Конструктор уроків
Вчені припускають, що перші редакції «Пісні» могли існувати ще в усній формі, а багаточислені жонглери-співаки доповнювали її новими подробицями та сюжетними лініями.
1

« Репортаж з місця подій»
Ми ведемо репортаж з місця бою між франками та сарацинами. Ось виїжджає на гору Турпен – архієпископ. Він звертається з промовою до французів . першим кидається назустріч сарацинам на своєму вірному коні Роланд. Він тримає в руках спис.
У Ронсевальській ущелині франки б’ються на смерть, але мало їх лишилося! Порідішали і лави сарацинів. Сам король Марсілій іде в бій. Чотирьох перів Франції знищив він. А хто це так мчить на Мирсилія? Це Роланд вихором налетів на нього , вдрузки розбив його щит і по лікоть відрубав Марсилію праву руку.
Там далі ми бачимо Олівера. У нього меч по саме руків’я у крові. Він хоче витерти меч об траву, опускає додолу руку, і цієї ж миті його ворожий клинок полоснув по очах. Осліп Олівер! Та він не здається! Навпомацки бере руків’я меча і спрямовує коня у самий вир битви. Що він робить? Чуємо як Олівер кличе свого друга Роланда на допомогу, але не встигає Роланд. Мертвим падає Олівер на руки Роланда.
Та ось від ворожого війська відділяється воїн і швидко їде назустріч Роланду. У схватці перемагає француз. Звернімо увагу на сміливого Турпена. Він своїм мечем намагається вбити якомога більше ворогів. Але навіть нам з вами видно, що вороже військо набагато численніше. Що це? Ми бачимо як падає поранений Турпен ….
Ми бачимо і смерть самого Роланда. Він хоче знищити свій меч, щоб той не дістався ворогам. Але йому це не під силу. Він кладе меч і ріг на землю і лягає на них. Що це означає?
Та не хоче Роланд, щоб навіть зброя дісталася ворогам.
2

Знайди негативні сторони у вчинках персонажів. Запиши в поле для вводу.
3

Граф Роланд, племінник Карла Великого, уособлює у собі мужність, доблесть, відвагу. Він, відданий васал, заради свого сюзерена готовий на все. Роланд віддає своє життя у бою, ні на хвилину не замислюючись над можливістю іншого вибору. Граф тричі відмовляється сурмити, тобто просити допомоги у Карла, гордість не дозволяє йому зробити це. І звук рога Оліфанта почується лише тоді, коли надії на власні сили буде зовсім мало. Приголомшує сцена, що змальовує Роланда, який сурмить у ріг вдруге. Сила страждання, болю за загиблих товаришів втілюється у максимальному напруженні героя, у якого «з уст... пішла червона кров, а в голові виски аж затріщали». Автор поеми постійно підкреслює, що Роланд — справжній рицар: він жив, як рицар, і помер, як герой. Навіть Бог визнає достоїнства Роланда: він забирає його в рай, незважаючи на такі недоліки героя, як гордість та самовпевненість.
Французький король Карл, що наділяється епітетом Великий, уособлює в собі ідею державної єдності та християнської віри. Карл — добрий до своїх воїнів, прямий та благородний, трохи наївний (слухає Ганелона і не йде одразу на допомогу Роланду, чуючи звуки Оліфанта). Карл горює, бачачи загибель франків, дорікає собі, що не зміг урятувати своїх воїнів.

Які якості характеру мали визначати справжнього рицаря?
4
Образна система
Мабуть, не помилюся, коли скажу: зрада - найстрашніше з того, на що здатна людина. Зародилася вона на зорі людського життя й існувала в усі часи і в усіх народів. Зрадники бувають різними, як і плата, за яку вони це роблять. Іуда зрадив Христа за тридцять срібних монет… Брут — Цезаря… Хтось зрадив друга, кохання, батьків, батьківщину… Для чого люди це роблять? Що рухає їхніми вчинками? Чи можна протистояти зраді?На ці та багато інших питань людство шукає відповіді, але знайти їх дуже важко.
З давніх-давен ця тема звучала в народних піснях, думах, сказаннях, легендах, переказах. Значне місце вона займала й на сторінках літературних творів. Є вона і в середньовічній «Пісні про Роланда».
«Був Ганелон, якого діло — зрада...»
«Та й защеміло ж серце в Ганелона!
Він роздягається з кожуха з кун,
Стає в однім каптані із атласу.
Блискучі очі, гордий вид у нього,
Широкі груди, благородне тіло,
А гарний — не надивляться всі пери».
«Коли мені дасть бог звідтіль вернутись,
Я наварю тобі за те такого,
Що вистачить і до кінця життя».
«Граф Ганелон почув Роландів сміх:
Він мало що не тріс зі злості-гніву,
Він мало що ума був не позбувся».
«Король велів зловити Ганелона...
А там ланцюг закинули на шию,
Сковали, наче дикого ведмедя,
І посадили на погану шкапу».
«Там Ганелона люта смерть спіткала».
«Як кожний зрадник, Ганелон вмирає.
Нехай він зради більш не похваляє!»
Завдання: охарактеризувати Ганелона за цитатою.

Рефлексія від 16 учнів
Сподобався:
Так: 14
Ні: 2
Зрозумілий:
Так: 14
Ні: 2
Потрібні роз'яснення:
Ні: 14
Так: 2