Невідкладна медична допомога під час пологів поза лікувальним закладом

Інструктивна карта практичного заняття№1

Тема: «Невідкладна медична допомога під час пологів поза лікувальним медичним закладом».

Студент повинен знати:

1. Клінічний перебіг пологів.

2. Алгоритм ведення пологів поза лікувальним закладом.

3. Оформлення медичної документації.

Студент повинен вміти:

1. Оцінювати стан роділлі.

2. Проводити зовнішнє акушерське обстеження.

3. Визначати й оцінювати характер пологової діяльності.

4. Підрахунок та оцінювання переймів.

5. Вислуховувати та оцінювати серцебиття плода.

6. Приймати пологи на фантомі.

7. Вести активно третій період пологів.

8. Перевіряти ознаки відокремлення посліду.

9. Оглядати послід на цілість.

10. Оцінювати крововтрату під час пологів.

Література:

Назарова І.Б. Невідкладні стани в акушерстві: навчальний посібник - К.: Медицина, 2018 – с.8-24

1. Хміль С.В. Акушерство. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2018 - с.157-200

2. Назарова І.Б. Медсестринство в акушерстві. – К.:Медицина, 2019 – с. 42-57

Опрацюйте теоретичний матеріал. Заплануйте на повторення 40 хвилин.

Тема: Невідкладна медична допомога під час пологів поза лікувальним закладом

Актуальність теми

Медична сестра може зіткнутися з будь-яким періодом пологового акту: розкриття, зганяння, послідовим і раннім післяпологовим періодом. Медсестра повинна уміти діагностувати періоди пологів, оцінити їх фізіологічний або патологічний перебіг, з’ясувати стан плода, вибрати раціональну тактику ведення пологів й раннього післяпологового періоду, провести профілактику кровотечі в послідовому і ранньому післяпологовому періоді, уміти надати акушерську допомогу при головному передлежанні.

Медсестра на виклику повинна виконати такі дії:

1. Вирішити питання про можливість транспортування породіллі в пологовий будинок.

2. Оцінити дані загального й акушерського анамнезу: кількість вагітностей і пологів в анамнезі, їх перебіг, наявність ускладнень. Перебіг даної вагітності: загроза переривання вагітності, загальне збільшення ваги, динаміка артеріального тиску, зміни в аналізах крові (за даними обмінної карти) і дані загального об’єктивного дослідження.

3. Оцінити період пологів: початок переймів, їх регулярність, тривалість, інтенсивність, болючість. Провести 4 прийоми зовнішнього обстеження і визначити висоту стояння дна матки, положення й позицію плода, характер передлежачої частини і її відношення до площини входу в малий таз (рухома над входом в таз, фіксована малим сегментом, великим сегментом у вході в таз, у порожнині малого таза, на тазовому дні). Провести аускультацію плода.

4. Оцінити характер виділень: наявність кров’яних виділень, підтікання навколоплідних вод, наявність у них меконію.

5. При необхідності провести вагінальне дослідження.

6. Поставити діагноз пологів: перші або повторні, термінові або передчасні, або ті, що запізнилися, період пологів - розкриття, зганяння, послідовий, характер вилиття навколоплідних вод - передчасне, раннє, своєчасне, ускладнення вагітності і пологів, особливості акушерсько-гінекологічного анамнезу, супутня екстрагенітальна патологія

ВЕДЕННЯ НОРМАЛЬНИХ ПОЛОГІВ

Нормальні пологи – це одноплідні пологи зі спонтанним початком та прогресуванням пологової діяльності у терміні вагітності 37-42 тижні у потиличному передлежанні плода, перебіг яких відбувався без ускладнень протягом усього періоду пологів, при задовільному стані матері та новонародженого після пологів.

Якщо пологи у вагітних високої групи ризику (з патологією вагітності або соматичною патологією) мають нормальний перебіг, необхідно використовувати рекомендації даного клінічного протоколу, щодо ведення пологів у цієї групи жінок, за умови закінчення пологів без ускладнень - такі пологи вважаються нормальними.

Принципи ведення нормальних пологів:

• визначення плану ведення пологів та обов’язкове поінформоване узгодження його з жінкою/сім’єю

• заохочення емоційної підтримки роділлі під час пологів (організація партнерських пологів);

• моніторинг стану матері, плода та прогресування пологів;

• використання партограми для прийняття рішення щодо перебігу пологів, а також необхідності та об’єму втручань;

• широке використання немедикаментозних засобів для знеболення пологів;

• заохочення жінки до вільного пересування під час пологів та забезпечення можливості вільного вибору положення для народження дитини;

• оцінка стану дитини при народженні, забезпечення контакту «шкіра-до-шкіри» між матір’ю та новонародженим, прикладання до грудей матері за появи пошукового та смоктального рефлексу;

• профілактика післяпологової кровотечі, що зумовлена атонією матки, шляхом використання методики активного ведення третього періоду пологів.

