Планування, закладання та проведення дослідів на навчально – дослідній земельній ділянці

Одним з основних завдань сільськогосподарського виробництва є створення оптимальних умов для життя і розвитку рослин та тварин, щоб на одиниці площі виростити найбільшу кількість продукції, добитись максимальної віддачі від кожної тварини при оптимальних затратах праці та мінеральних ресурсів.

Для вирішення цих завдань необхідне постійне поглиблення знань,пошук засобів передбачених змін рослин, виведення нових форм і сортів с/г рослин, що мають високий рівень пристосування до умов середовища, та зміна умов середовища в залежності від потреб рослин. Ці проблеми вирішуються під час проведення науково – дослідницької роботи, вивчення біології рослин та прийомів вирощування, пошуку нових шляхів підвищення продуктивності. Працюючи на навчально – дослідній земельній ділянці учні набувають нових знань в процесі праці і закріплюють уявлення про зовнішню будову рослин, про умови їх росту і розвитку, вчаться розпушувати грунт, уявлення про весняний посів і садіння, вчаться розрізняти насіння різних культур за формою і розмірами, знайомляться з елементами польового досліду. Учні вчаться освоювати техніку закладання польових дослідів, проводити спостереження над рослиною; визначати рослини по сходах, силою росту рослин. Кожний дослід учні повинні проводити на двох ділянках – дослідній та контрольній. В зміст дослідів необхідно включати питання про строки сівби, величину насіння, пророщування бульб, підживлення.; ознайомлення з технікою посіву овочевих культур, основними фазами розвитку культур. Учні спостерігають за ростом і розвитком рослин, які вирощуються розсадою та насінням. Восени порівнюють урожай обох варіантів.

Досліди з овочевими культурами закладають на достатньо окультурених і вирівняних за родючістю ділянках. Це дозволяє використовувати ділянки меншого розміру, ніж для польових культур. При складанні схеми досліду особливу увагу слід звертати на правильний вибір контролю. При вивченні агротехнічних прийомів за контроль беруть ті умови вирощування, які на період планування досліду були кращими. При сортовипробуванні за контроль беруть кращий сорт овочевих культур, який вирощувався до закладання досліду.

Для досліду слід вибрати типову з одноманітним грунтовим покривом ділянку. Бажано, щоб за 2 – 3 роки до закладання досліду на ній вирощувались найкращі для досліджуваної культури попередники.

Розмір дослідних ділянок залежить від овочевої культури, площі живлення, Виду досліду і рівня механізації. Розміри дослідних ділянок у польових дослідах вибирають таким чином, щоб можна було повністю задіяти комплекс машин для механізованого вирощування овочів.

Відведену під дослід земельну ділянку потрібно розбити на окремі поля. Розмір одного поля приблизно 200 – 300 квадратних метрів, а на малих ділянках 20 -30 квадратних метрів. Кожне поле нумерують і виставляють на ньому номерний знак. Для одержання високих врожаїв потрібне щорічне чергування культур у сівозміні. Агротехнічне значення сівозміни полягає в тому, що кожна культура має оптимальні умови росту і водночас сама є найкращим попередником для наступної, підвищується родючість грунту і в ньому не накопичуються шкідники і збудники хвороб. Тому овочеві рослини слід розміщувати на городі так, щоб вони поверталися на попередні місця не раніше як: капуста через 7 років; гарбузові через 5 – 6 років; помідори, картопля, цибуля, бобові через 3 – 4 роки.

Перед закладкою досліду потрібно ознайомити дітей з поняттями: дослідна ділянка, облікова площа, захисна смуга, повторність досліду, варіанти досліду, ви ключка.

Дослід – це таке вивчення, при якому дослідник штучно викликає явище, або змінює умови так, щоб виявити сутність явища, походження, причину та взаємозв’язок предметів та явищ. Наприклад, змінює дози добрив або їх сполучення, норми висіву насіння, норми поливу тощо. Проведення дослідів дає змогу визначити мету досліду, умови його проведення та проаналізувати отримані результати.

