ПЧ Адам Міцкевич "Кримські сонети"

Пригадай вивчене про А.Міцкевича

Опрацюй матеріал!

Цикл «Кримські сонети», до якого входить 18 віршів, написаний Міцкевичем під враженням двомісячної подорожі Кримом.

Головним героєм «Кримських сонетів» є мандрівник. Буйна природа Криму — це тло його роздумів, спільниця його тривожних снів, джерело жаданої душевної рівноваги. Уже в прелюдії до циклу — в «Акерманських степах» — ліричний герой так напружує слух, що міг би почути голос з Батьківщини. Цей образ вітчизни з ним скрізь: і коли він оповідає про плавання морем, і коли оплакує жертви ханського свавілля. Йому навіть здається, що рої ясних зорь, якими всіяний Чумацький Шлях,— то сльози польки-бранки, вияв її пекельної туги за рідним краєм.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/krimski-soneti-adam-mitskevich-analiz

Підсумуємо!

1. Основа віршів – кримські казки, легенди, перекази.

2. За формою сонети – лірична сповідь.

3. Ліричний герой – герой-самітник, мандрівник, людина, яка кидає виклик долі.

4. Картини, що постають перед читачем, тяжіють до екзотичного, виняткового.

5. Пейзаж – трагічний колорит, несе лірично-емоційне навантаження.

6. Мова сонетів насичена яскравими метафорами та порівняннями.

7. Поєднання пейзажної та філософської лірики.

Уважно прослухайте поезію

Сонет «Акерманські степи» відкриває збірку. Чому саме цим сонетом починається збірка? Головний його мотив, головна його тема – туга за батьківщиною, любов до батьківщини. «Акерманські степи» можна розглядати як пролог до усієї збірки, адже головна тема – туга за батьківщиною – буде різнопланово розвиватися упродовж усієї збірки.

Ліричний герой – пілігрим – від імені якого йде мова в сонеті, це сам автор, волелюбний, багатогранний, що тонко сприймає конкретну дійсність – природу, предмети оточення, але у своїх думках дуже далекий від цієї конкретної дійсності, бо всі його мрії про батьківщину, яку палко кохає, за яку вболіває, яку хоче бачити вільною та незалежною. Через пейзажні малюнки поет передає свої тривожні почуття та мрії. Цей пейзаж дає можливість уявити настрій поета, настрій людини, заглибленої у свої думки. «Вже морок падає. Ні шляху, ні кургану…» Уже в одному лише рядку сонета А. Міцкевич створює образ мороку, серед якого не видно «ні шляху, ні кургану». Цей образ сутінок можна сприйняти як такий, що символізує самотність поета, закинутого далеко, на чужину, відірваного від своєї землі, від своїх друзів, позбавленого можливості бути активним учасником громадського та політичного життя. «Шукаю провідних зірок у вишині…» Ці слова передають надії, пошуки, сподівання героя. Подальші слова сонета: «Спинімось! Тихо як!» готують читача до чогось особливого. Поет створює гіперболізований образ тиші, де головним є відтворення настрою ліричного героя, його внутрішнього стану.

Прочитайте один із найяскравіших сонетів збірки

Гробниця Потоцької

Зів’яла ти в краю, заквітчанім весною,

Трояндо молода, бо линули в імлі

Від тебе юні дні, злотисті мотилі,

I спогадів чергу лишали за собою.

Чому так світяться громадою ясною

Зірки, до польської обернені землі?

Чи то не погляд твій, в печалі, у жалі,

Сліди повипікав огненною сльозою?

О полько! Як і ти, я вмру на чужині.

Хай приязна рука мене хоч поховає!

Тут мандрівці ведуть розмови негучні,

І вчую я слова, що чув у ріднім краї,

Поет, складаючи тобі на честь пісні,

Побачить гроб і мій — для мене заспіває.

(Переклад М. Рильського)

Джерело: https://dovidka.biz.ua/krimski-soneti-adam-mitskevich-analiz

Завдання

Якщо уважно опрацював (ла) матеріал, дай відповідь на запитання

Ліричний герой «Кримських сонетів». Який він?