Тема уроку: Образи дітей (німецький хлопчик Бруно, єврейський хлопчик Шмуль), їхня дружба і взаємодопомога.
Мета: розвивати навички аналізу художнього тексту, характеристики персонажів, навички виразного читання, коментування, висловлення власних вражень та думок, розвивати навички роботи з цитатним матеріалом;
ключові — спілкування державною мовою (уміння висловлювати
думки, почуття, погляди), уміння вчитися впродовж життя (уміння постійно поповнювати словниковий запас; користуватися різними джерелами довідкової інформації);
сприяти вихованню в учнів любові до людей ,до своєї країни , повагу до історичного минулого; формувати власну громадянську позицію.
Обладнання: портрет письменника, тексти повісті, ноутбук, екран, відео «Жовта зірка»: у Чернівцях розпочали зйомки історичної кінострічки»
Тип уроку: урок вивчення та аналізу літературного твору
Очікувані результати:
Учень(учениця):
логічно і послідовно презентує в доцільній жанровій формі власні погляди, ідеї,переконання, підкріплюючи їх аргументами та наводячи доречні приклади із суспільно-історичного досвіду;
добирає і використовує необхідні вербальні та невербальні засоби для ефективної комунікації з урахуванням ситуації спілкування та комунікативних намірів, соціального і культурного контексту;
застосовує різні види критичного читання ліричних та епічних художніх текстів різних стилів;
наводить аргументи для спростування або підтвердження суджень, коментує підтекст, наводить приклади із суспільного досвіду;
творчо використовує мовні засоби, обираючи із запропонованих варіантів нестандартні рішення, виявляючи художньо-образне , асоціативне мислення.
Перебіг уроку
І. Організаційний момент
II.Оголошення теми і мети уроку
III. Актуалізація опорних знань учнів
Звернення вчителя до учнів:
Отже,наш герой вирушив досліджувати місцевість. Він побачив якусь невиразну пляму. До неї він і прямує…
IV.Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
1.Евристична бесіда
-На кого перетворилася невиразна пляма? (На хлопчика).
- Яким побачив хлопчика Бруно? ( У хлопця були босі і брудні ноги, сіра шкіра на обличчі і великі засмучені очі).
-Що розповів хлопчик Бруно після знайомства? (Хлопчина сказав, що його зовуть Шмуль ,йому 9 років, він з Польщі. Його мама була вчителькою, тому він знає німецьку мову).
-Що дивного помічає Бруно під час знайомства? (Хлопцям по 9 років, і вони народилися в один день -15 квітня тисяча тридцять четвертого року).
- Що розповів Шмуль про свою родину, про своє життя до того, як він опинився за огорожею? (Шмуль розповів, що до того, як прибув сюди, жив з мамою, батьком і братом Йосипом у маленькій квартирі над майстернею, де тато виготовляв годинники. Мама хлопця знала декілька мов. А потім вона пошила пов'язки зі спеціальної тканини й намалювала зірку на кожній із них. Кілька місяців вони носили пов'язки, а потім їх вигнали з дому. Вони жили в збудованій хатині, оточеній високим муром. Через кілька місяців солдати наказали покинути оселі, а потім їх перевезли сюди потягом).
2.Словникова робота
Гетто в період Другої світової війни — це житлові зони на контрольованих нацистами і їх союзниками територіях, куди насильно переміщували євреїв з метою ізоляції їх від неєврейського населення. Ця ізоляція була частиною політики так званого «остаточного розв'язання єврейського питання», в рамках якої було знищено близько 6 мільйонів євреїв.
Жовта зірка або Лата (також «жовтий знак» або «знак ганьби») — особливий відмітний знак, який за наказом нацистів повинні були носити євреї на підконтрольній владі Німеччини території в період Голокосту. Лати служили для того, щоб відрізняти євреїв в громадських місцях
3. Перегляд відео «Жовта зірка»: у Чернівцях розпочали зйомки історичної кінострічки»
https://www.youtube.com/watch?v=D2kTJyGhXzA
4. Продовження бесіди з учнями:
-Як пояснив Шмуль, чому за огорожею всі носять смугастий одяг? (Хлопчик пояснив, що їхній колишній одяг забрали солдати).
-Що робить Бруно для свого нового друга? (Приходить до нього майже щодня, інколи приносить їжу. А ще він хоче перелізти через огорожу, щоб разом погратися,бо їхня дружба дуже дивна, вони ніколи не гралися. А Шмуль відповів, що вони гратимуться, якщо його звідси колись випустять).
Батько Бруно пропонує родині повернутися до Берліну. І цю новину Бруно повинен сказати Шмулю. Але Шмуль, мабуть, і не осягнув того,що каже йому Бруно, бо був надто засмучений.
- Що трапилося з хлопчиком? (Шмуль розповів, що зник його батько. Він пішов на роботу з кількома іншими чоловіками, й жоден із них не повернувся).
