
Зараз існує таке поняття як « кафкіанство». Це своєрідний стиль людського життя, подібний до життя письменника Ф. Кафки
Ежен Йонеску якось писав: «Провідною темою творчості Кафки є людина, яка загубилася в лабіринті та не має дороговказної нитки. Однак, якщо людина більше не має дороговказної нитки, то лише тому, що більше не бажає її мати. Звідси — її відчуття провини, страху й абсурдності історії».
«Кафка говорить образами, тому що мислить образами», — пише друг і біограф письменника Макс Брод. Метаморфоза у Кафки — це теж біль і страждання, але дороги назад, у людську сутність, у героя Кафки немає: врятувати його нікому, тому що по суті його ніхто не любить, заради нього ніхто не жертвуватиме собою.

Перетворення людини на комаху, чудовисько.Перевтілення Грегора в комаху – яскрава метафора відчуження людини від усього світу. Втративши людську подобу,герой опинився за межами людського існування. Він автоматично був позбавлений права займати в суспільстві навіть найнижчий щабель, і навіть у своїй родині він не міг претендувати на будь-яке «людське» місце (з часу перевтілення Грегор постійно знаходився під замком у своїй кімнаті, не обідав із сім’єю за столом, не проводив час за розмовами із ріднею...

