Підземні води. Основні артезіанські басейни України.

Води, що містяться у верхній частині земної кори називаються підземними. Підземні води вивчає наука гідрогеологія.  Залягання і поширення підземних вод пов’язане з рельєфом, геологічною будовою території та складом гірських порід.  Залежно від від цих факторів,  підземні води залягають на різній глибині і мають різні хімічні властивості. Глибина залягання підземних вод в різних природних зонах неоднакова: на Поліссі – 3 – 7 м, в Лісостепу – 7 – 12 м, а Степу – 12 -20 м. Відповідно до цього змінюється й мінералізація води і водонасиченість верхніх горизонтів.

Грунтові води – води першого від поверхні постійного водоносного горизонту.

Напірні води – підземні води, що перебувають під тиском. 

Верховодка – тип безнапірних підземних вод, що залягають найближче до земної поверхні.

Україна багата якісними прісними та мінеральними підземними водами.  На її території більш як 500 джерел мінеральних вод, на базі яких функціонує 50 курортів, понад 20 лікувальних закладів, близько 40 заводів по розливу мінеральних вод.

Води окремих підземних басейнів, що містять різні солі і гази та відрізняються температурою, смаком, запахом, використовуються для лікування. За своїми лікувальними властивостями найбільшу цінність мають води зі специфічними компонентами та властивостями. Наприклад, у Білій Церкві, Хмільнику. Звенигородці відкрито родонові джерела, В Карпатах – вуглекислі, а в Криму – термальні води.

Взагалі,  родовища мінеральних вод, поділяються на мінеральні лікувальні, лікувально – столові та природні столові. 

Основним лікувальним фактором курорту Хмільник є мінеральні радонові води. Ці води розвідані і експлуатуються з 1935 року.  Багаточисельні дослідження, які проводились НДІ курортології і фізіотерапії, Українським НДІ реабілітації і курортології, Вінницьким медичним університетом ім. М.І. Пирогова, встановили, що функціонуючі і нові відкриті джерела мінеральних вод мають високі лікувальні властивості. По гідрогеологічному походженню та іонному складу води деякі джерела в Хмільнику, завдяки своєрідному сполученню розчинених в них компонентів, є унікальними і не мають аналогів серед відомих мінеральних вод. 

Я запрошую вас в передгір’я східних Карпат, де розташувався бальнеологічний курорт «Трускавець», багатство якого – мінеральні води. Мінеральні води Трускавця містять в розчиненому вигляді до 50-ти і більше біологічно активних мінеральних та органічних речовин.   
Мінеральну воду  Трускавецьких джерел     використовують як для пиття, так і для ванн. З давніх -  давен джерела вважали джерелом життя, а в багатьох народів вони навіть були предметом релігійного культу. Це стосується і трускавецької «Нафтусі». Навіть не знаючи докладно лікувальних властивостей «Нафтусі», люди вважали її дуже помічною і мало не святою водицею. У 1842 році відомий біолог Торосевич відкрив цілюще родовище мінеральної води «Нафтуся».  Це гідрокарбонатна, магнієво – кальцієва, гіпотонічна мінеральная вода. Споживання «Нафтусі»  сприяє не тільки розчиненню  дрібних камінців та виведенню піску з нирок, жовчного міхура,  але й запобігає їх утворенню. «Нафтуся» підвищує активність залоз внутрішньої секреції, діяльність шлунково – кишкового тракту та підшлункової залози,   знімає запалення печінки, нирок, сечовивідних шляхів.  Профілактичний прийом мінеральної води «Нафтуся» покращує імунітет, знижує ризик онкологічних захворювань, сприяє виведенню з організму радіонуклідів.  Крім «Нафтусі», на курорті є 13 лікувальних мінеральних джерел з яких найбільш відомі: «Марія», «Софія», «Броніслава», «Юзя».

Одним з найперспективніших курортів є Східниця. Східниця розташована в мальовничій місцевості, на північно – східному схилі Карпат, на висоті 600 – 800 м над рівнем моря.  Складовими оздоровчого потенціалу курорту є східницьке родовище лікувальних мінеральних вод. Характерною ознакою східницького родовища лікувальних мінеральних вод є те, що всі його джерела і свердловини функціонують в режимі самовиливу. В Східниці є чотири типи мінеральних вод: слабомінералізовані води з підвищеним вмістом органічних речовин типу “Нафтуся”, середньомінералізовані вуглекисло – гідрокарбонатні -  натрієві мінеральні води, залізисті води, хлоридно - натрієві води з підвищеним вмістом брому.

