Надійність і довговічність об’єктів будівництва. Основні підходи до термообстеження та аналізу тепловтрат, технологічних характеристик матеріалів

Один з інструментів досягнення енергоефективності – впровадження заходів на рівні кінцевих споживачів, якими можуть бути як власники приватних будинків, так і ОСББ, ЖБК та інші форми об’єднання. За типами споживачів це можуть бути житлові будівлі, громадські, промислові та ін.

Аналіз стану кожного окремого об’єкту можливий лише за умови застосування певних методик оцінювання та аудиту, а також за наявності засобів для інструментального визначення характеристик будівель. Значну частину житлового фонду (близько 75%) України було зведено до 90-их років, коли вимоги щодо енергоефективності будівель не були чітко сформовані і рівень теплового захисту огороджень був значно нижче, ніж це встановлено сучасними нормами. Також потрібно враховувати відсутність належного догляду як за будинком, так і за інженерними системами, людський фактор (наприклад, втручання в систему опалення, заміна радіаторів). Для модернізації житлового фонду необхідно проаналізувати ситуацію та рівень енергоефективності кожного будинку, розробити та впровадити заходи з енергозбереження.

Отже утеплення існуючих будівель зазвичай починають з виконання таких операцій:

1. проведення теплофізичних розрахунків для кожного конкретного типу конструктиву (обчислення потрібної товщини утеплювача, яку слід додати до існуючої огороджувальної конструкції для отримання нею унормованого опору теплопередачі);

2. оцінювання фактичного стану несучих елементів будівлі (фундаменти, стіни, перекриття) з метою визначення їх спроможності витримати додаткові навантаження від розрахованих фасадних систем утеплення (згідно з ДСТУ Б В.2.6-36 кожен квадратний метр такої системи з використанням плит ППС має масу в межах 25 кг, з використанням плит МВ - до 40 кг);

3. оцінювання фактичного стану поверхні огороджувальних конструкцій, на яку буде наклеюватись утеплювач, з метою визначення її спроможності забезпечити необхідну міцність зчеплення утеплювача з основою.

На етапі аналізу необхідно визначити стан огороджувальної оболонки будівлі та оцінити рівень її теплового захисту. На сьогодні є наступні шляхи оцінки цього параметру: розрахунковий та інструментальний.

1. Розрахунковий метод викладено у відповідних нормативних документах. Досить розповсюдженим є випадки, коли під час енергообстежень будівель коефіцієнти теплопередачі конструкцій визначаються для однорідного огородження, тобто спрощено, без урахування теплопровідних включень, хоча навіть для будівель без складних архітектурних форм вплив таких «теплових містків» є досить суттєвим.

2. При інструментальному визначенні параметрів теплового захисту оболонки будівлі використовують прилад – термогігрометр із зондом для визначення коефіцієнту теплопередачі. Для визначення локальних термічно-неоднорідних ділянок використовується прилад – тепловізор. Порядок, за яким виконуються натурні вимірювання, регулюються сучасними нормативними документами та стандартами. Методика для розрахунків показників теплового захисту за допомогою тепловізійного обстеження чітко не сформована, а процедура визначення показників на основі даних, що були отримані при тепловізійній діагностиці, є досить трудомісткою.

   Тепловізійне обстеження конструкцій є ефективним інструментом для виявлення температурних аномалій та слугує основою для порівняння тепловтрат непрозорих огороджень із урахуванням різних методів оцінки теплозахисних властивостей зовнішніх стін, а саме: без урахування теплопровідних включень, тобто зовнішніх стін в теплотехнічному розрахунку; із урахуванням теплопровідних включень згідно діючих в Україні стандартів; або із урахуванням теплопровідних включень згідно європейського стандарту та інструментальне визначення характеристик теплового захисту.

   Енергоаудит поділяють на простий (огляд енергоспоживання, заснованого на даних лічильників будинку) та комплексний і трудомісткий (визначення та ідентифікація всіх напрямів витрат енергії і передбачення установки нового стаціонарного вимірювального устаткування його тестування), після проведення якого видаються обґрунтовані рекомендації. Існують різні способи проведення енергоаудиту. За термінами проведення енергетичні обстеження поділяють на: первинні; чергові; позачергові. За обсягами робіт, є просте (експрес — обстеження); повне (комплексне) інструментальне обстеження.

   Простий енергетичний аудит передбачає поверховий збір інформації з енерговикористання та розроблення типових для даного об'єкту енергоспоживання рекомендацій із енергозбереження. Він забезпечує базове енергетичне обстеження, робить загальні висновки про споживання енергії та має використовуватися перед початком облаштуванням систем термомодернізації будівель і споруд.

Основні джерел інформації з енергоспоживання включають: витрати за період (рік, декаду, місяць), за паливо, воду, електричну енергію, покази лічильників, характеристика огороджувальних конструкцій, проектна документація по об'єкту. При цьому враховуються як обсяг споживання, так і тарифи та вартість різних видів спожитої енергії та енергоносіїв.

Питання на закріплення пройденого матеріалу

Дистанційно:

Дати письмову відповідь на питання

Час виконання - 10 хв.

Максимальна кількість балів - 11

Очно:

Викладач вибірково опитує здобувачів освіти та самостійно оцінює

1. Що таке енергоефективність. (2 бали)

2. Чому важлива енергоефективність? (2 бали)

3. Які етапи включає в себе процес утеплення існуючих будівель? (2 бали)

4. Назвіть три методи оцінювання енергоефективності будівель, згадані в тексті? 2 (бали)

5. В чому полягає різниця між простим та комплексним енергоаудитом? (3 бали)

Домашнє завдання:

1. Зробити конспект

2. Дати відповідь на творче питання:

Припустимо, ви проводите енергоаудит житлового будинку. Опишіть, які кроки ви зробите та яку інформацію збиратимете під час цього аудиту?