-Яка блискуча ідея прийшла в голову Бруно? (Якщо він мав би смугасту піжаму, то за огорожею його б ніхто не впізнав і не покарав. Це була б їхня остання пригода перед від’їздом Бруно. Шмуль знав місце, де міг дістати піжаму).
-Чи тільки погратися хоче Бруно? (Ні, він хотів допомогти Шмулеві знайти його батька).
5. Звернення вчителя до учнів:
Отже, наступного ранку сталася справжня пригода: Бруно перевдягнувся, а свій одяг поклав під огорожею. Тепер він нічим не відрізнявся від тих, хто жив в таборі.
6. Стратегія «Перевтілення»
Розкажіть від імені Бруно, як він опинився за огорожею, що побачив, що відчув?
7. Продовження бесіди
-Що здається дивним Бруно? (Досі він думав, що всі хати тут населені щасливими родинами, що хлопці й дівчата, які тут жили, збираються групами, граються. Але люди тут здавалися неймовірно сумними, були жахливо худими, з поголеними головами. Солдати кричали на них і знущалися).
-Як ви гадаєте, чому хлопець був здивований тим, що він побачив в таборі? (Тому що він жив у великому домі, де були слуги. Він не голодував, у нього був чистий хороший одяг, він грався, спілкувався з сестрою, ходив до школи, міг зайнятися улюбленими справами. Він не знав, що може існувати інше життя).
Узагальнення вчителя
Від початку історії і до кінця Бруно не розуміє, що відбувається щось страшне. Тому він і думає, що люди з протилежної сторони огорожі живуть в своїх хижках сім’ями щасливо, діти грають футбол чи якісь інші ігри. Він не може зрозуміти, чому одні люди з цієї сторони огорожі, а інші ‒ з іншої, і що з того, що вони євреї. Він пригадує свій прекрасний будинок, в якому він жив, одяг, у який звик одягатися… і не знає про те, що десь може бути по-іншому. Все інше, не таке, як у нього, дивує хлопчика. І в тому немає його вини, адже його просто привчили до такого. Він – це він, його не треба порівнювати ні з ким. Так автор доносить, мабуть, найголовнішу думку твору ‒ несвідомість більшості німецького населення щодо антилюдяності гітлерівського режиму. Їм просто насаджували думку про винятковість їхньої країни, їхньої національності, них самих. А діти ще малі, вони не вміють аналізувати. Вони сприймали те, що бачили, що їм давали, і не вважали це чимось неправильним. Хоча… певні відчуття на якомусь інстинктивному рівні все-таки були.
Зараз, діти , ми підходимо до останніх сторінок твору, дуже трагічних.
-Чи вдалося дітям знайти батька Шмуля? (Ні).
-Чому Бруно не зміг повернутися додому? (Всіх людей у смугастих піжамах у цій частині табору солдати зігнали докупи, Бруно зі Шмулем сховалися в центрі, де їх було не видно. Потім усіх заштовхнули до довгої кімнати. Шмуль притиснувся дуже близько до Бруно й подивився на нього переляканим поглядом).
-Які слова наостанок говорять хлопці один одному? (Бруно каже, що йому шкода, що вони не знайшли Шмулевого тата і що він, Шмуль – його найкращий друг. Шмуль нічого не встиг сказати, він просто взяв Бруно за руку)
-Чи здогадалися хлопчики, яка доля їх чекає? (Ні, Бруно думав, що людей хотіли вберегти від холодного дощу в цій теплій кімнаті).
-Що сталося з родиною Бруно? (Гретель повернулася до Берліна з матір'ю й багато плакала, бо їй дуже не вистачало Бруно. Батько довго не зміг зрозуміти, куди зник його син, поки не побачив місце, де син залишив свій одяг, і підкоп під сіткою на територію табору).
-Чи залишився батько Бруно комендантом табору? (Ні, коли він зрозумів, що сталося з його сином, йому було вже байдуже, що буде з ним самим, тому коли прийшли інші солдати, й батькові Бруно було наказано піти з ними, він пішов, не нарікаючи й майже з радістю).
V. Підбиття підсумків уроку
1.Робота над характеристикою хлопчиків
Стратегія «Кола Вена»
VI. Узагальнення матеріалу
1.Заключне слово вчителя
Прагнучи допомогти Шмулеві знайти батька і надівши «смугасту піжаму», принесену товаришем, Бруно перелізає через огорожу табору й зникає в страшному горнилі печі, яка стає символом знищення цілого народу. Піч як архетип зла у німецьких казках перетворюється в повісті Дж. Бойна на втілення реального вселенського зла – Голокосту.
2. Рефлексія
Урок для мене пройшов (вибрати визначення):
Творчо, активно, повільно, цікаво, швидко, емоційно, душевно, недаремно, результативно.
VII. Домашнє завдання:
Написати есе на тему «Чи потрібно читати твір Д. Бойна «Хлопчик у смугастій піжамі» дітям?
.png)