеосвіта›
- Бібліотека уроків›
- Зарубіжна література›
- Поліанна та її друзі
Урок:
Поліанна та її друзі
01.04.2023
Опис уроку (учням цей опис не показується):
Вміст уроку:
1
2
1
Епіграф уроку:
Любов - це безцінний дар.
Це єдина річ, яку ми можемо подарувати,
і все ж вона у тебе залишається.
Л. Толстой
Сьогодні ми продовжуємо говорити про чарівну дівчинку Поліанну. На уроці ми глибше ознайомимось з друзями Поліанни, спробуємо проаналізувати, яке значення мало знайомство з цією дівчинкою для кожного з них.
IV. Актуалізація опорних знань.
Бесіда за питаннями:
Які факти з біографії Елеонор Портер ви запам’ятали?
Яким було її дитинство?
Ким мріяла стати?
Коли вирішила стати письменницею?
Яка історія написання роману «Поліанна»?
Чому роман називають бестселером?
Що таке роман?
У чому полягає різниця між повістю та романом?
Що ми дізнаємось про Поліанну з перших розділів твору?
Що ми знаємо про батьків дівчинки?
Якими рисами характеру володіє головна героїня?
У чому полягає її мужність, щирість та оптимізм?
Назвіть персонажів роману. Хто з них є головним, хто — другорядним? (Головні: Полліанна, міс Поллі, Ненсі, Джиммі Бін, Джон Пендлтон, лікар Чілтон, місіс Сноу, Пол Форд; другорядні: місіс Бентон, місіс Пейсон, місіс Тарбел).
Чому, на вашу думку, роман про дівчинку-сироту здобув надзвичайну популярність серед читачів різних країн і різних поколінь?
Характеристика образів друзів Поліанни.
Перегляньте відео
Презентація змін у їхньому житті після знайомства з Поліанною.
Як змінилися люди після того, як починали спілкуватися з Полліанною?
Історія Поллі Гаррінґтон
(Як стати добрим?)
Одна з трьох доньок заможного городянина, яка після смерті всіх родичів залишилася сама й мешкала у великому гарному будинку в Белдінґсвілі. Батько залишив їй у спадок садибу та чималі гроші. На момент приїзду Полліанни їй було сорок років, вона «тішилася своїми чеснотами, почуттям обов’язку і сильною вдачею, які допомагали їй залишатися собою». У минулому Поллі пережила особисте розчарування, утративши коханого. Тепер вона перейнялася
відповідальністю за долю та виховання своєї небоги-сироти й вирішила зробити все можливе, аби виконати свій обов’язок.
Цитата
На початку роману: «…якщо я готова виконати свій обов’язок і дати тобі відповідну освіту та виховання, ти теж повинна докласти зусиль, щоб мої старання не були марними»; «я вважаю своїм обов’язком купити тобі все необхідне, щоб тобі не соромно було з’являтися на людях».
Наприкінці роману: «На мою думку, це чудова гра, і я теж хочу навчитися в неї грати»; «Всеньке місто тепер грається в цю гру і всеньке місто набагато щасливіше — і все це через одну дівчинку, яка подарувала людям нову гру і навчила гратися в радість».
Історія Джона Пендлтона
(Як відкрити серце назустріч світові?)
Заможний городянин, який багато років до описуваних подій був закоханий у Дженні Гаррінґтон, маму Полліанни, яка не погодилася стати його дружиною, бо закохалася у священика-місіонера. Весь час чоловік жив самотньо у великому гарному будинку, ні з ким не спілкувався, зажив слави сердитого відлюдька й давав поживу для чуток і розмов про себе. Зустріч із Полліанною відігріла його збайдужілу до життя душу. Дівчинка змусила містера Пендлтона подивитися довкола себе й навіть помітити доброго хлопчика, який потребував
чиєїсь опіки та допомоги так само, як і заможний, але неймовірно самотній чоловік прагнув родинного тепла та щирої любові.
Цитата: «Зрозумій же, Полліанно, що лише з твоєю появою я прокинувся для життя. Якби ти була моєю дитиною, я став би щасливим… І я б намагався зробити тебе щасливою. Я ні в чому тобі не відмовлятиму. Я віддам тобі всі гроші, до останнього цента, щоб ти була щасливою».
Історія Джиммі Біна
(Як наполегливо йти до мрії?)