Приймання нормальних пологів:

Жінка сама вибирає для себе зручне положення. Найбільш фізіологічним є положення сидячи або лежачи на боці

1. Жінка займає це положення в пізній потужній фазі (голівка врізується, потуги з’являються самостійно);

2. Після самостійного народження голівки її захоплюють обома руками за висково-щічні ділянки та обережно підтримують, щоб вона не звисала;

3. Плечі самостійно роблять внутрішній поворот,голівка в цей час сама повертається обличчям до стегна протилежного позиції;

4. Коли поворот голівки відбувся, направляємо плід дещо вниз, переднє плече підходить під лоно та фіксується;

5. Голівка лежить на одній руці, іншою рукою через пелюшку знімаємо тканини промежини з заднього плеча. Народжується заднє, потім переднє плече.;

6. Вказівні пальці обох рук заводимо дитині під пахви. Народжується весь тулуб.;

7. Кладемо дитину на живіт матері, швидко просушуємо шкіру пелюшкою;

8. Кладемо дитину на підігрітий, вкритий пелюшкою лоток.

ВИЗНАЧЕННЯ ОЗНАК ВІДДІЛЕННЯ ПЛАЦЕНТИ

Мета: своєчасно діагностувати можливі відхилення від нормального перебігу третього періоду пологів та надати адекватну допомогу породіллі.

Спостереження за роділлею ведеться протягом перших 30 хвилин після народження дитини.

Існують такі зовнішні ознаки відділення плаценти:

1. Ознака Шредера. Якщо плацента відділилась, матка подовжиться та відхилиться вправо.

2. Ознака Альфельда. Якщо плацента відділилась, зовнішній відрізок пуповини подовжиться, затискач на ній опуститься у лоток

3. Ознака Кюстнера-Чукалова. Якщо плацента відділилась, при натисканні ребром долоні над лоном зовнішній відрізок пуповини не втягується. Тільки після того, як з’явились ознаки, що говорять про самостійне відділення плаценти, жінці пропонують потужитись, щоб послід виділився.

4. Ознака Довженка. Під час глибокого вдиху і видиху у разі відшарування плаценти пуповина не втягується і не опускається.

На малюнку показано, як треба виводити зі статевої щілини плодові оболонки, щоб вони не обірвалися та не залишилися в матці.

Якщо послід самостійно не виділяється, а ознаки відділення плаценти є, треба негайно приступити до зовнішніх прийомів виділення посліду.

АКТИВНЕ ВЕДЕННЯ ТРЕТЬОГО ПЕРІОДУ ПОЛОГІВ

(

Мета: профілактика кровотечі під час пологів.

Послідовність дій:

Активне ведення третього періоду пологів проводять лише у випадку поміркованої письмової згоди роділлі.

1. Протягом 1 хвилини після народження дитини внутрішньом’язово ввести жінці 10 ОД окситоцину;

2. Перетиснути пуповину біля статевої щілини затискачем та тримати його в правій руці;

3. Покласти ліву руку над лобком і утримувати матку, відтискаючи її від лона;

4. Дочекатись першого скорочення матки (через 2-3 хв. після введення окситоцину);

5. Одночасно зі скороченням матки запропонувати жінці потужитись і дуже обережно потягнути за пуповину донизу (тракція). Другою рукою в цей час відтискати матку від лона (контртракція);

6. Якщо плацента не народилась, почекати 30-40 с до появи іншого скорочення матки і повторити процедуру (тракцію);

7. Якщо плацента народжується, утримувати її двома руками і обережно повертати, щоб скрутилися і не обірвались оболонки;

8. Уважно оглянути послід на цілість.

   При відсутності народження плаценти протягом 30 хв. при адекватном знеболюванні треба провести ручне відділення плаценти та виділення посліду.

ОГЛЯД ПОСЛІДУ НА ЦІЛІСТЬ

Мета маніпуляції: необхідно переконатись у наявності всіх часточок плаценти та плодових оболонок.

Огляд посліду проводиться відразу після його народження.

Техніка проведення:

- Плаценту кладуть материнською поверхнею догори, протирають від крові та оглядають плацентарну тканину (не повинно бути дефекту часточок її)ю

- Плаценту кладуть плодовою поверхнею догори, оглядають її та оболонки (не повинно бути обірваних оболонок та зяючих судин).

- Після огляду плаценту вимірюють сантиметровою стрічкою та зважують.

- Дані заносять в історію пологів

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОЦІНКА КРОВОВТРАТИ ПІД ЧАС ПОЛОГІВ

Мета маніпуляції: чітко знати крововтрату, якої зазнала породілля та вчасно поповнити її.

1. Відразу після народження дитини під таз жінки підкласти стерильний ниркоподібний лоток;

2. Зливати кров у градуйований циліндр по мірі наповнення лотка; кількість втраченої крові визначається:

• до народження посліду;

• під час народження посліду;

• протягом раннього післяпологового періоду (2 години)

3. Пелюшки, просякнуті кров'ю, зважуємо та віднімаємо вагу сухої пелюшки; отриману різницю додаємо до маси крові у мірному посуді;

4. Співставляючи масу втраченої крові та масу тіла жінки відзначаємо відсоток крововтрати:

• фізіологічна крововтрата не повинна перевищувати 250 мл;

• максимально допустима крововтрата - 0,5% маси тіла жінки, але не більше 400 мл крові.

Після повторення теоретичного матеріалу для перевірки знань пройдіть тест з 20 питань ( посилання на тест дивись у чаті заняття №1). Заплануй на тестування 30 хвилин.

Критерії оцінювання результатів тестування

"5" - вірні відповіді складають 85-100%

"4". - вірні відповіді складають 84-60%

"3". - вірні відповіді складають 59-50%

"2". - вірні відповіді складають менше 50;