Микиту Годованця можна назвати справжнім громадянином, слугою рідного українського народу. Своїми творами закликав і закликає зараз служити народу, любити свій рідний край, боротись і захищати його своїм життям.

Народу рідному - усе !

На жертовник святого діла.

Нехай з нас кожен принесе

Огонь душі і силу тіла.

Народився Микита Годованець 26 вересня 1893 р. у селі Вікнині Гайсинського повіту Подільської губернії у родині хлібороба Спочатку навчався у початковій церковно-парафіянській школі. Все життя привертає увагу вчителя, який побачив у хлопчика талант та здібності до літератури. Батько Павло Годованець при активному сприянні вчителя віддав свого найменшого сина із восьми дітей до Степашнівської второкласної учительської школи. Тут він знайомиться з творами Т. Шевченка, П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки. Перші прочитані книжки і живий народний досвід, мова матері, батька, поезія Т. Шевченка глибоко запали в душу юнака, спонукали до власної творчості.

У 1920 році Молодий Микита Годованець оселяється у Кам'янці - Подільському, де працює вчителем в селі Голосків. Саме в цей час з-під його пера виходять байки. Згадуючи ті часи, байкар писав: «Мені довелося бути редактором і секретарем видань журналу «Сільська біднота» у Кам'янці - Подільському, а далі для видавництва «Червона Галичина» я перекладаю Дем'яна Бідного. Тоді і виходить збірка Д. Бедного « Байки і вірші». Завдяки йому я знайшов путь байкарську, став слугою рідного краю».

Пригадайте визначення, що таке байка!

Байка - невеликий алегоричний твір повчального характеру. Переважна більшість байок складається з оповідної частини та повчального висновку - моралі.

Прочитайте байку.

Байка "Голуб і лелека"

Якось-то навесні,
Коли настали теплі дні,
Лелека з вирію прилинув
На дороге гніздо своє,
Що восени покинув
(В житті усяко є!)

Домашній Голуб запитав:
— Де, друже, був?
Що чув?
— До вирію літав.
Злякався – вітер в уші свище,
Із півночі повіяв холодище,
За ним повзе страшна зима…
А в вирію… Зими нема,
Природа стрінула привітом:
Там вічне літо!..—

А Голуб з усміхом йому:
— Тоді ж чому
Ти кинув ту країну,
Розхвалений той рай,
І повернувся на Вкраїну?

— Бо це – мій рідний край!
Любов до рідного — могутнє диво!
Нехай живеш на чужині щасливо,
А туга гірко в серце б'є:
Зове Вітчизна й путь далека,
І ти летиш, як з вирію Лелека
В гніздо своє.

Байка "Голуб і Лелека" написана в класичному стилі, з додержанням усіх правил віршування. Визначальною у ній є тема любові до Вітчизни. Поета вабить не тихе, безжурне, золоте, закордонне, а свій, хай зруйнований, без достатку, рідний край. Заблуканій Лелеці, що безжурно розповідає про теплінь чужини, веселощі пташині, з іронією говорить Голуб:

- Тоді ж чому Ти кинув ту країну,

Розхвалений той рай,

І повернувся на Вкраїну?

У відповідь чуються слова:

- Бо де мій рідний край!!!

Для розкриття теми Микита Годованець вдається до рідних художніх засобів: епітети (теплі дні, дороге гніздечко, страшна зима, вічне літо, розхвалений рай, могутнє диво), метафора (повзе страшна зима, природа стрінула привітом, туга в серце б'є), порівняння (і ти летиш, як з вирію Лелека). Сама ідея байки сформульована в останніх рядках:

Нехай живеш на чужині щасливо,

А туга в серце б'є:

Зове відчизна й путь далекий.

Домашня робота

Перейдіть за посиланням і зіграйте в гру. Пригадайте, що таке байка, її характерні ознаки, структуру, дійових осіб.
https://learningapps.org/watch?v=pxzvy9wok22&fbclid=IwAR2LKjMNCRaUCJONfom4rUtd0gpci0JJTNJelvqgRC5_gSOcmE8qX0IE_2k
Створіть власну байку, у прозовій формі, дотримуючись усіх правил написання байки. Обов'язково, щоб була оповідна частина, мораль і т.д.