Десятирічний хлопчик, який пішов із сиротинця, бо нікому до нього не було діла і тепер шукав новий дім або, якщо пощастить, нову родину. Про нього клопотала Полліанна перед Жіночою допомогою, перед тітонькою Поллі. Зрештою Полліанна знайшла для Джиммі нову родину — його опікуном став Джон Пендлтон.
Цитата: «…може, я вчиняю неправильно, але нема викруту. Це стосується Полліанни, а задля неї я піду по розпеченому вугіллі, розмовлятиму з вами… усе, що завгодно. Гадаю, ви зробили б те саме, якби взнали, що в Поліанни є шанс знову ходити».
Історія місіс Сноу
(Як подолати страх?)
«Вічно незадоволена» недужа жінка, яка не лише тривалий час хворіла, але й робила нестерпним життя своїй доньці та всім довкола. Спілкування з Поліанною змінило її ставлення до себе, до інших людей, навіть до своєї хвороби. Вона почала цікавитися навколишнім світом, навчилася в’язати і почала з радістю виготовляти дитячі посторонки та ковдрочки для шпиталів».
Цитата: «…моя мати вже інша… це все сталося завдяки Полліанні. Прошу, перекажіть їй, що ми дуже раді, що познайомилися з нею».
Історія преподобного Пола Форда
(Як знайти правильне рішення?)
Священик докладав багато зусиль для виховання своїх парафіян, але визнавав, що «з кожним місяцем, попри всі заходи, справи в парафії йшли дедалі гірше. Тепер, здавалося, дійшло до того, що де оком не кинь — самі скандали, заздрощі та чвари. Він переконував, благав, звинувачував, картав, ігнорував, зрештою, палко і з надією молився. Але сьогодні він змушений був визнати, що всі його зусилля звелися нанівець». Коли преподобний Пол зайшов до Пендлтонського лісу в намірі щирої молитви, йому зустрілася Полліанна. Дівчинка розповіла про свого батька%священика, про чудову гру, ним придуману, про вісімсот радісних текстів із Біблії. Осмисливши все почуте, роздумуючи ввечері в кабінеті, преподобний Пол Форд знайшов у Євангелії від Матвія (глава 23, вірші 13—14, 23) історію про батька, який зумів привчити сина до праці — доручивши йому справу, яку можна виконати з радістю.
Цитата: «Наступної неділі проповідь преподобного Пола Форда стала справжньою сурмою, що викликала все краще в тих, хто її чув, — у чоловіка, жінки й дитини. А починалася вона одним із восьмиста сонячних «радісних текстів», підказаних Полліанною: «Радійте в Бозі та звеселяйтесь, праведні, утішайтеся всі правдиві серцем».
Історія місіс Бентон
(Як зробити перший крок?)
Утративши найдорожче в житті — свого Фредді — місіс Бентон завжди була сумною, одягненою в усе чорне, невпинно оплакувала чоловіка. Поліанна зуміла переконати її, що варто одягатися в яскравий одяг, адже це більше сподобалося б Фредді, ніж бачити лише її сльози. Нарешті місіс Бентон змінила гардероб — пов’язала на шию блідо%блакитний бант. Цитата: «Ваша дівчинка так довго вмовляла мене вдягнути хоч щось кольорове, і я подумала… їй буде приємно дізнатися, що я теж почала гратися в її гру».
Історія місіс Пейсон
(Як почати вірити?)
Жінка зі своєю родиною не належала до кола «порядних людей» у місті. Однак Полліанна не знала, хто з ким і як спілкується в Бедінґсвілі, тому часто заходила в гості, гралася з дітьми Пейсонів, розмовляла з чоловіком. Дівчинка врятувала родину від розлучення, дітей від сирітства. Завдяки її відвідинам і розмовам життя в цих людей почало налагоджуватися.
Цитата: «…ми з чоловіком вирішили не розлучатися і спробувати погратися в її гру. Я знаю, що вона зрадіє, тому що дуже переживала через те, що ми оповідали. Я ще не впевнена, що нам ця гра щось дасть… але сподіваюся на краще».
Історія лікаря Чілтона
(Як навчитися прощати образи?)
Талановитий лікар колись був палко закоханий у міс Поллі Гаррінґтон. Через прикре непорозуміння молоді люди розійшлися, п’ятнадцять років не зустрічалися, не розмовляли, оберігаючи свої образи один на одного. Нещасний випадок і тривала хвороба Полліанни спричинили до того, що лікар переступив поріг дому, звідки колись пішов, як сам думав, назавжди. Далі міс Поллі та лікар Чілтон зуміли знайти порозуміння, згодом одружилися.
