Німецьке Просвітництво та його вплив на розвиток Європи. Віхи життя та значення діяльності Йоганн Вольфґанґ Ґете для світової культури. Історія створення трагедії «Фауст». Особливості композиції. Проблематика.

Бліц-опитування

1. Що таке Просвітництво?

2. Які ідеї були головними для мислителів XVIII століття?

3. Назвіть представників німецького Просвітництва.

4. Чи знаєте ви твори Ґете?

5. Які філософські питання вас хвилюють сьогодні?

🏛️ Мінілекція Німецьке Просвітництво: ідеї та діячі

Перегляньте відео.

XVIII століття ввійшло в історію як доба Просвітництва, або «Доба розуму», — епоха змін і оновлення, які стосувалися релігії її політики, освіти її виховання, культури її мистецтва, науки її техніки.

Назва доби — Просвітництво — походить від слова «світло». Французькою мовою це Siècledes Lumières — дослівно «століття світла». Назва доби закріпилася після виходу статті німецького філософа Іммануїла Канта «Відповідь на запитання: що таке Просвітництво?» (1784).

Просвітники вважали, що «розум» може допомогти людині зрозуміти і змінити як суспільний лад, так і саму себе. А наукове пізнання стимулюватиме прогресивний розвиток і просування з темряви невігластва до царства розуму. Характерна особливість наукової думки Просвітництва — необхідність практичного використання досягнень науки в інтересах промислового й суспільного розвитку. Такі ідеї обговорювалися не лише у наукових трактатах, а й у художніх творах — поетичних, прозових.

Європейська культура того часу породила величезну кількість романів і трактатів, у яких зображувалося омріяне перетворення світу за законами розуму і справедливості. Тому XVIII століття можна назвати «золотою добою утопії».

Просвітництво — широка ідейна течія, представники якої — вчені, філософи, письменники, — з позиції розуму переглядали всі сфери життя людства.

Раціоналізм — філософський напрям, що визнає розум основою пізнання й поведінки людей.

Просвітницький рух розвивався в різних країнах неоднаково. Становлення Просвітництва в кожній державі було пов’язане з її політичними, соціальними та економічними умовами, а також із національними особливостями.

Зародилося Просвітництво в Англії наприкінці XVII ст. У XVIII ст. центром просвітницького руху стала Франція. Період пізнього Просвітництва (кінець XVIII — початок XIX ст.) пов’язаний із Німеччиною. Якщо в Англії просвітники прагнули побудувати нове суспільство після Англійської буржуазної революції, у Франції — підготувати суспільство до буржуазної революції, то в економічно відсталій та роздрібненій Німеччині про це не могло бути й мови. Першочерговим завданням німецьких просвітителів поставала боротьба за національне об’єднання, що вдалося зробити лише за часів правління канцлера О. Бісмарка у другій половині XIX ст.

Німецьке Просвітництво пов’язане з іменами видатних письменників і мислителів. Його виникнення завдячує філософії Готфріда Вільгельма Лейбніца (1646—1716), провідного німецького філософа, логіка, математика, фізика, мовознавця та дипломата. Лейбніц переконував, «що найкращий із можливих світів» обов’язково розумний і гармонійний.

Центральна постать німецького Просвітництва — Готгольд Лессінг (1729—1781), теоретик мистецтва, поет і драматург, театральний критик, який створив тираноборчу трагедію «Емілія Галотті». Першим переклав твори Лессінга українською мовою Іван Франко.

До покоління старших просвітників належав філософ і письменник Йоганн Готфрід Гердер (1744—1803). Гердер підкреслював роль почуттів у житті людей та стверджував самобутність національної культури та мови. Його основний твір «Ідеї до філософії історії людства» (1784—1791) став першою ґрунтовною класичною працею, з якою Німеччина вийшла на арену світової історико-філософської думки.

