Оскар Уайльд «Хлопчик-Зірка». Краса зовнішня та внутрішня.

Краса… Краса зовнішня і краса душі… Роздумами про співвідношення добра і краси в житті людини просякнуті усі твори англійського письменника О. Уайльда. Письменник не раз говорив своїм дітям про те, що на кожного з них очікують різні життєві випробування, кожен може потрапити в багнюку заздрощів, жадібності, жорстокості, але справжня людина повинна вміти дивитися не тільки під ноги, а й на зірки. Зірки, які розсипав О. Уайльд в казці – це мудрі істини. Пропоную віднайти їх для себе, адже вони мають стати дороговказом для нас у житті.

Отже, продовжуємо роботу над цікавою і, на мою думку, дуже повчальною казкою О. Уайльда «Хлопчик-зірка».

Робота на повторення матеріалу

-Була зимова ніч, стояв пекучий мороз. Сніг товстою ковдрою покривав зем-лю й гілля дерев, і коли двоє бідних лісорубів продиралися крізь хащі, нав-круги, потріскуючи, ламались перемерзлі галузки, а коли вони підійшли до Гірського водоспаду, то побачили, що він нерухомо завис, бо його поцілува-ла Крижана Королева. Був такий холод, що навіть звірі й пташки не знали, як його перебути.

І ось такої морозної ночі сталося диво. З неба впала зірка, і лісоруби кину-лись на її пошуки.

Що ж трапилося далі?

(Учні ланцюжком розповідають хронологію подій, які відбувалися в казці).

• Чим визначається краса людини: її зовнішністю чи вчинками?

Те, що ми бачимо очима, дивлячись на людину (гарне обличчя, ясні очі, чарівну посмішку), називаємо зовнішньою красою. Але цього недостатньо, щоб сказати, що людина добра і гарна. Краса визначається вчинками людини, такими рисами її характеру, як милосердя, доброта, людяність. Саме це ми називаємо внутрішньою красою. З поняттями внутрішньої і зовнішньої краси ми зустрічалися на попередніх уроках.

На цьому уроці ми знову звернемося до поняття краси, постараємося зрозуміти, в чому полягає справжня краса людини. Зробимо це на прикладі казки «Хлопчик-зірка».

Слово «краса» можна поєднати з іменем англійського письменника кінця ХІХ століття Оскара Уайльда. Його називали «королем життя», і це цілком справедливо. Він любив життя, любив ту красу, що його оточувала.

Світ краси відкрив майбутньому письменникові його батько, коли ще в дитинстві будив його дуже рано, щоб показати схід сонця або, навпаки, не давав спати до півночі, щоб син побачив справжню грозу: невпинний дощ, за стіною якого нічого не видно, та спалахи блискавки, щоб почув гуркіт грому, який то набігав і розкочувався над самісінькою головою, то віддалявся, і відлуння його було чути дуже далеко.

Світ краси ще повніше відкрився Оскарові, колі він навчався в університеті. Юнакові відкрилися таємниці дорогоцінних каменів, весняних купчастих хмар, дерев, квітів, трав. З безмежною любов’ю погляд Уайльда переносився з полів і луків на художні полотна, архітектурні споруди, історичні пам’ятки. І тоді витвори людських рук змішувалися з творіннями природи в єдине ціле.

Оскар Уайльд схилявся перед красою. Гарні сади і розкішні парки Оксфорда, що ними любив гуляти письменник, пробуджували душу. Дуже любив Оскар квіти як символ вічної і незгасної краси. Вони оточували його завжди і всюди. Чи то вдома, чи то у колі друзів, а чи тоді, коли письменник прогулювався вулицями міста, у нього завжди була приколота на грудях квітка.

Назавжди в пам’яті письменника вкарбувалися слова одного з викладачів університету: «Безумство не бачити краси в ластівці. Неможливо допустити, щоб ластівки перестали ліпити гнізда».

Оскар Уайльд міг бачити красу у всьому. Він переконався, що краса облагороджує душу. Краса робить людину кращою, вищою і чистішою у своїх помислах і діяннях, багатшою духовно.

У всіх творах О. Уайльда порушена морально-етична проблема. Письменник намагається з’ясувати, що важливіше для людини – добро чи краса.

Підсумок уроку

Справжня краса – це гармонія зовнішності і душі, це живе, тепле серце, яке вміє співчувати, і прекрасні вчинки.

Справжня краса людини = душа + думки + вчинки + відповідальність +зовнішність.

• Як ви розумієте вислів "краса душі людської?"

Виконати тести - прикріпити