Розповіді про гарні смакові якості природної води нашого оріхівського краю дійшли до нас ще з кінця минулого століття. Говорять, що відомий учений, академік Доллежаль, смакував тією цілющою водою, коли проживав у селі Омельник Оріхівського району. Вода «Оріхівська» не лікувальна, а слабо мінералізована, вона підходить до вимог світового стандарту, як природно – столова. Багато води протекло з тих пір, але так і не знайшлося справжнього ентузіаста, який би поставив на службу людям цю кришталеву джерельну воду.

Поверхневі води нашого краю не забезпечують потреб віддалених від Дніпра районів. Проблему водопостачання здавна намагались вирішити за рахунок підземних артезіансьих вод. На початку XX сторіччя були знайдені водоносні горизонти в нашій Запорізькій області і закладені багаточисельні свердловини.

Доля підземних вод  нашої області викликає тривогу. Частина з них назавжди вичерпалась (Мелітопольська). В багатьох районах області різко піднявся рівень грунтових вод, що приводить до небажанх наслідків (підтоплення, засолення грунтів і розвитку зсувних явищ). Це райони, прилеглі до Каховського водосховища і Азовського моря.

Зниження рівня грунтових вод приводить до пересихання невеликих степових річок. Відсутність прісних підземних вод по узбережжю Азовського моря, зокрема, в Бердянську, Кирилівці робить проблему водопостачання дуже гострою.

У межах України виділені Волино – Подільський, Дніпровсько – Донецький, Причорноморський, Карпатський, Кримський басейни, а також басейн тріщинних вод Українського щита.

Волино – Подільський артезіанський басейн характеризується широким розповсюдженням маломінералізованих прісних вод та гідрокарбонатно – кальцієвих вод.

Дніпровсько – Донецький артезіанський басейн  містить гідрокарбонатно – кальцієві (магнієві), прісні та хлоридно – натрієві (кальцієві) розсоли.

Причорноморські підземні води з високим вмістом брому і йоду.

Український щит містить  сульфатно – гідрокарбонатнокальцієві води або хлоридно – гідрокарбонатномагнієві (натрієві) води.

Підземні води Гірського Криму мають гідрокарбонатно – кальцієвий та гідрокарбонатно – сульфатно – кальцієвий (магнієвий) склад.

У Передкарпатті та Українських Карпатах  розвинені головним чином хлоридні і сульфатні води.

Як відомо, за рахунок підземних вод забезпечується понад 70% потреб у питній воді.  За останнє десятиріччя споживання води в Україні, в результаті скорочення обсягу промислового і сільськогосподарського виробництва, різко зменшилося. Проте мають місце значні втрати води під час її транспортування. Близько третини спожитої води не повертається для повторного використання.   Посилюється забруднення підземних вод.                                                                                   

Однією з найактуальніших екологічних проблем України є погіршення якості підземних вод унаслідок локального забруднення, пов’язаного як із техногенним навантаженням на водоносні горизонти, так і з майже цілковитим забрудненням ландшафтів та поверхневих вод. Найгостріша ситуація склалася в степовому Криму, де підземні води забруднені майже на 40% усієї його площі. В Україні забруднено близько 7% усіх запасів підземних вод.

За останнє десятиріччя споживання води в Україні в результаті скорочення обсягу промислового і сільськогосподарського виробництва різко зменшилося. Проте мають місце значні втрати води під час її транспортування. Близько третини спожитої води не повертається для повторного використання.                                                                                       

Тому охорона чистих підземних вод від забруднення та їх раціональне використання – важлива загальнонаціональна  проблема.

Прирйом «Відгадай»

Використовуючи видумані імена та прізвища, відгадайте місця лікування даних осіб:

Шон Рим                     

Яхід Сниц                   

Нік Мильх                   

Курт Васец                 

Домир Гор                   

презентація «Лікувальні води України»