ТЕМА: ОМАР ХАЙЯМ як представник Середньовічної літератури.
Мета: познайомити з особистістю поета-мудреця; увести у світ його поезії; повторити відомості з теорії літератури; вчити аналізувати поетичний твір; розвивати увагу до художнього слова, образне мислення; виховувати інтерес до філософської лірики О. Хайяма.
Обладнання: портрет О. Хайяма, зображення перських мініатюр, ноутбук.
ХІД УРОКУ
I. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання
- Ґроно на тему «Гафіз» (записати на дошці).
- Переклад українською мовою вірша Гафіза (зачитати).
II. Мотивація навчальної діяльності
-Як ви гадаєте, що необхідно людині, щоб мудро прожити життя? (Провести інтерактивне опитування за рядами. учні, що збирали інформацію, оголошують результати.)
- А чи цікаво вам, які правила вважав найголовнішими вчений, поет, філософ Омар Хайям?
Він сказав про це у своєму рубаї. Читають та аналізують.
III. Вивчення нового матеріалу
1. Виступ вчителя
-Сучасник Хайяма пише: «Одного разу у місті Балсі, у палаті еміра, під час пиру за бесідою наш учитель Омар Хайям сказав: «Мене поховають у такому місці, де завжди навесні свіжий вітер буде осипати квіти плодових дерев». Через двадцять чотири роки я побував у Нішапурі, де була похована ця велика людина, і попросив показати мені його могилу. Мене привели на кладовище Хайри, і я побачив могилу біля підніжжя садової стіни, затінену грушевими та абрикосовими деревами та засипану пелюстками квітів так, що вона була майже повністю схована під ними. Я пригадав слова, почуті у Балсі, і заплакав. Ніде в усьому світі не бувало людини, подібної до нього». Так розповідають легенди про Омара Хайяма, про його мудрість, прозорливість, наближену до ясновидіння.
Він передбачав погоду, сонячні та місячні затемнення, він перевів стрілку світового годинника на дні весняного рівнодення.
Імам Хорасана, Найрозумніший муж століття, Доказ Істини, Знавець грецької науки, Цар філософів Сходу і Заходу — такими іменами називали Омара Хайяма. Про життя Омара Хайяма відомо небагато, але завдяки численним легендам, свідченням сучасників та повідомленням істориків ми можемо уявити основні етапи його біографії. Зберігся гороскоп поета, саме за ним індійський дослідник Свамі Говінда Тіртха визначив, що Хайям народився 18 травня 1048 року.
Омар Хайям народився у Хорасані, у давньому місті Нішапурі, в сім’ї ремісника, можливо, старійшини цеха ткачів, що виготовляли тканини для шатрів та палаток. Звідси і прізвище поета — Хайям, що походить від слова хайма — шатро, палатка.
Здобувши початкову освіту у рідному місті, Хайям переїжджає навчатися у Балх. Пізніше оселяється у Самарканді — науковому центрі того часу. З усіх наук молодого Хайяма найбільше захоплювала математика. У 25 років він пише перший алгебраїчний трактат — «Трактат доведень проблем алгебри», яким уславив себе як вчений. За часів правління султана Малік-шаха Хайям отримує запрошення стати наближеним султана і переселяється до Ісфахану. За одною з легенд, йому було запропоновано управляти містом Нішапуром. Але Хайям відповів: «Не хочу управляти людьми, наказувати й забороняти, а хочу весь свій розум присвятити науці на користь людям».
Хайяму належить чимало наукових робіт. До нас дійшли 8 учених праць — із математики, астрономії, філософії та медицини. Вісімнадцятирічний період життя Хайяма у Ісфахані був найщасливішим і найбільш плідним у його житті під захистом могутніх покровителів. Все змінилося зі смертю Малік-шаха. Імперія почала ділитися на окремі держави. Кошти на обсерваторію перестали надходити. Хайям переїжджає до Нішапура, здійснює паломництво до Мекки. Останні роки життя він провів на батьківщині, у Хорасані, оточений повагою кращих людей свого часу.
2. Повторення літературознавчих термінів
Рубаї Омара Хайяма — класика середньовічної східної поезії, яка і в наш час приваблює усіх поціновувачів мудрого слова.
• Хто уперше використав жанр рубаї’? (Рудакі)
• Що таке рубаї?
• Доведіть, що вірш Хайяма, прочитаний на початку уроку, відповідає особливостям жанру рубаї.
3. Читання та обговорення рубаї
Робота у групах. Завдання для кожної групи:
1. Прочитати рубаї, зрозуміти зміст.
2. Визначити теми та ідеї віршів.
3. Назвати художні засоби.
4. Зробити висновок, якою темою об’єднані ці рубаї.
Підведення підсумку.
— Обидва вірші присвячені роздумам про здатність людини впливати на своє життя, свою долю. Автор доходить висновку, що людина не має влади над власною долею, і радить змиритися з цим та мужньо, гідно сприймати усі негаразди, що готує сьогодення. Якщо у першому чотиривірші поет говорить про це прямо, то у другому — завуальовано, за допомогою яскравих образів та порівнянь. Весь світ порівнюється із ліхтарем, що підсвічується лампою-зорею, а життя людини — це лише малюнок, що вже нанесено на скло ліхтаря. Хто тримає у руках цей дивний ліхтар? Хто розмальовує його скло? Очевидно, Бог, який і вирішує, яким буде життя людини, скільки радості та горя буде відміряно на її вік.
Висновок. Тема рубаї — роздуми над впливом людини на свою долю.
Група № 2
Тема обох віршів — велике значення кохання у житті людини. Поет повторює у трьох рядках слово любов, що основа людського життя — це кохання.
У другому рубаї поет звертається до образу коханої, яка настільки прекрасна, що весь світ втрачає розум від пристрасті до неї. Дівчина ж, мабуть, забула про основу людського життя, і нікому не відповідає взаємністю.
Сповнений пристрасті ліричний герой використовує гіперболу, щоб довести всю силу свого кохання.
Висновок. Тема рубаї — значення кохання в житті людини.
Група № 3
Ці рубаї сповнені гордістю за людину, її здібності та можливості. Поет використовує антитези , метафори (смерть, зав’язана мертвим вузлом), порівняння (круг мироздания подобен перстню). Автор упевнений, що людині під силу підкоряти будь-які вершини у світі, що мета творення — це людина, яка виблискує, мов діамант, у персні світобудови. Але є таємниці, які людина розкрити не може — наприклад, таємницю смерті.
Висновок. Тема рубаї — віра у силу людини, її здібності та можливості.
Група № 4
Використовуючи гіперболу, поет хоче звернути увагу читача до своєї думки: «Життя мине швидко, треба цінувати кожну його мить, не засмучуватися, а радіти тому, що живеш на цьому світі».
Висновок. Тема рубаї — роздуми про швидкоплинність людського життя.
IV. Рефлексія.
- Які факти з життя О. Хайяма вам запам’яталися найбільше?
- Майстром якого поетичного жанру вважається Хайям?
-Які головні теми його поезій?
2. Робота з епіграфом
V. Домашнє завдання
Вивчити напам’ять рубаї, виконати ілюстрації
.png)