У формуванні ідей Просвітництва важливу роль відіграв видатний німецький філософ Іммануїл Кант (1724—1804), який вважається родоначальником німецької класичної філософії. Канту належить вислів: «Дві речі наповнюють душу все новим та зростаючим захопленням і благоговінням, щочастіше і щотриваліше я про них розмірковую: зоряне небо наді мною і моральний закон у мені».

Виконайте тести.

1. Яка основна ідея Німецького Просвітництва?

   А) розвиток мистецтва та літератури;

   Б) пошук істини через розум і освіту;

   В) підкорення природи через технології;

   Г) релігійне відродження.

2. Хто з діячів Німецького Просвітництва написав трагедію «Фауст»?

   А) Іммануїл Кант

   Б) Йоганн Вольфґанґ Ґете

   В) Фрідріх Шиллер

   Г) Готгольд Лессінг

3. Який твір Готгольда Ефраїма Лессінга вважається важливим для Німецького Просвітництва?

   А) "Фауст"

   Б) "Натан Мудрий"

   В) "Роздуми про освіту"

   Г) "Критика чистого роздуму"

4. Який філософ Німецького Просвітництва розробив концепцію категоричного імперативу?

   А) Йоганн Готфрід Гердер

   Б) Іммануїл Кант

   В) Фрідріх Шиллер

   Г) Готгольд Лессінг

5. Яка риса характерна для літератури Німецького Просвітництва?

   А)романтизм і емоційність;

   Б) раціоналізм і моральна глибина;

   В) сатиричність і критика суспільства;

   Г) містицизм і символізм.

Віхи життя Йоганна Вольфґанґа Ґете

Перегляньте відео.

Створіть та запишіть хронологічну таблицю життя та творчості Й.В.Ґете

Значення для культури:

• Засновник німецької літературної мови

• Поєднав науку, мистецтво, філософію

• Вплинув на романтизм, класицизм, модернізм

📘 Історія створення «Фауста»: ключові етапи

🌟 Особливості твору

• Філософська глибина: Ґете досліджує межі людського пізнання, моральний вибір, природу добра і зла.

• Жанрова багатогранність: трагедія, драматична поема, філософський трактат, містерія.

• Міф і реальність: сюжет базується на легенді про історичного Фауста XVI століття — лікаря, алхіміка, спіритуаліста.

• Особистий контекст: Ґете повертався до твору в моменти життєвих криз — хвороби, втрати, самотність

Трагедія "Фауст" Йоганна Вольфганга Гете - це складний філософський твір, що досліджує пошук сенсу життя, людські вади, помилки та прагнення до кращого.

Трагедія є не лише історією життя головного героя, а й узагальненим образом людства, що шукає істину, пізнає світ та себе. Основні теми твору включають пошук сенсу буття, конфлікт між добром і злом, роль знань та досвіду, а також значення праці та творчості для людського щастя.

🧩 Особливості композиції

• Структура:

  • Присвята

  • Пролог у театрі

  • Пролог на небі (угода між Богом і Мефістофелем)

  • Перша частина — 25 сцен, лірична, драматична, емоційна

  • Друга частина — 5 дій, філософська, алегорична, абстрактна6

• Жанрові риси:

  • Трагедія, філософська поема, драма для читання

  • Поєднання лірики, епосу, сатири, містики

• Композиційні особливості:

  • Багатошаровість

  • Символізм

  • Відсутність чіткої театральної структури

    🔍 Проблематика трагедії

• Філософські питання:

  • Сенс життя і пізнання

  • Вічна боротьба добра і зла

  • Людська слабкість і велич

• Моральні дилеми:

  • Угода з дияволом — спокуса чи пошук?

  • Відповідальність за вибір

  • Кохання і жертва (Маргарита)

• Соціальні теми:

  • Влада, гроші, наука, культура

  • Людина як творець і руйнівник

• Фінал:

  • Душа Фауста врятована — людина, яка шукає, заслуговує на спасіння

Рефлексія.

Сенкан

Скласти сенкан до образу Фауста

📝 Домашнє завдання

• Прочитати уривки з «Фауста» (перша частина)

• Дібрати цитати для характеристики головних героїв - Фауста та Маргарити.