Польовий дослід – це дослідження життя рослин в польових умовах на спеціально відведених ділянках для встановлення кількісного впливу умов або прийомів вирощування на врожай с/г рослин та його якість.

Правильно проведені польові досліди дають необхідні результати, які можуть широко використовуватись для розробки і наукового обґрунтування різних агротехнічних прийомів.

Дослідна ділянка – це частина поля, виділена для проведення досліду. Від правильного вибору значною мірою залежить точність досліду і достовірність його результатів, Бажано щоб грунт ділянки був однорідним, рельєф - рівним. Не слід закладати досліди на ділянках з близьким заляганням грунтових вод, поблизу шляхів, ярів.

Захисна смуга – частина дослідної ділянки, яка захищає посіви від зовнішніх впливів сусідніх ділянок, пошкоджень рослин. Ширина захисної смуги 5 – 6 рядків з поздовжнього боку і з поперечного 50 – 70 см – для зернових культур; для просапних 2 – 3 рядка, 50 – 60 см. Урожай захисної смуги збирають окремо, і до загального врожаю з дослідної ділянки не включають.

Варіанти досліду. У кожному досліді повинен бути варіант, з яким порівнюють прийоми і фактори, що вивчають. Цей варіант називають контрольним. Наявність контролю – обов’язкова умова проведення досліду. Варіанти досліду мають бути кількісні та якісні. До кількісних варіантів відносяться: дози добрив, норми висіву насіння, норми поливу. До якісних варіантів відносяться: сорт, культура, способи посіву, обробка грунту, попередник. Якщо проводиться сортовивчення за контроль необхідно брати сорти рекомендовані для даної зони. Порівнювати між собою необхідні сорти однієї біологічної групи, тобто ранні з ранніми, пізні з пізніми.

Варіант і ділянка – поняття різні. Кожний варіант містить стільки ділянок, у скількох повторностях закладено дослід.

Повторність досліду. Щоб домогтися більшої достовірності результатів, дослід потрібно повторювати 2 – 3 рази і більше. Врожай збирають і обліковують окремо з кожного варіанту у всіх повторностях і виводять середнє арифметичне.

Форми і розміри дослідної ділянки. Точність досліду залежить від форми ділянки та її розміру. При однакових розмірах видовжена ділянка повніше охоплює родючість грунту, ніж квадратна. Отже, при видовжених формах ділянок підвищується і точність досліду. Крім того, на такій ділянці зручніше виконувати агротехнічні заходи. Площу ділянки для одного варіанту визначають враховуючи вимоги до точності досліду, наявності вільної площі, а також піддослідні культури виходячи з того, що чим більша площа живлення рослин, тим більшою повинна бути і площа ділянки. Під час проведення досліду необхідно постійно проводити спостереження за ростом, розвитком рослин. Необхідно також фіксувати метеорологічні фактори нехарактерні для даної пори року, або за силою – ранні або пізні заморозки, надзвичайно вологе або сухе літо, буревії та інші явища природи, які можуть вплинути на врожай с/г культур. При збільшенні врожаю з дослідної ділянки у порівнянні з контролем в таблицю різниця кількості врожаю записується під знаком « +»; при зменшенні зі знаком «-«. Врожай з кожної ділянки перераховується у центнери з гектара, при необхідності враховуються виключки.

Виключка – це площа, яка випадає з обліку і загальної площі облікової ділянки через об’єктивні причини ( вимерзання, вимокання,пошкодження комахами тощо).

Схема та дата закладки досліду, розміщення варіантів та повторностей на навчально – дослідній земельній ділянці, попередник, фенологічні спостереження, всі виміри, що проводяться під час росту рослин необхідно проводити протягом одного дня і дату проведення обов’язково фіксувати в щоденнику спостережень.

При обробці матеріалів слід складати таблиці в яких проводяться дані не тільки в абсолютних числах, а й у відсотках, що дає можливість точніше проаналізувати результати досліду. Аналізуючи всі дані, які були зібрані під час проведення досліду, робиться висновок, щодо якостей сорту чи гібриду, доцільності того чи іншого агротехнічного заходу.