Тема: "Наземні тварини" .
Мета уроку: Ознайомити учнів із різноманітністю наземних тварин, їх адаптаціями та роллю в екосистемах.
Частина 1. Вступ (15 хвилин)
Привітання та атмосфера зацікавленості.
Постановка питань, що спрямовують увагу учнів на тему: "Чому наземні тварини важливі для нашої планети?"
Визначення цілей та очікуваних результатів уроку.
Частина 2: Теоретична частина (20 хвилин)
Залежно від типу екосистеми, яку ми аналізуємо, існують різні типи тварин. Сьогодні ми будемо говорити про наземних тварин. Це ті, які більшу частину свого життєвого циклу проводять на землі. Ці тварини належать до різних груп, які еволюціонували самостійно. Більшість цих тварин розробили різні пристосування для виживання в цьому середовищі.
Наземні тварини змушені підтримувати власну вагу, оскільки вони мають більший вплив сили тяжіння. Отже, частина адаптацій, щоб вижити в цьому середовищі, полягає в адекватній структурі тіла. Їм потрібні внутрішній і зовнішній скелет та м’язи, які можуть підтримувати власну вагу.
Ще одна відмінність від водного середовища - кисень. Кисень є основним елементом для розвитку життя. Він розчиняється в повітрі. Це призводить до того, що у наземних тварин легені, трахеї та інші органи можуть поглинати та використовувати кисень у всіх його життєво важливих функціях.
Ці типи тварин розробили стратегії адаптації, щоб мати можливість вижити в наземному середовищі. Життя на цій планеті виникло у воді, а це означало, що різні види мусили еволюціонувати в середовищі, де гравітація впливає меншою мірою. З іншої сторони, кисень розчиняється у воді і існують інші бар'єри для його засвоєння. У наземному середовищі температура менш рівномірна, ніж у воді, а також наявність вологості. У наземних середовищах існування тварини піддаються більшій дії сили тяжіння і оточені газоподібним середовищем. Крім того, необхідно згадати про більшу частоту сонячної радіації в організмах.
Ще одним пристосуванням, яке було розвинуто наземними тваринами, є витривалість, щоб вижити в різних умовах вологості. Завдяки меншій доступності води можна втратити більше води. Це означає, що наземні тварини виробили системи регулювання потовиділення. Завдяки цим механізмам вдається уникнути надмірних втрат води.
Види наземних тварин
Основні екологічні групи ссавців.
Завдяки теплокровності та високому рівню організації ссавці поширились по Землі від тропіків до високих широт. Залежно від середовища існування звірів поділяють на кілька екологічних груп (наземні звірі, підземні ссавці, водні ссавці, літаючі ссавці), кожна з яких включає дрібніші групи. Так, серед наземних є групи ссавців, що ведуть типово наземний, напівдеревний, дереволазячий чи інший спосіб життя.
Наземні тварини — найчисельніша за кількістю видів група, яка поділяється на дві підгрупи: звірі лісові і звірі відкритих просторів.
Для тварин, що населяють ліс і ведуть наземний спосіб життя (лось, олень, козуля, росомаха, ведмідь бурий), характерна обмеженість зору, добре розвинений слух і нюх. Весь корм вони добувають на землі. Малят народжують на лісовій підстилці (лосі, козулі), у норах (борсук), у барлогах (ведмідь бурий).
Деревні ссавці (білки, летяги, деякі види куниць, більшість мавп) більшу частину життя проводять на деревах, де добувають їжу, влаштовують гнізда, ховаються від ворогів. Вони характеризуються видовженим струнким тілом і дуже рухливими кінцівками. Нерідко наявні спеціальні пристосування до лазіння по деревах — гострі зігнуті кігті, хапального типу лапи з добре розвиненими пальцями, чіпкий хвіст тощо.
Тварини, що ведуть напівназемний, напівдеревний спосіб життя (соболь, бурундук), живляться, в основному, на землі, а гнізда влаштовують під коренями дерев, у дуплах, розташованих невисоко від землі, у повалених деревах.
До наземних тварин відкритих просторів належать копитні, зайцеподібні, деякі хижі тощо. Вони характеризуються стрункістю тіла, здатністю до швидкого бігу, захисним забарвленням тіла, добре розвиненим зором. Мають копита або товсті тупі кігті. У великих травоїдних тварин (антилопи, верблюди, коні) новонароджені малята відразу встають на ноги і рухаються за батьками.
Дрібні звірі таких місць проживань (ховрахи, бабаки, хом’яки), хоча й проводять значну частину часу на поверхні землі, де знаходять корм, але живуть у норах, що служать місцем відпочинку, вигодовування потомства, літньої та зимової сплячки. Вони мають валькувате тіло, короткі ноги з великими, але тупими кігтями; хутро коротке, грубувате.
Наземні тварини, що поширені у різних місцях проживання. Деякі види тварин, наприклад, вовк і лисиця, живуть як у лісах, так і в степах, пустелях, горах. Характер їхньої їжі, способи добування, умови розмноження різні і пов’язані з конкретними місцями проживання. Так, вовки, що живуть у лісах, народжують малят у лігвищах, а в пустелі й у тундрі іноді риють нори.
Підземні тварини (кроти, сліпаки, сліпці, броненосці) все життя (або більшу його частину) проводять у ґрунті, знаходячи там притулок і корм. Тіло у них валькувате; шия слабо виражена, товста, ноги і хвіст короткі. Волосяний покрив короткий, часто без ворсу. Очі тією або іншою мірою редуковані. Вушних раковин немає. Деякі риють землю передніми кінцівками, інші розпушують різцями.
Напівводні ссавці живуть як у воді, так і на суші (видра, нутрія, бобер, ондатра, хохуля). Кінцівки у них короткі, між пальцями задніх ніг є плавальна перетинка; хвіст у деяких плоский, вкритий лускою і використовується як руль під час плавання; вушні раковини вкорочені або зовсім редуковані, вушні отвори і ніздрі при зануренні тварин у воду закриваються клапанами; волосяний покрив густий, слабо змочується водою.
Літаючі тварини є вузькоспеціалізованою групою, представники якої пристосувались до польоту (ряд Рукокрилі). У зв’язку з польотом у них розвинувся кіль, а також м’язи, що приводять у рух крила; зрослися кістки черепа, міцнішою стала грудна клітка.
Частина 3: Практична частина (25 хвилин)
Перегляд фотографій та відео зображень різних наземних тварин та їхніх адаптацій.
Групова дискусія: "Які адаптації допомагають цим тваринам виживати на суходолі?"
Проведення міні-дослідження про конкретних наземних тварин, які є характерними для нашого регіону.
Частина 4: Заключення (10 хвилин)
Підведення підсумків дискусії та дослідження.
Відповідь на початкове запитання: "Чому наземні тварини важливі для нашої планети?"