Цитата: «Тітонько Поллі, то це ви та жінка, що її руки та серця він прагнув стільки років?.. Так ось чому він сказав мені сьогодні, що я зробила найрадіснішу справу у своєму житті».
Колективна характеристика персонажів роману.
Герой | Цитати (які характеризують героя) |
Міс Поллі | «Зазвичай вона робила все поволі й пишалася своєю стриманістю». «…звичайно, прийме дитину. Хоча це їй і не до серця, людина з таким почуттям обов’язку, як у неї, просто не могла б учинити інакше». «Це почалося, відколи вона посварилася зі своїм коханим. Вона після того наче полину наїлася: усіх довкола шпиняє». «…вбила муху і викинула у вікно, поправила стілець, знову насупилася, вийшла з кімнати і спустилася в кухню». «Сподіваюся, я ще не настільки втратила голову, щоб гріховно пишатися Господніми дарами, тим більше багатством». «Вона сподівається жити зі мною “в злагоді”, помилуй, Господи, мою душу». «Звичайно, ти матимеш відповідний час для ігор. Але, на мою думку, якщо я готова виконати свій обов’язок і дати тобі відповідну освіту та виховання, ти теж повинна до% класти зусиль, щоб мої старання не були марними». |
Містер Джон Пендлтон | «Послухай, дівчинко, давай домовимося раз і назавжди, — роздратовано мовив він. — Мені є про що думати, крім погоди. Я ніколи не звертаю уваги на те, світить сонце чи ні». «Коли наступного разу Полліанна зустріла чоловіка, він пильно подивився їй в очі, і через це — подумала Полліан% на — його обличчя погарнішало». «Відтоді чоловік сам заговорював до Полліанни, і частіше за все перший звертався він». «Він мешкає сам у великому домі, сповненому всякої пиш% ноти. Хтось каже, що він несповна розуму, хтось хреститься. А інші натякають, що йдеться про якусь страхітливу таєм% ницю». |
Ненсі | «Ненсі стримала зітхання. Мабуть, їй ніколи не вдасться догодити цій жінці». «Це ж треба додуматися — запхати бідну дитину в цю комірчину… Як на мене, то це не дитина, а хтось інший тут зайвий на цьому світі». «У Ненсі болюче співчуття до цієї горопашної дитини раптом перемінилося на справжнісінький жах». «Здається, цій благословенній дитині буде не до веселощів тепер, коли доведеться жити під одним дахом зі своєю ті% тонькою. Я відчуваю, що їй у цьому домі потрібна буде на% дійна опора. І я стану їй такою опорою». |
Місіс Сноу | «...на думку місіс Сноу, у житті все відбувається неправильно, навіть дні тижня ідуть не так. Якщо сьогодні понеділок, вона шкодує, що то не неділя, а якщо принесеш їй холодець, їй неодмінно забагнеться курки». «...вона таки не схожа на інших… на щастя нас усіх!» «Вона прожила сорок років, і останні п’ятнадцять тільки те й робила, що бажала, аби все було по%іншому. Їй просто на думку не спадало тішитися тим, що є». |
Джиммі Бін | «Він, сіромашний, сидів край дороги і збайдужіло стругав паличку». «…мені щойно минуло десять років. Торік я жив у сиротинці. Але нас таких там було багато, і тому їм за мене голова не боліла. І я пішов звідти. Тепер житиму деінде, але поки не знаю, де саме. Я хотів мати власну домівку… ну, звичайну — щоб була мама, а не доглядачка. Як є домівка, то є родичі, а в мене нікого немає, відколи… татко помер. Ото й ходжу світами». «Я не жебрак, мем… Я розраховував улаштуватися на роботу за харчі й дах над головою». «…на цьому слові він розвернувся і вийшов із кімнати, сповнений власної гідності, що виглядало б безглуздо, якби не було гідне жалю». |
2
Дайте письмову відповідь на питання Чому, на вашу думку, роман про дівчинку-сироту здобув надзвичайну популярність серед читачів різних країн і різних поколінь?
.png)
Рефлексія від 0 учнів
Сподобався:
0
Так: 0
Ні: 0
Зрозумілий:
0
Так: 0
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
0
Ні: 0
Так: 0