Походження, значення, лікувальні властивості картоплі.

Мета: ознайомити дітей з походженням, лікувальними властивостями картоплі; виховувати в учнів дбайливе відношення до природи, рослин, праці на землі.

Історичні відомості. Назва картоплі походить від італійського слова « трюфель» і латинського « терратубер» - земляна груша.

З картоплею пов’язано багато цікавих історій. Розповідають, що у 16 столітті один англійський адмірал привіз з Америки диковинний овоч, яким вирішив пригостити друзів. Проте пекар піджарив не картоплини, а бадилля. Страва. Звичайно нікому не сподобалась. Розгніваний адмірал віддав розпорядження спалити посаджені ним кущі. Наказ виконали. А незабаром в золі знайшли спечені картоплини. Спробували – всім сподобалось. Відтоді картопля отримала визначне місце в Англії.

У Франції на початку 18 століття сам король носив на грудях квіти картоплі, королева прикрашала ними зачіску, а страви з картоплі щодня подавали королю до столу. Щоправда селян довелося привчати до цієї культури хитрістю. Коли картопля достигала навколо неї ставили охорону. Думаючи, що охороняють щось цінне, селяни нишком викопували картоплю, варили її і їли.

До Росії картопля потрапила у 1757 – 1761 роках і прижилася з величезними труднощами. Перше офіційне ввезення картоплі пов’язане з закордонними подорожами Петра I. Він вислав з Роттердаму мішок картоплі для графа Шереметьєва і наказав розкидати картоплини по різних областях Росії. На жаль ця спроба не увінчалась успіхом. Селяни вважали за гріх вживати привезених невідомо звідки чортових яблук і навіть під страхом каторги відмовлялися її розводити. Лише при Катерині II був виданий наказ про відправку у всі губернії “ на розплід земляних яблук». І вже через 17 років картопля була по всьому Сибіру і навіть на Камчатці. Проте впровадження картоплі в селянське господарство супроводжувалось бунтами. Були помітні випадки отруєння, оскільки в їжу вживали не картоплини, а зелені отруйні ягоди. Для підвищення темпів впровадження картоплі у селянські господарства розіслали спеціальні інструкції про розведення і вживання « земляних яблук», що дало позитивний результат. Пройшло чимало часу, поки в народі зрозуміли, що картопля смачна і поживна. Починаючи з 1840 року, площі під картоплю почали зростати.

Картоплю в народі називають другим хлібом. ЇЇ вирощують як на полях, так і на присадибних ділянках, вона має важливе значення в раціоні харчування всіх груп населення. На городах України під неї відводять до 70% площ. Вона використовується як цінний корм для худоби, сировина для промисловості. З неї одержують спирт, крохмаль. Крохмаль картоплі використовують для виробництва більш500 найменувань продукції харчової, паперової, текстильної, деревообробної, будівельної, керамічної, хімічної і фармацевтичної індустрії.

Відомо, що із картоплі можна приготувати майже 1000 смачних страв. Її використовують у вареному, смаженому, тушкованому, печеному вигляді, а також заморожують і використовують у переробній промисловості. Завдяки підвищеному вмісту калію картопля сприяє виведенню із організму людини води та хлористого натрію, тим самим покращує обмін речовин. Картопля – основне джерело калію, який відіграє велику роль у нормалізації водного обміну та підтриманні нормальної роботи серця.

Лікувальна цінність

Сік із бульб картоплі має протизапальні, ранозагоювальні, спазмолітині і сечогінні властивості. Він сприяє зниженню артеріального тиску, нормалізує функцію кишечника. Свіжий сік картоплі здавна відомий в народній медицині, як засіб при гастритах і виразці шлунка, при запорах та стійких головних болях.

Запечену, несолону картоплю вживають при ниркових і серцево – судинних захворюваннях. Нарізані шматочки із свіжої картоплі, прикладені до скронь, знімають головний біль. Перетерту сиру картоплю використовують у дерматології і косметиці: лікують гноячкову екзему, дерматити, опіки, гнійні рани.

Бульби картоплі широко застосовуються як високо дієтичний продукт при лікуванні хвороб нирок, печінки та ін. Картопля є сировиною для одержання крохмалю, глюкози, спирту і молочної кислоти, які широко використовуються в лікувальній практиці.

Картопляний сік

Сік із бульб картоплі має антиацидні, протизапальні, ранозагоювальні, спазмолітичні й сечогінні властивості; він сприяє зниженню артеріального тиску (дія ацетилхоліну), нормалізує функцію кишечника. Застосування картопляного соку показане і дає добрий терапевтичний ефект при гастритах, і виразці шлунка, які супроводяться підвищеною секрецією шлункового соку, при запорах та при стійких головних болях Вживання соку картоплі — один зі способів нормалізації кислотності шлункового соку при лікуванні виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки

Для одержання соку добре помиті й витерті насухо бульби, без паростків і позеленілих ділянок, які містять підвищену кількість соланіну, разом з лушпайками труть на тертці або пропускають через м'ясорубку, а одержану мезгу відтискають через 2 шари марлі

Сік вживають по 70-100 мл за 30 хв до їди протягом 2-3 тижнів Такі курси повторюють навесні і пізньої осені.

Фітонциди картоплі здавна використовують для лікування захворювань верхніх дихальних шляхів (використовують для інгаляції носоглотки та горла). Беруть дрібну картоплю, добре миють і варять до повної готовності у щільно закритому посуді. Потім зливають гарячу воду не знімаючи кришки, на варену картоплю кладуть кілька ложок м'яти перцевої, чебрецю звичайного та листків евкаліпту, кришку залишають ледь відхиленою. Посуд з картоплею добре вкривають ковдрою і через залишений отвір вдихають гарячу пару ротом. Такі інгаляції рекомендують один раз на день, перед сном, протягом 5-7 діб.

Запечену, несолону картоплю вживають при ниркових і серцево-судинних захворюваннях.
Нарізані шматочки зі свіжої картоплі, прикладені до скронь, знімають головний біль.

В косметичній практиці перетерту сиру або зварену «в мундирі» картоплю вводять до складу живильних масок (при сухій шкірі, сонячних опіках тощо) Наприклад, з вареної бульби, змішаної з молоком та яєчним жовтком, можна зробити поживну маску на обличчя.

Перетерту сиру картоплю широко використовують у дерматології й косметиці: лікують гноячкову екзему, піодермію, дерматити, опіки, гнійні рани, виразку гомілки та інші виразкові хвороби шкіри. У випадку виразки гомілки на всю уражену поверхню кладуть шар тертої сирої картоплі завтовшки 0,5—1 см, накривають серветкою з 6—8 шарів марлі й залишають у такому стані на 4—5 годин, періодично зволожуючи пов'язку свіжим соком картоплі.

Крохмаль, зокрема, приймають всередину і в клізмах як обволікаючий засіб при отруєннях для захисту слизової оболонки шлунка Застосовують його у вигляді киселю після звільнення шлунка.