Образ Тев’є-молочара

Пропоную переглянути урок, пригадати вивчене

Завдання

«Тев’є-молочар» – твір про життя єврейського народу в першому десятилітті ХХ ст.

Головний герой твору -Тев’є-молочар

• Вірить у Бога й покладається на нього у всіх своїх справах, хоча інколи дорікає йому за ті випробування, які він йому посилає; ставить йому «незручні запитання».

• Тев’є за свої послуги просить мало й щиро радіє з того, що його високо цінують; думає, як не шокувати дружину відмовою від пропозиції м’ясника; з розумінням ставиться до вибору дочок.

  Цитати, що характеризують головного героя

  як філософа, що стійко тримає удари долі,

  та життєрадісну людину

  • «Поговоримо краще про що-небудь веселіше: що чувати з холерою в Одесі?»

  • «Дивна річ, чим більше горя, тим кращі надії, чим більше злиднів, тим палкіші сподівання».

  • «Трохи свого горя, не прогнівати бога, а трохи горя всього загалу — погані часи!»

  • «Бо кажіть що хочете, але ніж мати стільки горя від своїх дочок, як оце Тев’‎є має, то чи не в тисячу разів краще лежати в домовині?»

  • «Бо все, що землею вкрито, слід, як то кажуть, забути, а поки живеш на світі, не можна зректися усього земного».

  • «Розум і каяття — ці дві речі завжди приходять занадто пізно».

  • «Міняючи місце — міняєш долю...»

  • «Як каже цар Соломон: людина подібна до тварини, забуває, що скільки б вона не жила, а вмерти однаково доведеться...»

  • «Людина не бере сама, а як захоче взяти, їй дають по руках...»

  • «людина подібна до столяра: столяр живе, живе і помирає, і так само людина живе і помирає».

  • «Але «життя і смерть у руці божій»,— коли бог хоче покарати людину, він позбавляє її розуму».

  • «Найкращому коневі потрібен батіг, найрозумнішій людині — порада».

  • «Люблю Всевишнього, бо він прислухається до мого голосу й благання, жаліє мене, коли мене оточують з усіх боків злидні, скрута, горе, напасті: то здохне корова посеред білого дня, то принесе лиха година небораку родича, як от Менахем-Мендла з Єгупця, який забирає останню копійку, і вже думаєш «у хвилину розпуки», що кінець світу, «всі люди облудні»,— ніде на світі немає правди. Що робить Господь бог? Він подає Лейзер-Волфові думку, щоб той посватався до моєї Цейтл, не правлячи ні посагу, ні вбрання».

  • «На дурничку нічого нема! Ти, корово, хочеш жувати — йди, тебе видоять, давай молоко, годуй бідняка з його жінкою і дітьми! Ти, конику, хочеш набити пельку — біжи щоразу з глечиками до Бойберика і назад! Так само й ти, людино, хочеш мати шматок хліба — йди працювати.»

  • ««Суєта суєт» — не в грошах щастя. Сьогодні так, завтра інак, аби живі були».

  • ««Коли нема муки, нема й науки»,— тобто наука лежить у скрині, а мудрість — у кишені.»

  • «Людина слабкіша за муху і міцніша від заліза.»

  • «Не мають цілих штанів, а вчитися їм хочеться».

  • «Добрий товар сам себе хвалить».

  • «А вродливе обличчя — це ж ви самі кажете,— половина посагу».

  • «Владико небесний! Як розумно ти правиш своїм світом. Ось ти створив Тев’‎є і створив, приміром, коня, і обидва вони мають однакову долю на цьому світі. От хіба тільки те, що у людини є язик і вона може поговорити, висловити все, що наболіло на серці, а кінь, бідолашний, що? Німе, прости господи, створіння.»

    Цитатна характеристика Тев'є

    Висловлювання	Риси характеру
    «Що таке єврей і неєврей?.. І чому Господь бог створив євреїв і неєвреїв?.. А коли господь бог уже створив євреїв і неєвреїв, чому вони такі відокремлені одне він одного, чому ненавидять одне одного?»	Схильність до аналізування, філософських роздумів
    ««Суєта суєт» — не в грошах щастя. Сьогодні так, завтра інак, аби живі були»	Розуміння справжніх цінностей у житті людини
    «У нього дуже порядний батько, а дід... був неабиякою людиною, дні і ночі сидів над книгами, дарма що сліпий, і вивчав Тору»	Поважає вченість, порядність; цінує родинні зв’‎язки
    «Гроші, братику, треба... заробити кривавим потом, мозолі натерти!»	Чесний, розуміє, що тільки наполегливою працею можна здобути добробут
    «Розум і каяття — ці дві речі завжди приходять занадто пізно»	Мудрий, розуміє свої помилки, самокритичний, картає себе за довірливість і прагнення «легкого хліба»
    «Головне — людина, тобто щоб людина була людиною»	Гуманіст
    «Дурниці... їсти, хіба це головне? Багатій не їсть червінців, а бідняк не їсть камінців»	розуміє значення духовності
    «Де сказано, що я повинен жили з себе висотувати, щоб заробити на рідкий крупник, на куліш з картоплею, а вони, оті єгупецькі багатії, мають розкошувати на дачах, за холодну воду не беручись, об’‎їдатися смаженими качками, смачними книшами, млинцями й вергунами? Хіба я не така ж людина, як вони?»	Має почуття справедливості
    «Що це за балачки: вони дали одне одному слово, що поберуться?»	Дещо консервативний, дотримується традицій минувшини, коли батьки вирішували долю дорослих доньок; не розуміє, як це молоді самі дійшли згоди
    «Ось послухайте, як Тев’‎є викручується зі скрутного становища»	Кмітливий і хитрий, не хоче засмучувати дружину, тому придумує сон про те, що предки самі назвали нареченого для Цейтл

  Висновок

  Кожен із героїв шукає своє щастя, але бачить його по-різному. Старша сестра відмовляється від заможного життя заради коханого чоловіка, друга — через кохання закінчує життя самогубством, інша — зраджує віру, а наймолодша, відповідно до віянь нового часу, обирає сите, заможне життя без любові.

  Простий, на перший погляд, твір, насправді порушує глобальні проблеми філософського, морально-етичного та психологічного характеру. Усі вони актуальні для головного героя та його родини, про що свідчать розлогі міркування Тев’‎є та його незримий діалог зі Святим Писанням. Його устами, безперечно, говорить сам автор.

  Трагічна історія єврейської сім’ї змушує нас задуматися про своє життя і про те, як ми його сприймаємо.

«Знаєте, що я вам скажу. Коли бачиш перед собою смерть … Марнота марнот, дурниця і нісенітниця!»

«А що таке єврей і не єврей? ... Чому мусять ненавидіти один одного?..»

«Росте в лісі дуб …  Навіщо голому дереву в лісі стирчати?»

«Коли вже немає сліз – пора сміятись. Що ще залишається робити?»

Для допитливих

Запишіть у зошит та виконайте у вільному полі

Узагальнюємо!

Повість Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар» сповнена оптимізму та доброти, хоч і зображує важке життя Тев’є і його родини. У монологах головного героя є місце і дотепним жартам, і кумедним містечковим історіям. Молочар розмірковує над невеселими проблемами, з якими йому випало зіткнутись, однак не скаржиться на долю. На власному прикладі він показує, що треба з гумором ставитися до складнощів, уміти бути вдячним за ті щасливі моменти, які є в житті кожної людини, а якщо вже не вистачає сліз — сміятися.