Написи на кресленні. Правила нанесення розмірів.

Написи на кресленні

Шрифти креслярські

Висота великих літер у міліметрах, виміряна перпендикулярно до основи рядка, визначає розмір шрифту. Її познача­ють h. Написи на кресленнях виконують шриф­тами таких розмірів: 2,5; 3,5; 5; 7; 10; 14; 20; 28 і 40 мм.

Висота малих літер (її позначають с) відпо­відає висоті великих літер попереднього розміру шрифту. Наприклад, для шрифту розміру 14 висота малих літер дорівнює 10 мм, для розміру 10—7 мм, для розміру 7 — 5 мм і т. д.

Товщину ліній шрифту визначають залежно від висоти шрифту. Вона дорівнює 0,1 h і позначається d.

Ширина більшості великих літер має до­рівнювати 0,6h.

Ширина літер А, Д, Ж, М, Ф, X, Ш, Щ, Ю 0,8h, (включаючи нижні і верхні елементи).

Ширина літер Г, С, 3 — 0,5h.

Ши­рина більшості малих літер дорівнює 0,5h.

Ширина літер а, м, ц, ь дорівнює 0,6 h.

Ширина літер ж, т, ф, ш, щ, ю — 0,7 h, з та с — 0,4 h.

Частини літер, які виступають з рядка (зверху або знизу), виконуються за рахунок відстаней між рядками.

Висота всіх цифр дорівнює висоті великих літер h. Шири­на цифр дорівнює h/2 (за винятком цифр 1(0,3 h) і 4 (0,5 h).

Відстань між літерами і цифрами в словах 0,2h, між словами і числами — 0,6h. Відстань між нижні­ми лінійками рядків — 1,7 h.

Зразок виконання літер та цифр

Правила нанесення розмірів

Лінійні розміри на кресленнях, які визначають величини прямолінійних елементів предмета (довжину, ширину, товщину тощо), подають у міліметрах, але позначення одиниці вимірювання не наносять.

Межі вимірювання розміру вказують виносними лініями, які проводять перпендикулярно до відрізка контуру зображення, розмір якого зазначають (рис. 2). Розмірні лінії проводять паралельно до тих відрізків, розміри яких визначають.

Розмірну лінію з обох боків обмежують стрілками, які впираються у виносні лінії. Розміри елементів стрілки залежать від товщини прийнятої на кресленні суцільної товстоїосновноїлінії. У межах всього креслення стрілки повинні бути приблизно однаковими, незалежно від довжини розмірної лінії. Якщо місця для стрілки недостатньо через близьке розташування контурної або виносноїліній, то їх потрібно переривати (рис. 3).

Виносні й розмірні лінії проводять суцільною тонкою лінією. Виносні лінії обов'язково виходять за кінці стрілок розмірної лінії на 1...5 мм. Відстань між розмірною лінією і контуром зображення повинна бути не менше 10 мм.

Якщо розмірна лінія не дає змоги розмістити на ній стрілки, то лінію продовжують і стрілки наносять зі зовнішнього боку від виносних ліній (рис. 4).

Розмірне число наносять зверху розмірної лінії ближче до її середини, якщо вона розташована горизонтально або похило, і зліва від неї, якщо вона розташована вертикально (рис. 5, а). Якщо місця для написання розмірного числа недостатньо, його наносять на продовженні розмірноїлінії (рис. 5, б) або на поличці лінії-виноски (рис.5, в).

Якщо довжина розмірної лінії недостатня для розміщення на ній стрілок, то їх дозволяється заміняти засічками, що наносяться під кутом 45° до розмірної лінії (рис. 6, а) або чітко нанесеними точками (рис. 6, б).

Кутові розміри (розміри кутів) на кресленнях вказують у градусах, мінутах і секундах умовними позначеннями (рис. 7). Виносні лінії кутового розміру є щовженням сторін вимірюваного кута, а розмірну лінію проводять у вигляді дуги а з центром у вершині кута.

Розмірні числа кутових розмірів наносять так, як показано на рис.8.

Розміри діаметрів. Про розміри округлих частин предметів (круглі отвори) свідчать їх діаметри. Для позначення діаметра перед розмірним числом наносять умовний знак Ø. Розмір діаметра пишуть над розмірною лінією усередині кола (рис. 9) або за його межами (рис. 10).

Розміри радіусів. Заокруглені частини предметів, обмежені дугами кіл, меншимі від 180°, позначають радіусами. Для позначення радіуса перед розмірним числом наносять умовний знак у вигляді літери R. Висота цього знака повинна дорівнюваті висоті розмірного числа. Розмірну лінію проводять з центру дуги і закінчують стрілкою яка впирається у точку дуги кола (розмір R18 на рис. 11). Якщо розмірна лінія радіуса занадто коротка і на ній не можна розмістити умовний знак і розмірне число, то їх наносять на продовженні розмірної лінії з зовнішнього боку дуги (розмір R6 на рис. 11).

При проведенні декількох радіусів з одного центру розмірні лінії двох радіусів не повинні розміщуватися на одній прямій (рис. 12).

Зображення предмета може мати кілька однакових елементів. їх розміри наносять лише раз, але зазначають кількість цих елементів. Наприклад, напис 4 отв. Ø12» означає, що предмет має чотири однакових отвори діаметром 12 мм.

Нанесення гранічних відхилень

Граничні відхилення розмірів на кресленнях деталей можуть бути вказані одним із трьох способів.

1. Числовим значенням граничних відхилень. У цьому випадку значення верхніх і нижніх відхилень проставляють у міліметрах зі своїми знаками безпосередньо після номінальних розмірів. Якщо обидва відхилення мають різні абсолютні значення, то їх розміщають одне над одним (верхнє над нижнім) і пишуть меншими цифрами, ніж ті, які обрані для номінальних розмірів (рис. 13)

Коли обидва відхилення мають однакові абсолютні значення, але різні знаки, то вказують тільки одне відхилення зі знаком ±. У цьому випадку відхилення пишуть шрифтом, однаковим з розміром шрифта розмірних чисел. Відхилення, що дорівнює нулю, не вказують. Наприклад, запис означає, що верхнє відхилення дорівнює нулю, а нижнє від'ємне.

2. Умовним позначеннями полів допусків. На робочих кресленнях поля допусків зовнішніх поверхонь позначають малими буквамит латинського алфавіту (a, b, c, cd, e …, x, y, z, za, zb, zc) з цифровим позначенням квалітету точності.

Поля допусків внутрішніх поверхонь позначають великими буквами латинського алфавіту (A, B, C, CD, E …, X, Y, Z, ZA, ZB, ZC) з цифровим позначенням квалітету точності.

3. Умовним позначеннями полів допусків разом зі значеннями граничних відхилень. У цьому випадку значення граничних відхилень розміщують праворуч від позначення поля допуску в дужках.

Розміри на кресленні, які не мають позначень граничних відхилень називають вільними, або ррозмірами з невказаними допсуками. найчастіше для всіх вільних розмірів даної деталі допуски однакової точності вказують спільним записом у технічних вимогах на полі креслення.

Визначте, на яких кресленнях нанесено розміри з помилками.

Відповідь запишіть. ( Наприклад, І - 3, ІІ - 4, ІІІ - 2 і т.д.)