Казка «Хлопчик - зірка» - це історія про безцінний дар любові.
Співчуття та милосердя, легко втратити в буденності. Життя сповнене
зовнішньої краси та людського захоплення, стає потворним та порожнім.
Хоча, щоб зрозуміти це і повернути втрачений дар, часто доводиться пройти
дорогою страждань і випробувань.
Сьогодні ми продовжимо аналізувати казку, простежимо шлях
еволюції головного героя, спробуємо знайти відповідь на головне питання:
«Яка краса може змінити світ на краще?», «Що головніше в житті?» Про
це під емова на нашому уроці.
Словникова робота.
Зірка – 1. Самосвітне небесне тіло, що являє собою скупчення розжарених газів. 2. Перен. Про дуже видатну, прославлену людину. 3. Геометрична фігура з гострокінцевими, переважно п’ятьма виступами по колу; предмет такої форми.
«Асоціативний кущ» до слова «зірка».Які асоціації у вас викликає слово «зірка»? (Зірка – холод, сяйво, краса, блиск, зірка естради, зірка, що падає – здійснення бажань…
Короткий зміст казки " Хлопчик-зірка"
Твір О. Уайльда починається з розповіді про те, як в лютий мороз два бідних лісоруба заблукали в лісі. Раптом з неба впала надзвичайно яскрава зірка. Вони сподівалися, що це був злиток золота, але, прибувши на місце, побачили немовля з бурштиновим намистом на шиї в плащі, розшитому золотими зірками. Один із лісорубів зглянувся над дитиною і забрав його додому. Дружина лісоруба була спочатку проти нахлібника, адже їх сім’я ледве зводила кінці з кінцями, а в хаті підростали свої діти. Однак лісоруб не збирався кидати дитину напризволяще. Зрештою жінка погодилася і виховала малюка як свого сина.
Хлопчик-зірка ріс й виховувався разом з дітьми Лісоруба, їв і пив з ними за одним столом і грався разом з ними. З року в рік хлопчик гарнішав, а жителі села тільки дивувалися його красі, бо всі вони були смуглолиці й чорняві, а цей мав личко біле й ніжне, мов вирізьблене зі слонової кістки, і золоті кучері — як пелюстки нарциса, і губи — як пелюстки червоної троянди, і очі — як фіалки, що дивляться в чисту воду струмка. І був він стрункий, немов квітка в полі, де не ступала нога косаря.
Проте ця врода обернулася йому на шкоду, бо ріс він гордий, егоїстичний і жорстокий. Дітьми Лісоруба і всіма іншими сільськими дітьми він гордував, бо ж вони, мовляв, низького походження, а він — шляхетного роду, адже походить від Зірки. Йому було приємно мучити людей і тварин, старого сільського священика він теж не слухав.
Одного разу хлопчик закидав камінням жебрачку. Дроворуб дав йому ляпаса, іпривів нещасну жінку додому.а жінку відвів додому. Жінка зізналася, що вона є матір’ю їх прийомного сина. Але хлопчик не визнав її – заявив, що йому огидно навіть дивитися на неї, і вигнав. Коли він вийшов з дому до хлопчаків, які підтримували його у всіх жорстоких забавах, вони прогнали його з саду, назвавши огидним, як жаба. Подивившись на своє відображення в ставку, він побачив, що дійсно став виродком.
Довелося йому відправитися на пошуки своєї матері, щоб попросити у неї вибачення. Важко йому довелося, звірі відмовилися допомагати йому, вони пам’ятали як він їх мучив. А стражники біля воріт міста продали його старому за пляшку вина. Старий тримав його в підвалі напівголодним і три рази відправляв хлопчика на цілий день в ліс, який здавався прекрасним гаєм, а насправді був темним і дрімучим. Щоразу він давав завдання принести злиток золота, вперше білого, другий – жовтого, а третій раз – червоного золота. Три рази йому допомагав Заєць, звільнений ним з капкана, і всякий раз він віддавав знайдений злиток прокаженому, що сидів біля воріт міста. Два рази старий сильно бив юнака, а в третій раз в місті його зустріли з почестями, назвавши прекрасним Принцом.
Розгублений юнак впав у ноги жебрачці-матері, яку він побачив в натовпі, але жінка мовчала. Тоді він став просити допомоги у прокаженого, але коли подивився то побачив своїх батьків – Короля і Королеву. А
Хлопчик вимолив у них прощення і коли прийшов його час, він сам став королем. Він був благородним і справедливим правителем і «вчив усіх добру, любові і милосердю».